Державний департамент США оприлюднив звіт про порушення прав людини, зафіксовані в Україні протягом 2020 року. Умовно порушення можна поділити на дві частини: вчинені у зв’язку з війною Росії та діями її бойовиків в Україні та ті, що непов’язані зі збройним конфліктом.
Серед порушень перелічені убивства, тортури і випадки жорсткого, нелюдьского і принизливого поводження з боку правоохоронців до затриманих, а також небезпечні для життя умови у в’язницях і СІЗО. Також в документі згадуються серйозні проблеми з незалежністю судової влади, порушення у ході очолюваного Росією конфлікту на сході, включно з фізичним насиллям проти цивільних. Окрім того, в доповіді йдеться про обмеження свободи слова і преси, включно з погрозами насиллям і необґрунтованими арештами журналістам, відсутність розслідувань та відповідальності за насильство над жінками, антисемітизм, злочини на ґрунті гомофобії та іншої дискримінації і експлуатація дитячої праці.
«Влада, як правило, не вживала адекатних заходів для судового переслідування чи покарання більшості посадовців, які причетні до злочинів, що створювало атмосферу безкарності. Правозахисні групи і ООН відмітили значні недоліки у розслідуваннях ймовірних порушень прав людини, вчинених державними службами безпеки», – йдеться на сайті Держдепу.
У першому розділі доповіді про політично мотивовані та інші вбивства зазначено про те, що окремі правоохоронці могли вчиняти свавільні вбивства. Зокрема, правозахисники і ЗМІ заявляли про випадки смерті унаслідок катувань чи халатності з боку поліції і працівників в’язниць. Як приклад наведено інформацію про смертельне побиття 59-річного ув’язненого з боку співробітників Вінницької колонії.
Також Держдеп наголосив на кількох нападах на активістів і журналістів, які були вчинені у зв’язку з їхньою діяльністю. Крім того, згадується про випадки політично мотивованих зникнень людей у ході агресії Росії проти України.
Катування ув’язнених і затриманих винесене окремим підпунктом. Як приклади наведено жорстоке поводження із утримуваними в Олексіївській виправній колонії на Харківщині, зокрема зґвалтування, катування, примусову працю.
«Умови утримання в тюрмах та ізоляторах лишалися поганими, не відповідали міжнародним стандартам та місцями становили серйозну загрозу для життя і здоров’я ув’язнених. Фізичне насильство, відсутність належної медичної допомоги та харчування, погані санітарні умови були постійними проблемами», – йдеться у звіті.
Відомо також про катування утримуваних з боку проросійських формувань на тимчасово окупованих територіях.
У розділі про свавільні арешти та затримання йдеться про численні випадки незаконного позбавлення волі людей з боку бойовиків в ОРДЛО. Також зазначається про випадки протермінування затримання підозрюваних з боку правоохоронців – без судового ордеру можна затримувати лише на 72 години, але інколи цей ліміт було перевищено.
«Поліція інколи не веде облік і не реєструє затриманих підозрюваних, а суди часто продовжують терміни затримання, щоб у поліції було більше часу для отримання зізнавальних свідчень», – вказано у звіті.
У розіділі про судову систему вказано, що суди подекуди були неефективними та лишилися дуже вразливими для політичного тиску і корупції.
Найбільшими порушеннями свободи слова вказано те, що очолювані Росією сили придушують в ОРДЛО свободу преси шляхом переслідувань, залякувань і нападаів на журналістів.
А от свободу слова на неокупованих територіях оцінили непогано: «окрім деяких винятків, люди в контрольованих урядом районах зазвичай можуть критикувати уряд публічно та у приватному порядку і обговорювати питання, що мають суспільний інтерес, не боючись офіційних репресій».
Медіа в Україні за оцінкою Freedom House є «частково вільними» через те, що багато з них належать олігархам.
У розділі про свободу в Інтернеті згадано про те, що «правоохоронні органи здійснювали моніторинг Інтернету, інколи без відповідних юридичних повноважень, та вчиняли кроки для блокування доступу до вебсайтів на основі міркувань національної безпеки». Тут йдеться про російські соцмережі.
Свободу мирних зібрань оцінили позитивно: «Конституція гарантує свободу мирних зібрань і асоціацій, і влада загалом дотримувалася цих правил». Водночас підкреслюється, що інколи поліція обмежувала чи не захищала право на мирні зібрання.
«Наприклад, у липні у Львові співробітники поліції обмежили можливість мирних зборів активістів біля пам’ятника Шевченку і розігнали групу та склали протокол за «дрібне хуліганство». Активісти влаштували перформанс, на якому один з учасників у масці Зеленського роздавав перехожим фейкові банкноти, а інші розбили принтер».
Також зазначається, що інколи поліція свавільно застосовувала карантинні обмеження для розгону зібрань, а організовані активістками за права жінок та ЛГБТІ заходи регулярно зривалися радикальними групами, а поліція інколи не забезпечувала адекватний захист.
У розділі про корупцію вказано, що чимало чиновників лишилися без покарання за корупцію. «Хоча кількість повідомлень про корупцію у владі була невеликою, корупція лишалася широко поширеною на всіх рівнях виконавчої, законодавчої та судової гілок влади».
Домашнє насилля над жінками оцінено як серйозну проблему, а подружнє насилля назвали «звичним явищем».
США щорічно презентують доповіді про порушення прав людини в світі. Цей звіт є вже 45.
