Бачите цього суб’єкта?
Це — Іван Дмитрович Папанін, іменем якого досі названо наші вулиці. 99% радянських громадян зразу скажуть хто він — знаменитий полярний дослідник, дохтур наук, двічі герой і усі груди в орденах. Насправді це кривавий кат.
Передусім товариш Папанін славний тим, що був безпосереднім виконавцем масових убивств у Криму (1920-1921). Будучи головою Кримського ЧК під чуйним керівництвом божевільної маніячки Віри Землячки (Розалія Залкінд), такого ж маніяка Бели Куна та Дмитра Ульянова (ага, рідного братика біснуватого Леніна) знищив до 20% населення півострова.
Потім його призначили начальником кількох експедицій у Сибір. Ну, як начальником… Папанін не був ученим. Він мав початкову освіту. У експедиції його відправляли зовсім по іншому відомству — з пістолетом імені Маузера він мав слідкувати, аби підлеглі не втекли за кордон і всюди встановлювали червоні знамена.
Всесвітньо відомими «полярником» чекіст Папанін став під час роботи станції «Північний полюс». Отоді з цієї кривавої комуняцької потвори пропаганда й зробила героя-полярника. Радянська пропаганда добре вміла із злочинців героїв клепати. І полетіли над країною байки про «героїв-папанінців».
Ніяких наукових досліджень формальний начальник експедиції Папанін не проводив. Його функціональними обов’язками як начальника було… приготування їжі. Плюс нагляд за продуктовим складом. Кухар-завгосп реально. А ще він був парторгом станції й набридав решті трьом членам експедиції своїми «лекціями» про комунізм. Щоправда, реальним членом партії там він був один.
Єдиним «науковим доробком» Папаніна у тій експедиції стало спорудження самогонного апарату на якому він переганяв запаси коньяку, що входив у раціон полярників, на спирт. Бо коньяк у найвідповідальніший момент, замерзав.
Потім Папанін працював начальником «Севморпути», теж більше від спецслужб. Подальша «наукова» діяльність цього типа також була тісно пов`язана з дуже цікавими державними структурами. Протягом 35 років, аж до того моменту, коли простягнув ноги, товариш Папанін працював на Міністерство оборони СРСР, офіційно обіймаючи посаду начальника Відділу морських експедиційних робіт при Академії Наук СРСР.
На момент смерті старому катові йшов 92-й рік…
Дві зірки Героя Радянського Союзу, 9 орденів Леніна та купа інших нагород прикрашали його широкі груди. Але свою першу — орден Червоного Прапора Іван Дмитрович Папанін отримав у 1922 році за зразкове виконання завдання із знищення «контрреволюціонерів» у Криму, Харкові та інших містах і селах. До слова, задля економії набоїв цей нелюд вигадав топити жертв у морі. Живцем.
Проте, незважаючи на усі криваві «подвиги» цього масового убивці, досі знайдеться чимало таких, хто виступатиме проти перейменування вулиць, названих на честь цього «комісара смерті». Це ж, типу, наша історія…
