Це план вторгнення РФ в Україну, який розвідка США оприлюднила 12 лютого 2022-го року. Як бачимо, відмінність була тільки у тому, що росіяни замість десанту в Одесі вирішили дістатись її швидко, захопивши мости через Дніпро, Херсон та Миколаїв. В іншому вони пішли так, як попереджали американці.
Наша війна унікальна тим, що про війну та місяць вторгнення розвідка НАТО повідомила за чотири місяці.
Про план нападу — за 14 діб.
Про точний час — за 2 доби.
Зараз можна тільки гадати, щоб сталось, якби на усіх цих маршрутах ЗСУ завчасно розгорнули оборону та підірвали мости, без сумніву, що з такою точною інформацією втрати росіян були б у рази більші, а ніяких проривів та оточень на півдні вони б не здійснили.
Але якби великий наступ планувався зараз, інформація від союзників була б ще більш детальною.
Туман війни на стратегічному рівні не існує, сучасні засоби радіоелектронної та космічної розвідки розкривають усі плани та бачать усі пересування військових угруповань. Тому нічого неочікуваного та непередбачуваного на фронті РФ не здійснить і на річницю вторгнення.
Росія змінила стратегію, і замість намірів знищити Україну одним потужним ударом тепер намагається створити напругу та добитися переваги на широкому фронті. Тобто збільшує кількість військ на фронті, мобілізовує промисловість для виробництва дронів, снарядів, ракет.
Це означає, що ворог готується до наступу, але його масштаби це — фронтова та прикордонна зона, а наступ прив’язаний не до якїсь конкретної дати, а до створення сприятливих умов. Тобто ворог буде наступати там, де у нас погано облаштована не глибока оборона, де слабка розвідка та управління, де вогневі засоби працюють не точно, де знаходяться послаблені та виснажені підрозділи. Характер бойових дій на другому році війни змінюється, масштабні дії та прориви мають попереджатись різким зниженням боздатності противника на певних ділянках фронту.
Але маневри російських військ ми бачимо так само чітко як і рік тому, тому раптовості не буде.
Бутусов
Якби рівно рік тому Петро Порошенко не закликАв захистити зокрема напрямок Маріуполь-Чонгар і не пропонував розгорнути бригади на Чернігові та Житомирі для усунення небезпеки Києву — аргумент «та хто ж знав?» мав би право на існування.
А так доказів того, що знали, сотні годин відео і тисячі попереджень, як і доказів впертого ігнору підготовки вторгнення та якогось самогубного небажання бачити реальність, на фоні ідіотських взаємовиключних шоу як не про «войну не хотіли закінчити», так про «ми би умєрлі».
Так що тепер коли ви дивитесь як окупанти дорогою з однієї посадки в іншу втрачають свою спалену техніку і особовий склад в промислових маштабах — то спостерігаєте чим би в разі належної підготовки обернувся для них шлях на Херсон, Каховку, Мелітополь, Ірпінь і Бучу.
І це не проблема військових, як деякі зараз знову підло починають просувати — проблема в відсутності політичної волі, бо як бачите, отримавши команду, ЗСУ свою справу зробили моментально.
Уявляєте, що б було, якби така команда поступила хоча б за півроку?
……………
Звичайно, історія не має умовного способу, але цей забіг граблями врешті-решт колись вже треба припиняти, лукаве «давайтє забудєм прошлоє» постійно призводить до рік крові, зависока ціна для «оні научатся».
————————
«Ви скільки вже вторгнень пережили за останні три місяці?», — 16.02.22 в т.зв. «день єдності» питає журналістів Арахамія-Браун з традиційним виразом обличчя неосудного олігофрена.
Ну як настрій, Давід?
Є ще бажання іронізувати?
Хоча думаю для таких як він завжди є з чого паржать, навіть тепер, пару мільярдів на «марафон» з «кварталом» тому свідчення.
………..
Час запитань з цього приводу до самого Арахамії вже давно настав, і вони обов’язково будуть задані. Тє.
З наближенням до 24.02 практично кожен день нагадує про той славний період, котрий наш вальяжний колоофісний цицерон назвав «проєбалі».
Так от, «проєбалі» — це щось принципово інше. Це коли закуповували б ППО, в ворог пішов танками. Коли будували б укріплення на одному напрямку, а агресор напав із іншого. Коли замінували б мости, а він проклав понтонні переправи…
А коли при концентрації на твоєму кордоні сотень тисяч озброєних до зубів ворожих вояків ти відмовляєшся виділити гроші на зброю, коли від напрямків головних ударів, про які конкретно попереджають провідні розвідки світу, ти відводиш війська, коли розміновуєш те, що було заміноване — це ніяке не «проєбалі», а саботаж і підготовка до здачі країни.
До речі, кому цікаво: при всій моїй глибинній ненависті до конспірології, у мене практично повністю закінчилися неконспірологічні пояснення того, що сталося перед початком масового вторгнення
