Венедиктова обачливо відмовилася особисто оголошувати підозру Тупицькому (як того вимагає закон), і тим зробила позицію Голови КС у майбутньому суді проти Зеленського зовсім уже залізобетонною.
І справа не в Тупицькому, не в його винуватості чи невинуватості, а в грубому перевищенні повноважень і дикій зневазі до закону, яка відзначає всю політичну кар‘єру Янелоха.
І з цього випливають два дуже важливі наслідки.
1. ЄСПЛ справи по суддях розглядає як невідкладні. І рішення по Тупицькому буквально приречене бути знаковим, на якому Європа покаже нам й іншим «молодим демократіям», наскільки неприпустимим є втручання в діяльність незалежної судової гілки влади. І навіть якщо Тупицький і справді є таким корумпованим негідником, як це показують відомі записи, будь-яке кримінальне переслідування його сприйматиметься надалі як особиста помста Зеленського.
2. Я не думаю, що в 6-го президента після закінчення терміну повноважень залишиться будь-який інший варіант, крім тікати в Росію. Інакше — тюрма. На відміну від усіх попередників, серед яких були злочинці й набагато серйозніші, він (через свою інфантильність, некомпетентність і самодурство) порушує закон абсолютно відверто. І притягнути його за це буде зовсім не складно.
Звичайно, у політиків завжди залишається ще варіант певних кулуарних домовленостей, де однією з умов є майбутній імунітет, але час, коли Янелохові є, що запропонувати опозиції натомість, невпинно спливає. А він, здається, ще й близько не осягнув, яке невеселе майбутнє на нього невдовзі чекає.
