Останнім часом багато задумуюся про те, що сталося за останній рік в Україні. Це речі, які століття тому принесли нам жах майбутніх голодоморів, репресій, знищення українського народу.
За два роки для влади не стало пріоритетом військо і на кінець другого року війни ми маємо персональну війну Зеленського проти генералів. Це продовження війни, яка почалася в 2019 році — справи Антоненка, Марченко, Павловського, потім генерала Кривоноса, полковника- розвідника Червінського. Сьогодні ціллю є Наєв, Шаптала, Тарнавський та Залужний. Останній в силу своєї популярності і високої довіри зі сторони українського суспільства став мішенню №1 для Офісу президента. Вже не раз казав, що заміна військового керівництва — це ослаблення армії, її деморалізація. На фоні правового хаосу, що робиться навколо мобілізаційного законопроекту, це взагалі створює величезні ризики не те, що для розбудови ЗСУ, а для елементарного функціонування армії.
Влада робить те, що робили червоні більшовики сторіччя тому — деморалізують народ на боротьбу. Але ще гірше — вони деморалізують і союзників на допомогу, бо перетворюють країну в анклав авторитарного управління. Правоохоронні органи та суди — віддані в управління Татарову та Єрмаку, а отже склепати будь-яку справу проти будь-кого — взагалі не проблема.
Сьогодні Татаров та Єрмак руками ДБР пишуть замовні справи на генералів, бо найдужче їх боїться. Боятися свою армію це настільки низько, але їх страх уже переріс у відкриту ненависть. І це має в щось вилитися: або у народний протест, або в те, що перемога буде за ОП.
Я категорично проти, щоб країна далі йшла авторитарним шляхом, сценарій якого сьогоднішнім керманичам написали у кремлі.
Тому закликаю всіх не мовчати, поширювати інформацію про те, що Зеленський намагається звільнити генералів, повісити на них здачу півдня та закрити в тюрмах. Влада, яка закриває своїх генералів — не має права на існування, це має стати аксіомою для українського народу на наступні покоління. Бо той, хто бореться за Україну — не ворог, ворог той, хто намагається знищити борця за незалежність України.
.
Два роки тому ці люди готували для нас трагедію 24 лютого. Вони засуджені за держзраду? Ні, вони й далі правлять Україною та стараються виправити свої помилки того періоду. Тоді вони не врахували потужний фактор пасіонарності українського народу, героїзму ЗСУ та вміння й воєнні таланти Залужного. Зараз усі три «негативні фактори» поступово нейтралізуються.
Тут ще за кадром «наша розвідка» в особі Буданова. У нього також усе чудово. Четвертий раз прогнозує пиття кави в деокупованій Ялті, роздає медальки ескортницям, а у владі знову планують запхнути його на місце Залужного.
Ми неймовірна країна! З такою владою будь-яка інша держава не те, що про перемогу не могла б мріяти, але й вистояла б максимум оті 2-3 тижні. І найдивовижніше — цей народ і далі довіряє цій владі з тими самими 73%… Просто неймовірно!
Тарас Чорновіл