Під час обговорення у одеській міськраді питання автономності кисневих концентраторів Геннадій Труханов заявив про можливі віялові відключення електрики в Одесі.
Про це повідомляє 048.ua.
За словами мера Одеси, про це його попередили на нараді у обладміністрації.
У зв’язку з можливими віяловими відключеннями електрики міська влада стурбована хворими на COVID-19, які потребують кисневої підтримки.
«Віялові відключення — це не просто відключити холодильник у цьому випадку або посидіти без світла при свічках. Для тих, хто перебуває на кисневому забезпеченні, це питання життя та смерті», — сказав Труханов.
Міський голова доручив директору департаменту охорони здоров’я Левону Нікогосяну звернутися до виробників кисневих концентраторів та дізнатися, чи можливо передбачити наявність у них акумуляторів, щоб апарати могли працювати під час відключення електрики.
Із 18 листопада Білорусь припинила нещодавно відновлені постачання електроенергії в Україну. У зв’язку з чим наша країна постала перед реальною загрозою віялових відключень.
Росія та Білорусь перемогли, а наша влада програла. Це сумно, але варто це визнати та якнайшвидше спробувати виправити ситуацію.
Опалювальний сезон тільки-но розпочався, температура на вулиці опускається нижче нуля ще тільки вночі, але Україна вже не може без імпортної електроенергії з Білорусі. Кожної доби прямим графіком йде 400 МВт-годину з імпорту.
Через дефіцит вугілля на складах ТЕС, які балансують енергосистему в пікові періоди споживання, ми змушені купувати електроенергію в білорусів, щоби не допустити відключень споживачів.
Ну що ж, лобі імпорту російської електроенергії в Україну перемогло.
Зараз Україна справді опинилася в ситуації, коли ми залежимо від імпорту електроенергії з Білорусі, тобто, залежимо від Росії. Білоруська електроенергія – це майже російська. Це вже майже одна країна.
Чим загрожує залежність від Росії?
Постачати нам електроенергію з Білорусі чи перекрити — вирішують у Кремлі. І не потрібно бути аналітиком розвідки, щоб зрозуміти: як тільки в Україні стане холодно й енергоспоживання зросте, РФ перекриє нам імпорт електроенергії.
Так Росія зробила з транзитом своєю територією вугілля з Казахстану в Україну. Так вона зробила з антрацитом. Через заборону на імпорт Луганська ТЕС, яка залежала від постачання антрацитів із РФ, залишилася без палива. Під загрозою – електропостачання частини Луганської області.
Аналогічна історія була з газом, коли РФ розпочала постачання газу до Угорщини через Туреччину в обхід України, щоб обмежити обсяги закачування Україною. Так вона вчинить і з електроенергією.
Але нам необхідно зрозуміти причину, через яку ми потрапили в цю залежність і спрогнозувати наслідки.
Причини
В Україні — дефіцит генерувальних потужностей через дефіцит вугілля. Наразі нам не вистачає 2 млн тонн вугілля.
Чому так сталося? Ми ж знаємо, що після осені — зима та морози, це піковий період споживання електроенергії й тому нам потрібно багато вугілля.
Справа в тому, що генерація всю першу половину року працювала в збиток через низькі ціни на електроенергію.
Тому генерація не змогла підготуватися до зими: атомні станції, які також недоотримали виручку, знизили інвестиції в основні фонди, а теплова не провела ремонти та не сформувала запаси вугілля — кількість аварій на ТЕС зараз у 2,5 рази вища, ніж у 2020 році.
Крім того, у липні-серпні ТЕС спалили більше вугілля через аномальну спеку та зростання споживання електроенергії кондиціонерами.
На все це наклалися рекордно високі ціни на газ і його дефіцит. На сьогодні в Україні 9 ГВт генеруючої потужності не працює через аварійні ремонти, дефіцит вугілля й аномально дорогий газ (а також його нестачу).
Криза викликала зростання взаємних боргів на енергетичному ринку: збитки ТЕС — 5 млрд грн, борги із зарплат перед шахтарями держшахт — 1 млрд грн, борг «Укренерго» перед генерацією за електроенергію, що балансує, — 11 млрд грн, борг гострейдера «Гарантований покупець» перед АЕС та ГЕС за постачання електроенергії населенню — 4 млрд грн, його ж борг перед альтернативною генерацією — 27 млрд грн (частина зараз почала гаситися за рахунок випуску єврооблігацій).
