Президент Володимир Зеленський попередив військове керівництво не втручатися у політику України, оскільки це ставить під загрозу національну єдність. Величезна помилка, якщо генерал, який керує війною, у своїх словах і на передовій поводиться, як політик, а не як військовий, вважає Зеленський.
Про це він сказав в інтерв’ю The Sun.
На думку Зеленського, генерали, які прийшли в політику, зробили величезну помилку.
Президент розповів про низку українських командирів, які зайнялися політикою після окупації Криму Росією у 2014 році. За його словами, військових у політику штовхають різні політичні сили.
«Це було після 2014 року, коли кожна політична партія хотіла якихось військових, зірок війни, і я вважаю, що це була дуже велика помилка. Їх штовхнули в політику, тому що у них була знищена репутація», — заявив він.
Видання зазначає, що, за чутками, Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний є потенційним суперником Зеленського, якщо вирішить стати політиком.
«Якщо військовий вирішив займатися політикою, то це його право, тоді він має йти в політику, і тоді йому не до війни. Якщо ти керуєш війною, маючи на увазі, що завтра ти будеш займатися політикою чи виборами, то у своїх словах і на передовій ти поводишся як політик, а не як військовий, і я вважаю, що це величезна помилка», — наголосив Зеленський.
Він також застеріг, що непідпорядкування солдатів своїм генералам загрожує єдності України.
«При всій повазі до генерала Залужного і до всіх командирів, які на полі бою, має бути розуміння ієрархії. За законом і під час війни це навіть не обговорюється. Це не веде до єдності нації», — додав Зеленський.
Влада посварилася з військовими
Влада посварилася з бізнесом
Влада посварилася з громадськістю
Влада забула про культуру і медицину
Влада пропонує ерзац-освіту
Влада зневажає несвої медіа
Влада ігнорує проблеми суспільства
Звісно, можна стверджувати, що лише влада хоче тотальної перемоги, а всі інші — не такі.
Водночас, мудріше зробити належні висновки, обʼєднатися і разом йти вперед.
Інакше влада знову стане аутсайдером.
Сьогодні буде сказано багато правильних слів з нагоди річниці подій на Євромайдані 10 років тому, тільки за доречним пафосом бажано не загубити усвідомлення реальності.
Так, тоді жертовністю Небесної Сотні вдалося вирвати країну з «таможеного союзу» та уникнути перетворення її на кальку «Білорусі» після тотальної зради влади реґіоналів.
Але давайте дивитись правді в очі — можливість зробити прорив держави в цивілізований світ не була використана, і причина не тільки в інтервенції рф.
Символом цього стало повернення Портнова в квітні 2019, з усіма наслідками — і на тепер ми маємо фактичний позаконституційний контроль інституцій тими ж афілійованими реґіоналами.
Помічник регіонала Тадеєва Єрмак;
функціонер «Оппоблока» потомственний регіонал Шурма;
міліцейська обслуга регіоналів Татаров;
адвокат Януковича протеже Портнова Смірнов;
лідер фактичних членів парламентської коаліції регіонал Бойко — список подібних «нових ліц» можна доповнювати довго, і всі вони вітатимуть українців зі святом перемоги європейських принципів та початком евроінтеграційного руху.
А під час судилища над Червінським, спроби дискредитації військових, інформаційної узурпації — ці вітання виглядатимуть особливо фальшиво.
……………..
Виявилось, що Свобода та Гідність не даються раз і назавжди, боротьба за них триває досі, і не лише на полі бою — це має усвідомити суспільство, може якась його частина задумається про це в цей день.
Це було якось нелогічно —
Бруківка, барикади, шини…
І ніжна музика одвічна,
Що над Майданом тихо лине.
Той піаніст, чи піаністка
У грі не допускали фальші,
На боротьбу вставало місто,
Під українські гімн і марші.
Коли ж настали дні трагічні,
Які згадавши досі плачем,
Прощались з хлопцями навічно,
Під виконання «Плине кача».
Те піаніно синьо-жовте
Перефарбовано в зелене.
На ньому грає зараз Вовка
Все, що зіграти може членом.
