Служба безпеки України та Державне бюро розслідувань оприлюднили перехоплення розмов ексочільника Головного управління СБУ в АР Крим Олега Кулініча, затриманого Службою раніше, та його куратора — колишнього заступника секретаря РНБО Володимира Сівковича.
Ці розмови входять до матеріалів кримінального провадження, яке завершило ДБР. Після того, як обвинувачений ознайомиться зі справою, вони будуть передані до суду.
Нагадаємо, що співробітники Служби безпеки України затримали Олега Кулініча у липні 2022 року в результаті спецоперації, проведеної спільно з Державним бюро розслідувань. Йому було оголошено підозру у державній зраді (ст. 111 Кримінального кодексу України), створенні злочинної організації (ст. 255), самовільному залишенні місця служби в умовах воєнного стану (ст. 407), заволодінні зброєю та її незаконному зберіганні (ст. 410 та 263).
«Ми зробили максимум, аби не просто затримати топового державного зрадника, але й зібрати потужну доказову базу, на основі якої суд зможе винести справедливий вирок. Це – чіткий сигнал усім, хто працює на ворога: СБУ обов’язково вас знайде та змусить відповідати за скоєне, де б ви не ховалися. Кожного крота витягнемо на світло», – заявив Голова СБУ, генерал-майор Василь Малюк.
Як зазначалось, розробкою Кулініча та спецоперацією з його затримання займався особисто Василь Малюк.
«Служба безпеки провела безпрецедентну філігранна розробку і подальшу реалізацію, здійснила агентурно-технічне проникнення до лав ФСБ. Ми здобули всі файли, в яких Кулініч доповідав у Москву інформацію, в тому числі і секретну, щодо ситуації в нашій країні, в Службі, про намагання впливати на різноманітні процеси», – додав Василь Малюк.
Серед іншого було встановлено, що Олег Кулініч співпрацював із ФСБ РФ та отримав оперативний псевдонім «Котигорошко».
Його діяльність курував так званий «політичний офіс» у Москві, який організували за завданням ФСБ РФ ексзаступник секретаря РНБО Володимир Сівкович і колишній голова Адміністрації Президента України Андрій Клюєв.
Кулініч виконував вказівки кураторів для проведення розвідувально-підривної діяльності проти України, шпигунства, розстановки «своїх людей» у різні державні та правоохоронні органи, підбурювання громадян до державної зради.
Як зазначається у цьому відео, оприлюдненому ДБР, за завданням ФСБ РФ ексзаступник секретаря РНБО Володимир Сівкович (у минулому офіцер КДБ СРСР) та ексглава Адміністрації Президента Андрій Клюєв, які з 2014 року переховуються від правосуддя у Москві, створили так званий політичний офіс для контролю за діяльністю впливових українських політиків з метою впливу на процеси в українському суспільстві.
Офіс діє за адресою: Росія, Москва, Краснопресненська набережна, буд. 12.
Діяльність Володимира Сівковича координувалася начальником Дев’ятого, так званого українського, управління департаменту оперативної інформації п’ятої служби ФСБ РФ Ігорем Чумаковим та співробітником першого відділу Дев’ятого управління департаменту оперативної інформації п’ятої служби ФСБ РФ Олександром Чуліндіним. Крім цього, у політичному офісі під прикриттям постійно працювала співробітниця ФСБ РФ Марина Терентьєва.
Одним із головним завдань організації було внесення деструктивності в роботу СБУ та інших органів центральної влади, розбалансування їхньої роботи. Розхитування суспільно-політичної ситуації в країні, створення враження про нездатність України самостійно дати собі раду та функціонувати як вільна і незалежна держава.
Олег Кулініч був довіреною особою Володимира Сівковича.
З 1989 по 1994 рік він навчався в Академії ФСБ РФ, проходив військову службу у Федеральній службі контррозвідки РФ, а потім – до 2006 року в Службі безпеки України.
З травня 2019 року, за завданням спецслужб РФ, Олег Кулініч введений до найближчого оточення керівництва Службі безпеки України. 21 жовтня 2020 року Олег Кулініч був призначений начальником ГУ СБУ в АР Крим, що розташовувалося в Херсоні. Він мав доступ до усієї таємної інформації, що циркулювала в спецслужбі, та отримував актуальні дані про те, що обговорювалося на нарадах та відбувалося в державі.
