Президента України Володимира Зеленського можуть тримати у так званій «теплій ванні», в якій генерали не надають йому всієї інформації про ситуацію на фронті.
Про це пише The Economist із посиланням на власні джерела.
«Багато українських солдатів у Харкові були розлючені тим, що Росія змогла так швидко просунутися вперед. Деякі з них критикують затримку західної допомоги, яка, на їхню думку, сприяла російській агресії та послабила оборону України. Інші підозрюють, що некомпетентність, або навіть зрада зіграли більш значну роль», — пише видання.
Як зазначає The Economist, також поширюються теорії змови про те, що «політики в Києві чи Вашингтоні, можливо, продають Харків напередодні потворної мирної угоди».
Вказано, що, на думку українських військових, глава держави не повинен ставати схожим на російського диктатора Володимира Путіна в контексті необізнаності з реальною ситуацією на фронті.
«Президента Зеленського тримають у «теплій ванні»… Ми вважаємо, що президент повинен орієнтуватися на ситуацію на місцях, а не наслідувати Путіна — людину, життя якої обертається навколо паперів, що приносять його помічники», — заявив офіцер сил спецпризначення Денис Ярославський.
Співрозмовники The Economist повідомляють, що Зеленський вже відчуває приховування частини інформації з боку підлеглих. Джерело в українському уряді додало, що за це він кричить на своїх генералів.
Я не писала особливо нічого з приводу пʼятирічки президента.
Але нагадаю обіцянку з інавгураційноі промови.
…»І наше найперше завдання – припинення вогню на Донбасі.
Мене часто питали: а на що ви готові заради припинення вогню?
Дивне запитання. А на що готові ви заради життя близьких вам людей?
Можу запевнити – задля того, щоб наші герої більше не гинули,
я готовий на все. І я точно не боюсь ухвалювати складні рішення,
я готовий втрачати свою популярність, свої рейтинги,
і якщо буде потрібно – я без вагань готовий втратити свою посаду, щоб тільки настав мир. Не втрачаючи наших територій».
Як показав час, Зеленського дуже хвилює власна популярність та рейтинги. І тому він готовий знімати з посад ексдрузів, військових, колишніх соратників. Влаштовувати брудні ігри проти головнокомандувачів руками юродивих Марʼян і телеграмів. Він віддав частину власних повноважень лівому мужику, якого ніхто ніколи не обирав — Єрмаку. У західній пресі пишуть про «дуополію». Із свіжого ZDF — це німецький суспільний мовник. Вони підкреслюють, що «імідж Зеленського постраждав після звільнення Головнокомандувача Залужного. Також існує критика, що Зеленський вмішувався у військові рішення. Із парламенту та міністерств є скарги щодо авторитарного управління офісом.»
А про втрату територій то окрема історія. Як і про загибель героїв. «Я ж не лох» і «я не тряпка».
Армія не стала ближчою гаранту. Вона його конкурент за рейтинги довіри. А перша леді вибовкала на днях, що не в захваті, що син цікавиться авіацією, а не там кіно і музикою…
Моралі не буде. Але колись — коли хто залишиться живий, напʼємось потужно, що Зе уже не президент і не верховний головнокомандувач.
Виявляється, руками Безуглої Офіс атакував не Залужного. Офіс атакував ЗСУ.
Сирський, суперлояльний Сирський, мав з Єрмаком всього пару медових місяців, які вже закінчилися.
І проблема тут точно не в Сирському. Якщо Залужного можна було підозрювати в формуванні політичного іміджу, Сирський слухняно виконував всі накази з Банкової, мовчав про мобілізацію, а своїми відео і фотками не імідж собі створював, а відверто смішив людей. Не конкурент Зеленському від слова зовсім.
Чому ж тоді Офіс став відпрацьовувати по Сирському? Бо Офіс валить не Сирського, а армію, як інституцію.
Офісу треба не герої війни, а «погані генерали», які нездатні виконувати задачі, поставлені «хорошим Офісом».
На виході має залишитися лише один, який переміг росію в одиночку, незважаючи на «поганих союзників», х#йовий «народ-ухилянт» і «бездарних генералів».
Саме тому Мар’яна так і не покинула коаліцію СН/ОПЗЖ, а активно множить на нуль репутацію армії, як інституції і при новому Головнокомандувачі.
Давайте, незалежно від політичних симпатій, підтримаємо ЗСУ, друзі. Армія – наша гордість і єдина, по-справжньому спроможна інституція в державі. Нищити репутацію армії заради своїх політичних інтересів – недалекоглядна і згубна для ініціаторів цього трешу політика.
