Внаслідок атаки ворожих БпЛА є пошкодження на об’єктах портової та промислової інфраструктури Одещини
Про це повідомив голова Одеської ОВА Олег Кіпер.
«Внаслідок атаки на об’єктах портової та промислової інфраструктури регіону виниклі пожежі, пошкоджено елеватор.
На місці працюють всі відповідні служби», — йдеться в повідомленні.
Станом на 05:30 даних про постраждалих не надходило. Остаточні дані та результати бойової роботи будуть від військового командування.
«В черзі за смертю».
Заголовок беру в лапки, бо вразив чужий коментар сьогодні вранці. Це звідти фраза. Наче ми всі стоїмо в черзі за смертю. Кудись прилетіло, хтось загинув, і ти розумієш — що цього разу не ти. І навіть інколи з жахом розумієш, що щоденні цифри загиблих стали буденністю. А коли поганий настрій, погода, обставини, — взагалі думаєш, що твоя ракета за тобою ще не прилетіла, але ж куди ти дінешся. Обов’язково прилетить…
Сьогодні ранок в Харкові. Чотири години сну. Вночі прильоти. Скоро дощ. Начебто повний набір для черги. Живи і очікуй свою ракету.
Але ж ні. Йдіть під три чорти.
Прилетіло — не ти, то йди щось роби. Відкривай свій магазин, відчиняй свою майстерню, сідай за свій робочий стіл, роби черговий робочий дзвінок, готуй сніданок-обід-вечерю, йди на свій город та обробляй свою землю. Заводь свою автівку та їдь по своїх справах.
Але роби щось.
Ми, українці в Україні, витриваліші за багатьох.
По звуку вираховуємо, що летить і куди. Живі залишились — значить, йдемо далі. Але йдемо, чуєте? Повземо, якщо потрібно. Аби ж тільки в правильному напрямку.
Раночку, співгромадяни!
P.s. Кривий Ріг, Херсон, є загиблі і поранені, мої співчуття.
