Як зміниться світ після 16 червня?

70
Як зміниться світ після 16 червня? Хто-небудь це розуміє в Україні, звісно крім Порошенка?

Незважаючи на санкції та війну проти України Путін зустрічався з кожним президентом США.
Взагалі — це п’ятий американський лідер, який змінився, поки в Росії авторитарно править Путін. За цей час в демократичних США обрали: Клінтона, Буша молодшого, Обаму, Трампа і тепер Байдена. Навіть партійність президента США повністю змінилася 4 рази і це говорить про потужну американську демократію.
Але наразі й Росія найпотужніша і найагресивніша за всі ці часи: ядерна зброя, величезна модернізована армія, ПВК, відновлення впливу у світовій політиці, навіть втручання у вибори в США та анексія Криму.
Світ ще не став біполярним знову тільки тому, що є Китай. Блок НАТО ж після Трампа навпаки втратив потужність і тільки буде відновлюватись. І все це на фоні найслабшого президента України за всі роки.
Не виключено нашу долю спробують вирішити без нас. І не факт, що Україну не обміняють на інтереси США, наприклад у бізнесі, у Сирії, або ще в якійсь точці світу.
Зрештою, не все зводиться до України.
Байден має розуміти, що Путін зацікавлений дискредитувати свого головного суперника, тому в інтересах Росії є локальний конфлікт із країною НАТО. І щоб показати, що стаття 5 не працює Путіну не обов’язково захоплювати Прибалтику, Наприклад Білорусь може напасти на члена НАТО Литву. Тим більше Вільно (Вільнюс) — історична столиця ВКЛ і напруга між державами зараз пікова.
Чи підуть американські, а тим більше німецькі солдати захищати Прибалтику? А якщо в Білорусі вже буде стояти військовий контингент Росії і на захисті Мінська стане Москва?
Боюсь, після 16 червня 2021 року (не одразу звісно) світ уже ніколи не буде таким, як раніше і це нам не дуже сподобається.
Віктор Уколов

Зустріч у Женеві з наслідками для світу

Цей час прийшов. Вже завтра у Швейцарії відбудеться одна з найбільш очікуваних зустрічей року — саміт між Байденом і Путіним. На фоні цих перемовин у тінь відійшли всі інші питання. Навіть безпрецедентний “парад самітів” трансатлантичного світу (від американсько-британського до саміту НАТО, від саміту США-ЄС до зустрічі з Ердоганом) виявився не таким яскравим як очікування від зустрічі у Женеві.

Цілком очевидно, що західний світ не просто консолідується. Він відновлює свою колишню єдність і солідарність для твердої боротьби за демократичні цінності та ідеали проти тих, хто в останні роки насмілився їх підривати. Нарешті на колективному Заході з’явився лідер, здатний взяти на себе відповідальність за цю боротьбу. Тоді як Путін отримує достойного супротивника, якого бракувало в останні роки по інший бік барикад.

До викладеного багатьма, додамо кілька акцентів, які, як виглядає, будуть визначальними для розуміння женевської “розмови між дорослими”:

— Зустріч у Женеві має виразний “особистісний підтекст”. При чому для обох політиків. Байден і Путін знайомі більше 20 років, і нагод для зустрічей в них не бракувало. На відміну від підходів Зеленського, який шукає мир в очах Путіна, Байден давно зробив висновок: Путін не має душі і довіри не заслуговує. На змістовні відповіді і справжню вдумливу розмову американський лідер навряд чи розразовує, знаючи, що російський очильник йому перемогу не подарує. Путін банально прагне перемоги для себе, і спокуса перемоги над Байденом, тим більше як лідером Західного світу, лише збільшує його азарт. Путін готується до гри в довгу, за високими ставками, і саме з Байденом.

— Зустріч у Женеві буде “зустріччю двох світоглядів” — демократії і автократії. Кращого представника на роль “світового автократа” Байдену було б не знайти, і тому розмова з Путіним виходитиме далеко за рамки навіть стратегічної стабільності чи проблематики регіональних конфліктів. Йтиметься про ключові принципи і засади розвитку світу. Невипадково, що саме напередодні зустрічі з Путіним з’явились нова Атлантична хартія, спільна заява лідерів Сімки, до якої цього разу доєдналися ще й Австралія, Індія, Південна Корія та ПАР, рішення самітів США-ЄС та НАТО. Путіну дають зрозуміти, з ким він і його філософія глобального руйнівника, віднині матимуть справу.