За наявними фактами, всю отриману інформацію Кулініч передавав Сівковичу за допомогою інтерне-месенджера «Threema», використовуючи для конспірації умовні прізвиська та назви.
За завданням Сівковича Кулініч розставляв довірених осіб на деякі керівні посади в СБУ. Першочергово його цікавили регіональні підрозділи у Чернігівській, Сумській, Харківській та інших прикордонних областях.
Аудіозапис:
Сівкович: Олег, там, с той стороны все боятся. Украина сегодня намного хуже, чем Россия, намного. В Америке это нарицательное имя. Сильно. Да. Для того, чтобы это контролировать и четко различать, где Арсеновы, где не Арсеновы, кто где, кто это. Нужны регионы. Если у него своих замов нет, нужны регионы. Понимаешь? При чем в первую очередь назначать надо приграничные и Одесса. То есть Львов, Закарпатье, Чернигов, Харьков, Сумы.
Неформально він частково контролював роботу Департаменту контррозвідки та інших підрозділів СБУ, а також регулярно дезінформував керівництво СБУ про реальні наміри спецслужб РФ.
Аудіозапис:
Кулініч: Это я вам все задачи охарактеризовываю, которые поставлены. Теперь по ДИАЗУ (Департамент інформаційно-аналітичного забезпечення України, — ред.), по вот этим тематическим, аналитическим группам мы проговорили. Он (ексголова СБУ Баканов, — ред.) согласился то, что вы сказали.
Сівкович: Он согласился маленькие группы делать в аналитике?
Кулініч: Да, только не в ДИАЗЕ, блин, опять же, отвлекающий маневр, он создает, отнял у ВБ (Внутрішня безпека, — ред.), уже главка, и в рамках главка сделал отдельное управление. В том числе в этом отдельном управлении там не только вопросы, что бы понимали ВБ, а там активные мероприятия, там борьба с контрабандой, там, борьба с бандитизмом, борьба с бандитизмом в правоохранительной системе, там борьба с кибер, там все, все, все такое, что он не хочет отдавать никому, а хочет чтоб оно все было под ним.
Кулініч: Он (Андрій Наумов, — ред.) это все запулил там конкретно, конкретно там в рамках этого главка, блин, там создан так называемый тринадцатый отдел какой-то более убийственный, блин, там.
Сівкович: А это что такое?
Кулініч: Я сам не понимаю, я как вернусь, я вам презентую, что это такое.
Олег Кулініч також лобіював призначення Андрія Наумова на посаду першого заступника голови СБУ.
Сівкович: А Департамент контрразведки полностью не его (ексголови СБУ Івана Баканова, — ред.)?
Кулініч: Ну, я скажу таким образом, я там плюс-минус удерживаю ****. Поэтому, ну, задача на это место вывести «Охотника» (ексначальник ГУ ВБ СБУ Андрій Наумов).
Сівкович: На Департамент контрразведки или на первого зама, я не понял?
Кулініч: На первого зама.
Сівкович: Угу, ну, вместо Бараневского (експерший заступник Голови СБУ Руслан Баранецький, ред.)
Кулініч: Который заберет под себя ДКР, да.
Сівкович: А, когда все будет уже более-менее готово, оно быстро может быть, чя просто быстрот не хочу, потому что вы кадры не поставите, хотя если «Охотника» (ексначальник ГУ ВБ СБУ Андрій Наумов) убедите, что «Охотник»… Хотя бы «Охотника» поставьте первым замом.
Сівкович: Угу. Потому что линия контрразведки, если «Охотник» ее заберет и эту штуку, то оно будет неплохо, остальное можем сами там…
За запитом ДБР та Офісу Генпрокурора триває процедура екстрадиції Андрія Наумова з Республіки Сербія, ден він перебуває під вартою.
«Політичний офіс» розглядав призначення лояльних до Росії посадовців і в інших державних структурах України.
