Да, в НАТО так одразу і запросять після того, як «верховний головнокомандувач» під час загострення на фронті махнув до сонячного емірату на вихідний.
І отримав двох загиблих — на фоні фантазій про футбол та чергову лавину інвестицій.
В загибелі бійців і продовженні війни Зеленського ніхто не звинувачує, на відміну від його криків про «вигідно продовжувати, щоби заробляти» та «просто пєрєстать» — він винен в іншому.
Саме його рішення перетворили наших солдатів на мішені, а дворічна маячня про «розведення і перемир’я» вбила мотивацію.
Це його силовики дискредитували армію кримінальними переслідуваннями, це він лазив по брифінгам, після яких військових садили в клітки як уркаганів, це його управлінці зупинили реформування ЗСУ.
Вони навіть нову систему харчування зарубили — яке ПДЧ?
Просто Зеленський справді уявляв своє президентсво як шастання по закордонам з красивими фоточками — і досі не готовий виконувати свої прямі функції, і вже ніколи не буде готовий.
Тому вигадав чергове «просте рішення» — вступити до НАТО, щоби закінчити війну», щоби вчергове зняти з себе відповідальність.
Бачите як зручно — війна не закінчується, бо нас в НАТО не приймають, а не через його багаторічну брехню та недолугі конвульсії на посаді президента країни.
Калірований покидьок, хитрий і безпринципний, готовий маніпулювати та змінювати позицію по два рази на тиждень — і все це на крові тих, хто дійсно йому повірив.
Незабаром друга річниця стадіону — йому б знову стати на коліна, щоби вибачитись за те, що накоїв своїми діями.
Але контракт з ляльководами на роль «найвеличнішого» ще не закінчився.
Розрив шаблону
Це таке поняття у психології. Коли ви (або проти вас) діють неочікувано.
Ви протягуєте руку, а вам її не тиснуть.
Коли говорите привіт – як справи? А вам замість очікуваного та норм – починають довго і нудно розказувати за жизнь.
А то в політиці буває оголосить один кандидат в президенти іншого алкашом і вимагатиме здати аналізи. Потім сам не прийде на здачу.
А то потім як заявить: тіко на стадіоні бо іначє я стісняюсь, то потім прийде, але влаштує замість розмови між політиками – шоу.
А піпл такий з розривом шаблону: «А шо і так можна?»
Вобщем ясно: разрив шаблону в політиці – від шаурми до красних трюсєлєй і чортів в Борисполі – дуже заходить і має специфічний ефект. Бо когось прям ковбасить, а когось уміляє.
Але зараз ці добрі люди діють абсолютно протилежно і неочікувано з дорослими і прохаваними людьми.
От дорослі взяли і протягли руку допомоги, коли старший сусід-хуліган хоче віджати дороге і рідне.
А наші (цитата Зеленського):
— За словами президента Байдена США і Україна – брати по зброї.
Є такий у Штатах культовий серіал – Брати по зброї. По зброї. Брати.
І вони ж очікують, що ми чесно проти корупції. По бойовому.
І тут хлабись: і Вірастюк перемагає на довиборах.
А шо? Де тут корупція? Хіба схоже це на плювок в протягнуту руку? Нє, не було цього – кажуть у Зелених.
І тут хлабись: і проти Байдена знову мотають справу.
І тут хлабись, і ніхто не женеться ні за яким Коломойським.
І тут опаньки – і під виглядом боротьби з корупцією проходить переділ смотрящіх на митницях – коли старих відтісняють нові і рідні обличчя.
І вишенька на торті. Татаров, якого вже мають посадити за кражу квартир у нацгвардійців- сплигує з теми, його відмазують. І він спокійно ходить на роботу.
А з наступного тижня знову – хлабись – і ми, скупавшись у Катарі у теплому морі — знову брати по зброї.
По моєму так, як поступає із союзниками Володимир Олександрович – всю дорогу поступав з нами наш північний сусід:
— Хлабись – і ось вам Харківські угоди.
— Хлабись – і ось ви вже без Криму.
Але то вже інша історія.
Хлабись.