— Зустріч у Женеві також буде “зустріччю двох систем” — трансатлантичної та альтернативної. Недаремно Путін знов заграв свою заїжджену платівку про нібито домовленості щодо нерозширення НАТО. Москві вкрай потрібно на весь світ продемонструвати, що Кремль здатний протистояти “ворожому блоку” — перемога, яка додасть Путіну балів на альтернативних площадках типу БРІКС, ШОС, РІК. Погана новина в тому, що для доведення своєї спроможності на альтернативний порядок денний Росії потрібна перемога саме в Україні, де концентровано зав’язано ключові інтереси. Найбільш вразливий момент полягає у тому, що Україна більше потрібна Путіну, ніж колективному Заходу. Відповідальність за таку “почесну роль” повністю на недалекоглядності дипломатії Зеленського. Коли наближається тектонічний злам — головне не опинитися на самому зламі.

Як підсумок: перший саміт Байден-Путін одразу не позначиться карколомними домовленостями. Про це свідчить навіть той факт, що не передбачено спільної прес-конференції двох сторін. Швидше за все, на результати доведеться зачекати. Озброєний колективним Заходом “до зубів”, вмотивований, Байден точно висловить Путіну в очі всі накопичені застереження і занепокоєння з акцентом на очікування від Кремля змінити поведінку. Політичного досвіду у американського лідера вистачить для того, щоб дати Путіну зрозуміти, що сигнал про “стабільні і передбачувані відносини” — це не пропозиція, а останній шанс для Москви. А тому після зустрічі у Женеві все залежатиме виключно від Кремля і Путіна особисто. Спроби загострення однозначно зустрінуть консолідовану відповідь, якій у Москві можуть не зрадіти. А ось Україні треба не спостерігати, а бути готовими до будь-яких несподіванок.

Костянтин Єлісєєв

P.S.

Мне только что показали новую президентскую программу «Здорова країна», которой занимается лично величайший политик современности. И это даже не смех сквозь слезы. Это какое-то бесконечное орейро!
.
Зеленский возжелал поставить в парках столбики с QR-кодом. И каждый украинец подойдя к такому столбику и наведя свой смартфон на QR-код увидит на экране, как украинские звезды шоу-биза выполняют спортивные упражнения. Например, Потап приседает, Тина Кароль делает выпады, а Винник качает пресс. И тогда можно будет повторять движения за любимой звездой. Так вот этим проектом Зеленский лично занимается. Проводит совещания, раздаёт поручения, погружается во все вопросы. В общем, это ему реально интересно. Ни одно другое дело его так не захватывало. И это невероятно смешно.
.
Ведь, если бы этим занимался какой-то 9-ый заместитель министра спорта, то это было бы понятно. Его профиль и его уровень. И если бы этой программой занимался бы заместитель какого-то мэра, то у меня вопросов бы не было. Но эту программу полностью сопровождает и контролирует президент Украины. Это говорит о его уровне. Он так и остался аниматором. Только теперь у него есть мандат президента. И бюджет. Но его при этом не интересует НАТО, ПДЧ, переговоры с западными партнёрами или обороноспособность страны. А лишь развлекуха с шоу-бизом.
.
Звезды дали свое согласие на участие. Тем более, что скоро День Независимости и можно будет опять им раздать звания и награды. И деньги на эту игрушку Зеленскому найдут. Скорее не выплатят пенсии или зарплаты бюджетникам, чем скажут, что нет денег на президентскую программу. Так что в ближайшее время мы увидим, как под патронатом человека плохо играющего роль президента и к тому же являющегося Верховным главнокомандующим Украины, в парках Украины будут установлены столбики с QR-кодом и даже сможете посмотреть на звезд шоу-биза, которые занимаются спортом. Это тот уровень компетентности президента, который мы заслужили.
И как на этот трэш реагировать???
Поделиться:
Загрузка...