Вий на болотах за крейсером Москва

Зараз ми в прямому ефірі спостерігаємо за їхніми скрєпами, що рвуться одна за одною.

Ви ж розумієте, ці 144 мільйонів шарікових все своє життя свято вірили у взяття Києва за 48 годин. Ну, максимум – 72. Сиділи в гаражах, жерли водку і рахували свої БТГ, роти десантури, вертольоти, транспортники. Плямкали беззубими ротами «можем павтаріть!» і радісно згадували, як діди в армії ламали їм ребра і змушували чистити унітази зубними щітками. Бо російська армія – то ж сила! І хай зараз він майже бомж, але від получки до получки убогих обізян гріла одна єдина думка: у нас тут, звичайно, не Каліфорнія, зате Київ можем взяти за два дні!

А коли Київ не взявся ні за два дні, ні за три, ні за місяць, навіть самі упороті почали смутно підозрювати, що щось пішло не так. Звичайно, московити не були б московитами, якби не взяли себе в руки і не переконали, що все йде по плану, Путін всіх переіграв. І вже піндюліни під Києвом майже забулися, офіційна версія про почесний відхід, а не ганебний відступ, прийнята і освячена, аж ось Чорне море! Сакральне для московитів. Сакральний Крим. Сакральний Чорноморський флот. Могутній. Непереможний (так, ми з вами дуже добре пам’ятаємо, що Чорноморський флот ганьбився у кожній війні, в якій приймав участь і найкраще йому вдавалося самозатоплюватися, але ж московитам сто років брехали, який він крутий).

І ось найкраще судно «найкращого в світі» () Чорноморського флоту московії пустили на корм бичкам прості українські хлопці двома українськими ракетами. В це не можна повірити, бо це не могло трапитися ніколи. Найновіша зброя, вбивця авіаносців – це корито згідно російської пропаганди мало нищити американські авіаносці, а не тонути від українських «недоракет».

Шок від знищення Москви можна порівняти з тим, що відчули б московити, якби побачили кролика загризшого удава. Бо ж вони, дебіли, вірили, що удав – це вони. Виявилося, вони – кролик.

Зараз по всій московії мільйони сімей переварюють це незвичне відчуття. Вони йшли на війну весело. Перемагати однією лівою. А потім красти, гвалтувати, стріляти, катувати, палити українські книги. І така війна була для росіян цілком ок. Саме таку війну підтримували ті 81%, що намалювала путіну соціологія.

Крах ракетного крейсера Москва – це остаточний крах міфу про непереможність російської зброї. А імперії без міфів не живуть. Орки були такі борзі, бо слухали по телевізору про свою велич. Але вони не підписувалися дохнути в полях за свого фюрера. Це неприємна реальність для них. З кожним днем війна стає все тяжчою і тяжчою ношею для російського суспільства. Прогнозую, вже цим літом підтримувати війну буде менше половини цих сцикунів. путіна чекають тяжкі часи. Попереду у нього головна битва цієї війни – за свою шкуру із власним народом.