А чи не прикривається цим медійним фарсом ось це:
Щойно Зеленський вніс до Верховної Ради законопроект про зміни до Конституції. Про це повідомило кілька джерел, зокрема глава МЗС Пристайко.
Також відповідний законопроект з‘явився щойно на сайті ВР, проте БЕЗ ТЕКСТУ. Ми поки не знаємо які конкретні зміни будуть внесені.
Проте, той же Пристайко сказав, що «зміни стосуються виконання Мінських угод по децентралізації».
Внести зміни до Конституції вимагав не хто інший як Путін. Про це він казав і в Парижі на Нормандському саміті.
Найбільша пересторога є в тому, що ці зміни можуть запустити федералізаційні процеси, на яких так наполягає Москва.
Бачимо, що за «справою Шеремета» з порядку денного фактично зникло питання нормандського формату та особливого статусу. І саме зараз, під час суду над «підозрюваними», пізно ввечері у п‘ятницю, в неробочий час вносить законопроект про зміни до Конституції.
Дуже тривожно. Надзвичайно дивний збіг обставин.
Децентралізація (визнана однією з найуспішніших реформ попередніх урядів) до Зеленського йшла по лінії економічній, коли бюджет перерозподілявся на користь місцевих органів влади — це зменшує корупцію і робить використання коштів більш раціональним. Так від цих повноважень наші зелені реформатори і технократи відкусили добрячий шматок.
Зате почали децентралізацію політичну, котра має всі шанси обернутися федералізацією — з усіма невтішними наслідками, котрі з цього випливають. Для цього й пропонуються зміни в Конституцію
Зеленський вніс до Верховної ради невідкладний законопроект про зміни до Конституції щодо питань децентралізації.
Прямо бачу як цвіте і пахне парижська Перемога Влодіміра над Путіном. Як сталося не найгірше і як Владірмір жорстко відкинув умови Хйла.
Вчора почув десь «глибоку» фразу від прихильника Президента, що його посеред інших вирізняє глибока людяність, виключна пошана до людини.
Сьогодні на плюсах почув, як він тиснув руку Путіну і готовий сто разів йому ще її потиснути, якщо він поверне Крим.
За час моєї дипломатичної роботи чув і бачив не раз, як лідери ворогуючих націй навіть за столом переговорів відмовлялися потискати один одному правиці.
І коли таке рукостискання відбувалося, це була велика подія, яка означала перехід від війни до миру, прохання пробачення і прощення супротивника.
Пане Зеленський, тисячі українців загинули від рук кривавого вбивці.
Як воно, тиснути цю руку, яка знищує і далі Ваших одноплемінників?!
І знову в мене картинка не сходиться…