Сьогодні половина блоків державних ТЕС в Україні не працює через відсутність вугілля на складах. Загалом по країні запас вугілля на складах — нижче 0,4 млн тонн. Це антирекорд за історію незалежності.
При цьому видобуток вугілля на шахтах ДПЕК залишається на одному рівні протягом року, а на державних шахтах різко скорочується.
Але на газ ми перейти теж не можемо через ціну палива. Якщо блоки ТЕС/ТЕЦ переведуть на газ за ринковою ціною, то собівартість електроенергії перевищить 8 тис. грн/МВт-год. Продати її за такою ціною, навіть якщо на неї буде попит (а в умовах дефіциту в піковий час споживання — буде) генерація не зможе через прайс-кепи (обмеження максимальної ціни на ринку), які сьогодні встановлено НКРЕКП на рівні 4 тис. грн /МВт-годину.
У результаті, газові ТЕЦ, які виробляли 7-10% електроенергії, цього сезону працюватимуть лише на опалення будинків. Лише деякі ТЕЦ та ТЕС, які працюватимуть на газі, будуть залучені до балансування енергосистеми за командою «Укренерго».
Чи зможемо ми пережити зиму?
Україні поки що не вистачає 2 млн тонн вугілля. Їх треба імпортувати. 1 млн тонн імпортує ДПЕК Ахметова, компанія вже законтрактувала об’єми. Ще 1 млн тонн має знайти державне «Центренерго».
Але зараз велика проблема з постачанням вугілля на Луганську ТЕС через блокаду Росії постачання антрациту. Через окупацію частини Донбасу до ТЕС перекрито залізничне сполучення з Україною.
Крім того, Росія, найімовірніше, не відкриє транзит казахського вугілля в Україну. Тому ми потрапляємо у більшу залежність від імпорту білоруської електроенергії, а відповідно наша енергосистема потрапляє в залежність від Росії.
І варто взимку хоча б одному блоку АЕС випасти в ремонт, а Росії перекрити нам постачання електроенергії з Білорусі — Україна може опинитися на межі віялових відключень.
Перед яким вибором тоді опиниться влада України? Або перейти на спалювання дорогого газу, що означає зростання ціни на електроенергію ТЕС приблизно до 8 тис. грн/МВт-годину, або почати обмеження споживання споживачів, насамперед великих підприємств. А це податки, робочі місця, контракти, валютний виторг. Після них обмежувати почнуть населення.
Я не знаю, що вибрати. Дорогу електроенергію чи її відсутність узимку. А що б ви вибрали?
Але це ще не все.
Наслідки
Наявність таких глобальних проблем на ринку електроенергії порушує питання синхронізації нашої енергосистеми з енергосистемою Євросоюзу (ENTSO-E). Із ЄС уже дали сигнал Україні, що доки проблеми на ринку електроенергії не будуть вирішені, синхронізації нам не бачити. Це як нам не бачити НАТО, доки не вирішаться питання Донбасу та Криму.
Навіщо Україні синхронізація енергосистеми з ЄС?
1. Безпека. Синхронізація енергосистеми України з ENTSO-E передбачає від’єднання від систем Білорусі та Росії. Після цього ми не матимемо проблем, звідки взяти електроенергію в періоди дефіциту, оскільки ми зможемо поставити її з ЄС.
Крім того, синхронізація систем дає Україні гарантію фізичної безпеки — Росія двічі подумає перед тим як нападати на країну, яка синхронізована з енергосистемою Євросоюзу.
2. Гроші. Можливість торгувати електроенергією з Євросоюзом означає для українського бізнесу великі можливості, інвестиції та великі гроші, адже ринок ЄС — це сотні мільйонів споживачів.
Синхронізацію наших систем було заплановано на 2023 рік.
Цієї зими Укренерго має на кілька днів від’єднатися від систем Росії та Білорусі та працювати в автономному режимі.
Але успішність випробувань — під питанням, оскільки дефіцит вугілля та відсутність роботи ТЕЦ на газу унеможливлює роботу української системи без систем Росії та Білорусі.
Ось чому спочатку я написав, що Росія та Білорусь перемогли. Сьогоднішня ситуація відкидає нас на роки щодо синхронізації з енергосистемою ЄС. Європейці не приєднатимуть до себе таку велику, але нестабільну систему.
Офіс президента повинен розібратися в ситуації, проаналізувати та покарати винних. Або не повинен. Думаю, хлопцям байдуже.
