У Харківській області російські загарбники знищили Національний музей Григорія Сковороди.
Про це повідомляє Суспільне Харків із посиланням на очільника Золочівської громади Віктора Коваленка
Установу окупанти знищили прямим влучанням російської ракети у ніч проти 7 травня.
Снаряд влетів під дах будівлі, спалахнула пожежа. Вогонь охопив усі приміщення музею.
Внаслідок обстрілу поранень зазнав 35-річний син директора музею, який залишився на ніч охороняти приміщення. Чоловіка витягли з-під завалів, медики діагностували у нього травму ноги та відправили до лікарні.
Музей розташований у с. Сковородинівка. Це був маєток XVIII століття, у якому останні роки свого життя працював та біля якого був похований Григорій Сковорода. Цієї зими в Україні на державному рівні відзначатимуть 300-річчя з дня народження українського філософа.
P.S.
Рашистська наволоч цієї ночі прицільним влучанням повністю знищила музей Григорія Сковороди в селі Сковородинівці. Тут любив бувати Григорій Савич, у цьому селі він помер та похований. Цьогоріч ми маємо відзначати 300-річчя від дня його народження. Рашисти, яких усе далі відтісняють з Харківщини, скористалися нагодою на прощання артилеристським ударом зруйнувати музей одному з найвидатніших українців. На щастя, експозицію завчасу вивезли в безпечне місце, але давній фільварок дуже сильно поруйнований. Поранений 35-річний чоловік, який наглядав за музеєм і вночі перебував у приміщенні.
Жодних військових, промислових чи інфраструктурних об’єктів у маленькому селі (до війни тут жили пів тисячі мешканців) нема. Як і в сусідніх селах. Єдиний «стратегічний об’єкт» для рашистів — це музейний комплекс у пам’ять про Григорія Сковороду.
(Фото від ДСНС України)
Я б назвав цю інсталяцію «Григорій
#Сковорода на уламках московії». Правда в тому, що праці Сковороди читатимуть і видаватимуть ще довго після того, як московія перестане існувати в поточних кордонах.
А ще правда, що російська культура так і не зробила з московитів людей. Саме тому для мене вона перестала існувати. Я буду випилювати московитську культуру звідусюди, куди тільки дотягнуся. За Бучу, Маріуполь, Чернігів, Харків. За своє майбутнє.
