Я не скаржусь. За добу світло було чотири години. Приватний сектор — якось виживаємо, генератори, свічки, теплі ковдри. Не про мене мова.
У мене питання інше.
Як там на пробіжці в Ізраїлі Міндічу — нормально?
Як там навчання сина Галущенка у Швейцарії за 200 тисяч доларів на рік — теж нормально?
Як там біг уздовж узбережжя у Цукермана — комфортно?
А Гринкевич — і досі без підозри, так?
Жоден із цих людей не мерзне.
Жоден із цих людей не сидить у квартирі з одинадцятьма градусами тепла.
А вся Україна — сидить.
Київ сидить.
Мені фізично боляче читати, як люди пишуть про холод у домівках.
Мені боляче уявляти маленьких дітей у цих квартирах.
За вікном мінус тринадцять. Це не абстракція. Це реальність.
І в цій реальності хтось бігає, хтось навчається, хтось живе спокійно —
а хтось виживає.
Це виглядає так, ніби країну просто зламали.
Величезну, живу країну — хакнули.
І нам тепер пояснюють, що це «складно», «обʼєктивно», «так вийшло».
Ні. Це не «так вийшло». Це — ви наш вирок.
Пане Володимир Зеленський,
де підозри всім цим «прекрасним людям»?
Тим, хто крав на енергетиці.
Тим, хто крав на укріпленнях.
Тим, хто виводив кошти, поки країна мерзла.
Вам тепло?
Ви взагалі де зараз?
Де ви, пане президенте?
Зеленський на днях сказав, що війна в Україні в 2026 році може закінчитися двома шляхами: військовим або дипломатичним. Ага. А ще в 2026 році буде чотири сезони. А після січня настане лютий. Україною керує Капітан Очевидність.
Але що можна хотіти від дилетанта? Чувака, чий весь управлінський досвід – це керування коміками? Людини, яка прийшла не будувати, а руйнувати. Подивіться тільки-но на його гасла. Про «зламати систему», «зробити їх разом» та «посадити», коли прийде весна. Правда, була ще програма «Країна мрій», але вона залишилася тільки набором із літер на сайті. Бо зарплати для вчителів по 4 тисячі доларів – це казочка для наївних. Але він дійсно став «нашим вироком». Бо Володимиру Олександровичу явно не вистачило шкільних знань, щоб второпати, що Україна – не сцена, роль президента – це не курси з управління державою.
Ніт, фатальне 24 лютого його не зробило дорослим. Дива не сталося. Він продовжує жити в серіалі, де світом рулять прості рішення та обіцянки. Перемога відкладається з року на рік. Гігават генерації — і досі цяцянка. Рожеві «Фламінго» – такий самий міф, як казковий птах Фенікс.
Натомість змінилася його риторика.
На марафонах прибрали «Перемогу» з публічного дискурсу і замість неї тепер словосполучення «справедливий мир». Але навіть тут наша Бідося явно щось свідомо замовчує. Бо заяви про готовність угоди на 90% — це чергові цяцянки. путіну треба більше обстрілів, більше смертей, більше земель.
На дворі — 4-й рік повномамштабного вторгнення, а від Зе кожного дня – нові обіцянки.
Це нам така кара з небес за віру у популістів?

Як під час війни вижити країні, якою керують дурні?
Я не знаю як назвати їх інакше.
Укрзалізниця виконує забаганку Зеленського і починає безкоштовно возити усіх бажаючих на 3000 километрів.
Поганий стан фінансів УЗ нікого не обходить. При цьому державна компанія має боргів на мільярд доларів і зараз настає час виплачувати 700 мільйонів.
Грошей на це немає.
Отже, Укрзалізниця оголошує технічний дефолт — нездатність платити борг — і оголошує про намір домовитись з кредиторами.
Кредитори цілком могли би зрозуміти — війна це серйозна причина, щоб піти назустріч і почекати.
Але при цьому вони хочуть бачити, що боржник буде адекватно себе поводити.
