На Сватівському напрямку точаться бої впродовж лінії фронту протяжністю 80 км., а на Донеччині окупанти намагаються здійснити прорив на новій ділянці фронту
29 жовтня українська армія провела унікальну морську операцію та дронами завдала ударів по кораблях у Севастопольській бухті. Значних пошкоджень зазнав новий флагман Чорноморського флоту РФ фрегат «Адмірал Макаров», з якого запускали крилаті ракети по Україні, і тральщик «Іван Голубець», який займався здебільшого мінуванням.
Через день російські нацисти продовжили масовий терор українських міст, запустивши 55 крилатих ракет, 22 ракети з C-300 та низку дронів. Наша ППО збила 44 ракети, але ті, що долетіли, вразили 18 об’єктів критичної інфраструктури, в тому числі три ГЕС: Кременчуцьку, Дніпровську та Новодністровську.
При цьому уламок ракети, збитої ППО, впав на території молдавського міста Наславча. Молдова раніше не робила спроб збивати російські ракети, які пролітали над її територією, і тільки цього разу хоч якось відреагувала – вислала з країни одного із працівників посольства РФ.
Луганщина і Харківщина
Активні бої тривають на межі Харківської та Луганської областей по всій лінії фронту, яка розтягнулася на понад 80 км з півночі на південь. Основною ареною битви стала дорога від Куп’янська до Кремінної. ЗСУ вже кілька тижнів намагаються зайняти села та панівні висоти із західного боку дороги та повністю відтіснити окупантів на східний бік. Ця траса практично повністю перебуває під вогневим контролем Сил Оборони, а в деяких місцях наші воїни контролюють її безпосередньо.
Планомірний та успішний наступ наша армія веде на чотирьох ключових напрямках: двох на північ від Сватового і ще двох – на південь від нього. З найбільш північного напрямку ЗСУ просуваються в бік Нижньої Дуванки та вибивають ворога з Володимирівки та Ягідного. На 10 км південніше наші воїни намагаються пробитися через Новоселівське та Куземівку так, щоб вбити клин між Сватовим і Нижньою Дуванкою, де найслабша ділянка оборони окупантів. За 13 км на Захід від Сватового путінолюби спробували організувати контратаку в напрямку Андріївки, щоб відтіснити ЗСУ від райцентру, однак чмобіки не тільки не досягли успіху, а й залишили свої позиції в Коломийчисі та втікали аж до самого Сватового. Поки що немає офіційного підтвердження Генштабу, наскільки далеко на цьому відтинку вдалося просунутися нашим військам, однак очевидно, що ЗСУ скоротили відстань до Сватового до 10 км, а то й менше.
На південь від Сватового наші воїни у багатьох місцях підійшли впритул до траси Сватове – Кремінна, особливо близько поблизу Красноріченського, де наш наступ був настільки успішний, що окупанти заздалегідь підірвали міст на річці Красна, щоб не дати ЗСУ змогу з наскоку деокупувати найбільше на цій території село. Водночас Сили Оборони обходять московитів ще південніше і вбивають клин між Кремінною та Красноріченським. На цій ділянці зараз точаться бої на околицях Червонопопівки. Це просування практично змусило загарбників припинити наступ на Терни й Зарічне та більше думати про захист Кремінної. Саме з таких міркувань цього тижня посилились атаки рашистів на Білогорівку, щоб не допустити виходу ЗСУ на південні підступи до Кремінної через Шипилівку.
Донеччина
Бахмут і Авдіївка залишаються єдиними місцями на фронті, де росіяни мають ініціативу – все ще намагаються обійти Бахмут із півдня, однак за цей тиждень не просунулися нікуди.
Проаналізували цю ділянку фронту й побачили, що з початку травня, коли ворог окупував Попасну, за пів року окупантам вдалося просунутися не більш ніж на 25-30 км. При цьому в останні два місяці їхній наступ сильно сповільнився: максимум 7-8 км з півдня та 3-4 км зі сходу. Враховуючи, що Бахмут надійно прикритий із заходу та півночі, вони ще довго розбиватимуть свої війська об наші захисні редути на цій ділянці фронту.
У районі Пісків рашистам вдалося просунутися на 2 км до південних околиць Водяного й Опитного. Водночас у районі Майорського наші військові влучним вогнем вивели з ладу близько 300 окупантів, які саме готувалися до чергового нападу. А в Шахтарську двічі поспіль ЗСУ вдарили по паливних складах на залізниці.
На південь від Донецька, в районі Вугледару, російська армія провела низку атак на доволі широкій ділянці фронту в понад 30 км. Зокрема, значними силами вороги намагалися окупувати Павлівку з боку Єгорівки, однак їм цього не вдалося. Інші сили вели наступальні дії зі сходу через Володимирівку – Солодке – Славне.
Херсон
З одного боку, кількість військ на Херсонщині зросла до 40 БТгр, з яких близько 25 – на правобережжі. А з іншого – окупанти намагаються вивезти на лівобережжя все, що можуть. За даними Генштабу, днями ворог розпочав переміщення на Лівобережжя артилерії. Це означає, що Правобережжя вони оборонятимуть здебільшого людськими ресурсами, а артилерію наводитимуть з іншого берега Дніпра.
Саме з цих міркувань окупанти вже тиждень займаються виселенням людей із їхніх помешкань у прибережній зоні. Також рашисти оголосили, що від мирних людей потрібно звільнити 15-кілометрову зону біля Дніпра, яку ворог готує до оборони, заміновуючи її та окопуючись.
ЗСУ наразі готуються до нової фази наступальної операції, тим часом знищуючи склади та військові бази загарбників. Цього тижня до вже звичних об’єктів у Бериславському та Білозерському районах на Правобережжі додалися нові на лівому березі. Зокрема, наша артилерія відпрацювала по ворогу в Горностаївці, Малій Лепетисі, Голій Пристані та Олешках. Враховуючи далекобійність і точність HIMARSів, навряд чи росіянам вдасться заховатися на прибережній зоні Дніпра, адже ЗСУ через річку прострілюють усю територію, обмежену населеними пунктами Скадовськ – Нижні Сірогози – Михайлівка – Токмак.
Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також інших відкритих та перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.
espreso.tv
