Черговий оперативний звіт Тома Купера з’явився учора, 29 вересня, увечері – близько 20.00 за Києвом. Він лише про тривання Харківського наступу й про відповідні проблеми там росіян. Шкода, що коротко – таке б читати і читати.
Знову маю лише короткий звіт, зосереджений на “крайньому південному сході” Харківської області.
(Через це, хочу перепросити в усіх моїх читачів із ЗСУ, які несуть службу на інших фронтах: я не ігнорую вас, але маю надто багато клопоту із додатковими перевірками усієї інформації, бо не хочу нікого дезінформувати).
Сьогодні я також не випущу ні пари з вуст про плацдарм ЗСУ в районі Куп’янська. Достатньо буде сказати, що там гримуча суміш полупцьованих і нещодавно мобілізованих російських підрозділів має “кепські справи”. І що тепер то так далеко від Куп’янська, що вже біля Арапівки, Володимирівки та Куземівки [усі на відстані близько 30 км від Куп’янська, у Луганській обл. — пер.].
Натомість, дозвольте розглянути ситуацію на ділянці південніше.
ЗСУ увійшли до Підлимана, що на річці Оскіл. Майже повсюдно між центром цього села та Шийківкою, що на схід від Борової, наразі точаться важкі бої.
На схід від Борової українці, схоже, зараз “десь між Копанками, Першотравневим та Пролетарським”, хоч і не контролюють жоден із цих н.п., а ще я не певен, звідки вони туди дісталися: із заходу, з півдня, чи південного сходу. Зауважте: можливо, цей маневр “насправді” був “відповіддю” на певні події далі на південь.
Причиною мого сумніву є те, що Ольгівка, схоже, досі лишається спірною зоною або й ціллю російської контратаки, яка наразі триває десь добу. Однак, агентурна розвідка повідомляє, що українці вже зайшли до Макіївки, розташованої на сім кілометрів східніше.
Таке припущення не є безпідставним — і не лише тому що більша частина з того, що на цьому відео, 15 вересня було колоною техніки, а тепер вже нею не є (нескладно дійти такого висновку, враховуючи купу фотографій та відео танків та іншої техніки ЗС рф, захоплених ЗСУ у Пісках-Радьківських в останні кілька днів). Насамперед, я маю таке припущення, оскільки контратака “вздовж доріг” зі, скажімо, Першотравневого та Пролетарського на Ольгівку — те, на що спроможні навіть резервісти ЗС рф, а ще це поставило б під загрозу оточення українські війська у Макіївці — якщо вони вже там є.
Як уже повідомлялося раніше, Шандриголове, Рідкодуб, Катеринівка, Нове, Зелена Долина — усі звільнені. Також українці звільнили Колодязі, але неподалік Невського [між Макіївкою та Торським — пер.] росіяни здійснили контратаку з північного сходу. Схоже станом на сьогоднішній ранок [29 вересня — перекл.] Колодязі лишаються сірою зоною. Разом з тим, росіяни пізніше повідомляли про наявність сильного угруповання українських сил менше, ніж за 3 кілометри на північ від Зарічного — і вибачте, але 3 кілометри на північ від Зарічного це і є Колодязі. Наразі не можу сказати, чи одне з джерел просто випустило щось з уваги (приміром, не знало про ймовірну контратаку з північного сходу), чи ще щось, але, якщо помилки немає, то їхня контратака, схоже, провалилася.
Трохи аналітики, насамкінець: у соцмережах всі, схоже, очікують, що росіяни у Лимані здадуться: складуть зброю — чи й просто потікають. Інші ж чекають, коли українці загрузнуть у багнюці — або коли в них закінчиться забезпечення…
Спочатку я очікував звільнення Лиману цього тижня: наразі я маю сумніви щодо цього. Схоже, путінів наказ “ні кроку назад” командири ЗС рф сприйняли серйозно.
З того, що мені вдається “вичитати між рядків“ в усіх наявних звітах, росіяни кинули всі підкріплення, які їм вдалося нашкребти, в район Сватова, а звідти — до Копанок, Пролетарського та Ольгівки. Так, війська, про які йдеться, — це резервісти, що не пройшли жоднісінького навчання і мають погану екіпіровку, але їх так багато, що я гадаю, вони підкинуть українцям роботи на 2–3 дні – це щонайменше. Може й довше. Важливо розуміти: я не про те, що всі ті російські резервісти “не вміють воювати”, чи будуть бігти в лобові атаки “хвилями” (що українці в останні кілька днів пару разів бачили), просто на те, щоб їх відстріляти (чи взяти у полон), йде якийсь час — а ще ж поряд є російська артилерія.
Підіб’ємо підсумки: якщо цю ситуацію – на північному фланзі українського наступу – не “вирішити”, то чогось очікувати в районі Лиману, зокрема у Діброві, Торському та Зарічному, не варто. Причина – стабільний потік російських підкріплень з Алчевська та Луганська через Сєвєродонецьк, Кремінну, а тоді – Зарічне. Просто зараз українцям бракує артилерії, щоб перекрити цей потік.
…а це, своєю чергою, означає, що росіяни збираються надалі “накачувати” підкріпленнями Лиман – хоч яких тяжких втрат вони там уже зазнають, коли намагаються проїхати Лиманською вулицею – трасою, що сполучає ці три населені пункти: вона вже сильно замінована, а також перебуває під прямим та артилерійським вогнем українців.
А, так, маю для вас ще під кінець “дисклеймер”: зважайте, що коли ви дивитеся на мапу, то здається, що все – “дуже близько”, територія – “пласка”, а ще є багато простору для “маневрів”, які можна організувати “без проблем”. Погляньте на топографічну мапу цієї місцевості. “Ламаний” ландшафт, купа невеликих озер, болота, водосховища та невеликі річки, що течуть поміж численними селами. Теоретично, так: “ідеальна місцевість для облаштування оборони”. Якби росіяни не були у стані хаосу, ЗСУ було б дуже важко звільняти ці землі.
Переклад: Антон Шигімага
Редакція: Ростислав Семків
P.S.
Українські військові звільнили селище міського типу Дробишеве у Лиманській міській територіальній громаді Донецької області
Про це повідомив офіцер ЗСУ Анатолій Штірліц.
«Дробишеве — селище у Лиманській міській територіальній громаді Донецької області під контролем ЗСУ», — написав він.
81-а об’єднана аеромобільна бригада записала відео, у якому повідомила про деокупацію населеного пункту у п’ятницю, 30 вересня.
