Нічого мене так не дратує, як заявочки: «а чого діти депутатів не воюють».Бо це маячня. Міністри, депутати, чиновники та їхні чоловіки і діти не будуть воювати, бо народ вибрав у владу не еліту, шляхту, аристократію, а анти-еліту.
Анти-еліта не піде добровільно на фронт, це не їх природа… І ви, народ, свідомо таких обрали.. Так чого тепер волати, як дурачки, чого вони не воюють. Бо ви таких обрали.
Серед мільонів українців ви обрали бидло. Бо ви обирали «слуг», ви обирали «нові обличчя», головний критерій добору у владу на минулих виборах був, щоб особа ніколи раніше не була помічена в роботі на державу, не була у владі, на Майданах, не брала на себе відповідальність за жодні процеси у країні… Це могли бути хороші, красиві, позитивні самки і самці людського роду, яких ви вибрали в 2019 році, але вони, всі як на підбір були анти-еліта. Отож не репетуйте, чого вони не воюють? Бо анти-еліта не воює, вона плоть від плоті, кров від крові така ж, як ті ухилянти, що тікають через Тису.
До речі, ви знаєте міністрів, які прийшли у владу з Майдану, які воювали і воюють? Я знаю БАГАТО. Не пишу прізвища, бо хочу, щоб ви накидали в коментарях. А ви знаєте, хоч одного екс-посадовця команди ЗЕ, які воюють? Де Гончарук, де Данилюк, де Рябошапка? Інших не згадую, бо їх прізвищ не знала і не запам’ятала…Але де на фронті хоч хтось, хто був міністром в уряді ЗЕ? Хоч єдиний хтось?
Вибрали суцільну анти-еліту. Країною править бидло…Яке не має воювати. Бо його хоч на «нуль» вивези- здасться без бою.
Шляхта і аристократія давно на війні. Тому що шляхта, аристократія, еліта нації це не про посади. Це про шлях життя… Шлях твого роду. «Життя прожить не поле перейти…» «Ми просто йшли, у нас не має зерна неправди за собою…»
Головне на цьому шляху ти повинен віддавати більше державі, соціуму ніж брати…
Якщо ти віддаєш твій шлях стає видимим для загалу. І все просто — ти еліта. Це не залежить від статків. Просто віддавати ти маєш більше ніж брати.
Коли ми виходили на Майдани, були готові віддати життя, щоб змінити на краще країну. Тоді ми ставали елітою.
Коли добровільно йшли на фронт, або підтримували в цьому своїх близьких, тоді ми ставали елітою.
Коли могли підтримати непопулярні в натовпі речі, які потрібні були для країни, коли йшли на посади, на яких нас публічно розривали, не зважаючи на результат, тоді ми ставали елітою, бо жертвували своїм ім’ям.
Ми могли помилятися, нас могли не зрозуміти і не оцінити, нас могли демонізувати, але ми ставали елітою і далі йшли і не здавалися, або здавалися…і зникали з горизонту.
Так еліта контраверсійна. Але попри негативи завжди можна розгледіти породу — давати більше ніж брати.
Саме тому в країнах сформованих традиції від еліти вимагається демонструвати ці ознаки. Наприклад, аристократи Великої Британії зобов’язані служити в армії і займатися благодійністю.
Формування державної еліти це довгий шлях. І цей шлях був перекреслений одними демократичними виборами в 2019. Тому еліта знову почала формуватися з нуля. Починайте з себе формувати нову еліту.
Ще раз повторюю: еліта це не про посади, не про статки, а лише про принцип віддавати більше країні ніж брати.
Все починається з маленького. Як розрізнити ти еліта, ти шляхта чи ні?
Шляхтич ніколи не буде брати субсидії чи державні допомоги. Навіть, якщо беруть всі навколо, і навіть якщо вона не зайва. Можна обійтися, можна мерзнути, важкою і низькооплачуваною працею прожити, бо «допомога», «субсидія» це для «нужденних», «хворих». Можна піти на фронт і «бойових» вистачить, щоб сім’я не брала субсидій.
Шляхтич не буде ганятися за безкоштовною освітою і медициною. Він знає, що хороша робота повинна оплачуватися і заплатить. Є справді ті, яким це потрібніше, які не можуть заплатити.
Шляхтич займається благодійністю навіть, коли не має коштів. Він може це зробити своїми трудовими ресурсами. Полагодити старій одинокій бабусі паркан, чи оплатити їй ліки в аптеці.
Він просто це робить…
Шляхтич піде на фронт захищати країну або в іншій діяльності буде працювати на фронт.
Це шлях в еліту на мінімалці…Піднімаєшся ти, об’єм того, що віддаєш і не береш виростає в прогресії.
І не думай, що тебе будуть вважати святим, тебе будуть вважати чортом. Лише ти сам будеш знати, що ти шляхта))) і брати на себе відповідальність…
Про аристократів.
Проблема України в тому, що українська еліта була знищена совєцьким режимом. Були розстріляні або згноєні в лікарнях чи в Сибіру науковці, письменники, інженери, архітектори, навіть куркулі – підприємливі селяни з розвиненим мисленням, найбільш працьовиті господарники. Під час репресій було знищено всіх, хто не хотів миритись з абсурдністю совка.
А політика совка полягала в тому, щоб виховати не особистість з власним розумінням процесів, бо це загрожувало системі, а сіру посередність. Ця посередність мала бути позбавлена почуття власної гідності і наділена вміннями для виживання при режимі: замкнутістю, обережністю, моральною гнучкістю, лицемірством. Яскрава особистість відразу ставала помітною і негайно нейтралізовувалась відомими способами, а перевага надавалась лояльним до керівництва персонам з умінням підлизати.
Такі лоялісти до всіх і до всього виховували собі подібних нащадків, які після здобуття незалежності завдяки здатності пристосуванства отримали тепле місце під сонцем. Така псевдоеліта чи псевдоаристократія, яка здобула відомість і впізнаваність завдяки своїм статкам, які часто падали з неба, як наприклад кварталівцям і слугам, не має нічого спільного зі справжньою елітою. Справжня еліта – це, насамперед, духовно багата людина з багажем знань, який допомагає осягнути процеси, які відбуваються довкола тебе і зрозуміти, що робити для розвитку України. Це людина, здатна позитивно впливати на ці процеси, жертвуючи власні вміння, час та ресурси в інтересах ближнього та України. А особи, які маючи статки, використовували їх для гроблення України, бо їх метою було примноження своїх статків – це не еліта, а шкідливий наріст на тілі України, якого варто позбутись, щоб організм міг успішно функціонувати.
Всі медійні лідери партій та гошок, грантоїди, науковці, журналісти, які сприяли приходу зелених, або нічого не зробили, щоб запобігти становленню зеленого режиму, не варті називатись елітою. У нас ще постане справжня українська еліта, яка буде аристократом по духу і діяльності, та шлях її становлення на випалених теренах постсовкового простору важкий і довгий.