Роздавати безкоштовні послуги при дефолті — це неадекватно.
Це наче ви винні сусіду гроші, кажете йому що зараз нема як віддати, але одночасно влаштовуєте гулянку для всього будинку.
Щоб ви зробили на місці сусіда?
Отож.
Те, що робить уряд Зеленського не піддається здоровому глузду.
А без нього партнери будуть на нас дивитись відповідно.
Саме тому, терміново потрібно робити уряд професійних менеджерів замість лояльних дурнів.
▪︎
Я не вірю в можливість позитивних змін при Зеленському.
Більше того, його (Зеленського) доведеться з влади виносити, так само, як ми виносили Януковича. Просто це не можна робити під час війни (і він цим безбожно користується — В.С.).
Нам потрібна якась мінімальна передишка чи мінімальна пауза, щоб спокійно перезавантажити владу. Але в якісну зміну цієї людини я не вірю, бо це неможливо.
Найгірше в цій історії, що насправді ніхто — ні серед наших ворогів, ні серед наших союзників — не хоче сильного президента, сильний парламент і сильний уряд.
Ми повинні давати належну оцінку цій ситуації.
І, як би не парадоксально не звучало, багатьох влаштовує Зеленський.
Бо де можна отримати такого верховного командувача, який буде здавати територію?
І при цьому губити найкращі сили України через те, що він не забезпечує технологіями, необхідними для збереження їхнього життя.
Де можна знайти такого президента України, за якого виїдуть найкращі економічні сили суспільства своїм коштом за кордон і будуть цінними кадрами там, за кордоном України?
Замість того, щоб втримати їх в країні, створити для них умови, щоб вони працювали, щоб навіть у військовій ситуації ці бізнеси розвивалися, платили податки, створювали можливості для нашої країни.
Тому, на про великий жаль, ця людина на цій посаді влаштовує дуже багатьох.
А оці всі конвульсії, які ми бачимо, що давайте нам терміново вибори, чи давайте, щоб він не йшов на вибори, чи давайте ще якісь конструкції, ну ми вже в цьому прожили скільки років?
Історія виборів — це з 2023 року.
Це вже буде третій рік, як ми «переобираємо Зеленського».
Тільки насправді кожен день його бек-офіси приносять йому трішечку, а москві — двушечку.
Або навпаки — йому двушечку, а москві трішечку.
Ось і все.
.
Володимир Ар’єв
Володимир Омелян
У Зеленського все примітивно, як у поганому серіалі.
Жодної відповідальності не існує в принципі.
Паралельно Зеленський побудував державу вічної війни. Не для перемоги — для контролю. Війна стала ідеальним фоном для грабунку бюджету, дерибану міжнародної допомоги і повної відсутності відповідальності. Чим довше війна — тим довше можна не відповідати за провали.
Суспільство свідомо розділили. Є ті, хто реально воює і гине за Україну. А є електорат Зеленського — ухилянти, мовчуни і пристосуванці. Їм дали чіткий сигнал: або ти підтримуєш владу і робиш вигляд, що нічого не відбувається, або тебе зроблять «незручним».
Саме тому прихильники «Слуг народу» масово не мають стосунку до армії чи волонтерства. Це люди, яким війна заважає жити комфортно, але не заважає користуватися її наслідками. Вони ненавидять мобілізацію, зневажають ТЦК і люто захищають президента, бо він — їхній гарант безкарності.
Це люди, яким потрібна проста і тупа влада. Без правил. Без законів. Без Європи. Без відповідальності. Влада, яка дозволяє «намутити», не заплатити, домовитися і сховатися за загальним хаосом.
Зеленський зробив на них ставку свідомо. Бо розуміє: розумні люди ставлять питання. А ці — ні. Їм достатньо простих слів, простих ворогів і простих виправдань. І саме такі виборці обрали таку владу.
Це вирок свідомому вибору — простоти, тупості і безкарності..
(@) Вадим Кирпиченко