Повідомлення від Генштабу про втрати ворога. Дуже високі. Нарешті прислухалися й починають вже офіційно надавати перші розшифровки: по особовому складу: сума безповоротних і санітарних втрат. «Не вмер Гаврило, так болячка повалила». Нарешті раз треба опублікувати й нормально поширити адекватний алгоритм обліку, а не отаке безглуздя. Саме таких категорій, як почали наводити, не вживається. Є загиблі, незворотні санітарні втрати (інваліди, які ніколи не вернуться в стрій), важкі поранення з тривалим лікуванням і невизначеним результатом щодо повернення на фронт або в тилові підрозділи чи з комісуванням. Далі поранення середньої тяжкості, які лікуються й гарантовано знову будуть воювати. А легкопоранених рашисти взагалі не завжди з поля бою забирають і в тил не відводять. Це все кардинально відмінні оцінки реальних втрат ворога в середньо строковій перспективі. А ще просте питання: звідки в нас дізнаються кількість ворожих поранених, особливо ж легко? За формулою виводять, чи як? Тому комунікація для тилових щурів не зараховується. А бійцям на фронті, які так викошують ворога — честь і хвала!
На фронтах традиційно дуже важко. Найкритичніше зараз на стику Курахівського й Покровського напрямків. Усе, що на північ від водосховища поступово втрачаємо. А Курахівку та Новоселидівку вже фактично втрачено, ще є сіра зона на околицях, але ЗСУ поступово мусять відходити. Реально бракує тих військ, які зараз Zе випалює на Курвщині. Воно ще й вихваляється тією своєю аферою…
Вражина після швидкого прориву повільно просувається також з Півдня, плануючи до бездоріжжя вирівняти фронт уже західніше Курахова. Для зупинки ворога є можливості, але бракує всього необхідного, а головне — Зе розікрав усі кошти на фортифікації. От не придумала воєнна наука способу тримати фронт без укріплень. Тому вражина без суцільної лінії фронту регулярно навіть до Курахового проривається, але поки не закріпилися, вигоряють.
Покровський напрямок ЗСУ тримають у неймовірних умовах. Навіть контратакують. Якщо не буде ударів у спину, до кінця року Покровськ можуть і вберегти, попри політичні догворняки. Так само і в Торецьку — ворожий наступ захлинається, були й контратаки. На Куп’янщині також часткова стабілізація, але ворог дуже небезпечно просунувся. Ще одна зелена афера десь у Білгорордщині чи Брянщині, що за підказкою наспівують провладні дуполизи, й тут буде критичний обвал. Поки стримують.
А про рейд на Білгородщині через Журавлівку вже є офіційні повідомлення. Але знову ж, заходи, удари по ворожій території, рейди, відсікання комунікацій для їх контингенту на півночі Харківщини — це добрі оперативні дії. А стратегічна операція із відведенням численних бригад і нової техніки, особливо спланована інфантильним параноїком-ухилянтом — це катастрофа. Тому поки з цього приводу без коментарів.
