Якщо задуматись над глибинною сутністю демократії і виборності, то за кожною з цих істот в білих футболках з надписом «За президента. Проти олігархів» стоїть майже 100 тисяч виборців, а за тим хто показує свої емоції найбільше, стоїть 200 тисяч киян (бо він мажоритарник).
Різних виборців. Бідних/ багатих/ розумних/ дурних/ чесних/ брехливих/ відповідальних/ безвідповідальних.
Незалежно від того ким є оці мільйони виборців, що делегували свої голоси отим істотам в футболках, всі вони живуть в невідомості, невпевненості в майбутньому, в розчаруванні, в безнадії.
Ніхто не гарантує ні бідному, ні багатому що завтра на його дім не впадуть авіабомби чи міни і в нього не стане ні дому, ні майна, ні сім’ї.
Ніхто не гарантує ні бідному, ні багатому, що завтра ця влада безпредельщиків забере в нього все, прикриваючись якоюсь брехнею про боротьбу з олігархами і не проводячи без дозволу бені жодного рішення у ВР.
Ніхто не гарантує ні бідному, ні багатому, що завтра в його домі буде газ і електрика. Яка різниця в яких домах мерзнути чи у великих чи у маленьких?
Майбутнє незрозуміле, туманне, немає на чому будувати плани на майбутнє, бо сьогодення загаджене.
Натомість в представників цих мільйонів виборців зовсім інші настрої. Вони в найогиднішому стилі КПСС в парламенті влаштовують теплу ванну і бурхливі оплески тому, хто довів країну до такого стану безперспективності. І плескають тільки тому, що той розказує чергові казки про те як «космічєскіє кораблі будут бороздіть простори всєлєнной» тільки треба дати йому ще 100 днів, здеградувавши економіку країни, військо і перспективи всього лише за 2 роки.
В українському парламенті були різні істоти. Але такої деградації, такої нікчемності і такої безропотності і масовки ще ніколи не було.
Тому бійтеся Майдану. Бійтеся Гідності.
Mason Lemberg
Підсумок
Якщо підводити підсумки виступу Зеленського у Верховній раді коротко і для тих, хто не дивився (і не хоче) – я віджимаюся:
1) Він актор, але говорив якось дуже невміло. Плутав склади, ставив неправильні наголоси, ковтав закінчення.
І це при тому, що можна ж зчитувати усе з суфлерів.
Коротше, щось не тойво сьогодні з Володимиром Олександровичем.
А ще він був збуджений. І відчувалося, що аплодисменти таки його заводять. Це його допінг. Ну і да – не було поруч Бутусова – який вводить Зеленського в божевільний стан.
Ті хто готували послання знали про це і влаштовували йому овації.
2) Якось про переворот наче й забувся. Бачите: з п’ятниці до середи розсосалося. Чи свита зализала.
Неясно. Але спіть спокійно. Воно, канєшна, вміняємі союзники помітили, що у нас наш хлопчик може кричати «вовки» з будь-якого приводу.
От тільки б коли вовки прийдуть, щоб у нього голосу кричати вистачило.
3) Зе! лише хвалився здобутками – 90% яких надумані. Пісню «Как харашо в странє савєцкай жить» було написано в 37му-році.
А тут щось схоже. І майже нічого наш президент не сказав про стратегію: як же ми цей рай, ним озвучений, побудуємо. Якосьвонобуде – подумав Зеленський.
4) Наш президент нарцис і хвастун, живе у нереальному світі і кличе нас до себе. Це основний висновок з його послання.
5) Але був один тривожний аспект. Володимир Олександрович заговорив про електронні списки виборців і про електронне голосування. От як-би так не вийшло, що виборців і справді стане 65 мільйонів у списках в Офісі президента.
І скільки б не набрали його конкуренти – Вовчику домалюють більше.
Ось тоді почнеться.
