Знаєте, я не можу усвідомити одного, як можна досі потакати РПЦ-УПЦ (московському патріархату). При чому на найвищому рівні.
Ходимо як по колу.
Вчора на національному марафоні «Єдині новини» демонстрували так званого «митрополита Онуфрія». Уявляєте? В час страшної війни проти України.
При нормальному розумінні ця псевдоцерква мала б вже бути ліквідована на законодавчому рівні. Вже не говорю про те, що жоден її представник не мав би навіть на секунду потрапити на телебачення чи будь яке ЗМІ.
Натомість, ми бачимо як нам знов сують морди кремлівських попів, які якраз 30 років займались тим що кликали сюди московію. Вона прийшла. Спочатку у 2014. А зараз повномасштабно.
Так само в шоці від того, що є сотні тисяч наших громадян, які туди ходять (і ходили вчора так само).
Але ще раз: поява Онуфрія на каналах — це танці на кістках і тілах вбитих українців. Це зневага до вбитих в Бучі, Гостомелі, Маріуполі, Харкові, Макарові та всіх місцях в Україні. Це за межею розуміння.
І якщо ми не робитимемо висновків — історія повторюватиметься. Московський патріархат має бути заборонений, ліквідований. Всьому московському НЕ МІСЦЕ в Україні.
Андрій Смолій
P.S. Голова Верховної Ради Стефанчук сьогодні зранку заявив, що заборона РПЦ-патріархату «розколить суспільство під час війни».
І тому ніхто забороняти «московоський патріархат» не буде.
Тобто не РПЦ-попи, які моляться за Кіріла-Гундяєва розколюють суспільство, не «церква», яка 30 років несла «русскій мір», а саме її заборона.
Знов «не на часі». Знов «не можна». Знов нам впарюють цих виродків, які зробили все щоб війна прийшла в нашу країну.
Що далі буде «розколювати суспільство»? Може війна, чи мова, чи сама Україна розколює суспільство? Бо саме існування РПЦ-МП — це розкол суспільства та його збурення.
Саме існування всього русскоміровського — це розкол суспільства.
І зрештою, морда онуфрія на екранах марафону — це саме розкол суспільства.
Бо 95% прихожан навіть не помітили б зміну патріархату.
Але ні…
Таке враження ніби навіть в час війни живемо в паралельній реальності. Замість термінових та своєчасних рішень по забороні всього московського — нам розповідають про «не на часі», а рпц-попи знов лізуть в екрани телевізорів.