Аудіозапис:
Сівкович: Ну у нас времени очень мало, я тебе скажу. Там пару месяцев реально. За эти два месяца над быстро напихать людей и потом строить конструкцию на РНБО, иначе оно не полетит.
Олег Кулініч був затриманий ДБР спільно з СБУ 16 липня 2022 року. Йому обрано запобіжний захід – тримання під вартою. Під арештом він перебуває і донині.
Інформація щодо злочинної діяльності Сівковича виведена в окреме провадження. Встановлено, що він через довірених осіб контролює в Україні низку фірм та підприємств, які використовують для прикриття діяльності членів злочинної організації, а також фінансування осіб, що їм сприяють.
Успішна реалізація цієї спецоперації та затримання агента РФ стали можливими в результаті принципової позиції керівництва держави.
Як розповідав раніше Голова СБУ Василь Малюк, цей офіс у Москві є своєрідною «кротофермою». «Основна його задача – збір інформації і робота по Україні. В офісі присутні кадрові співробітники 5-ої служби ФСБ РФ. І безпосередньо вони у повній співпраці з Сівковичем взаємодіяли з Кулінічем. Після того, як він передавав інформацію, вони доповідали в ФСБ», – зазначав Василь Малюк.
Він неодноразово підкреслював, що самоочищення СБУ від «кротів» і зрадників – один із пріоритетних напрямів роботи сьогодні.
«Самоочищення Служби надзвичайно важливе, особливо під час війни. Тож робимо для цього максимум. Ми знаходимо всі ганебні явища в самій Службі, локалізуємо їх. Це відчуває весь особовий склад, про це знає керівництво держави. І я сподіваюсь, народ України, це відчуває також», – підкреслив Голова СБУ.
Багаторічна довірена особа державного зрадника Сівковіча сбушник Кулініч виявився кротом, хто б міг подумати — а багаторічний помічник Сівковіча Д-л Гетманцев у нас фєєчка і потрапив на ключову посаду для впливу на економічну політику держави виключно своїм видатним талантам «щіпать гусєй», а не по квоті фсб.
Оце я понімаю робота з кадрами, ніяких «многа вапросав», не то шо раньше.
СБУ виклали розмови топ-зрадника України Сівковича, який пів життя був при владі та у політиці та його «підопічного» Олега Кулініча, який разом із ще одним зрадником Наумовим конструювали Баканову потрібне СБУ.
Але є нюанс.
Конструювали СБУ фактично під роботу на фсб рф. Фактично Кулініч та Наумов були підконтрольні і виконували накази Сівковича, який втік до Москви задовго до цих подій.
Далі у розмові йде мова про «конструювання РНБО», яке необхідно виконати після конструювання СБУ.
Цій розмові вже років зо три, але тільки через рік після затримання Кулініча її виклали.
Схоже на намагання відбілити Баканова, показати, що він не винен, бо з лейтинантом зіграли в темну — використали і викинули. Схоже ОП дала завдання чітко знайти винних у здачі півдня та легкого прориву ворога на півночі.
СБУ координувалася ворогом, а Баканов грав роль медійної особи, але я особисто не вірю, що він не був в курсі тектонічних зрушень у відомстві.
Всіх цих какістократів і ворогів привів Зеленський, вони були частиною його команди.
Нам ще чистити і чистити ці «агнієві конюшні», адже я переконаний, що є багато утаємничених ворогів, яких фсб перевів у «режим очікування».
1. Діяльність агентурної мережі. Важливою фігурою серед агентів був Деркач, йому приписують можливість вербування високопосадовців.
Агентом був друг його родини і колишній його заступник в Енергоатомі Кулініч, а при Зеленському він отримав посаду заступника очільника СБУ. кулініч звинувачується в приховуванні інформації про підготовку вторгнення через Крим, зливі інформації про нашу систему оборони, а також персональних даних співробітників спецслужб та агентів під прикриттям.
Кулініч пролобіював на посаду ще одного заступника Голови СБУ – Наумова, якого також звинувачують у держзраді — у причетності до захоплення Чорнобильської АЕС та використанні зони відчуження для наступу на Київ.
Що ж ми бачимо? Ці всі особи не перейшли у спадок від попередника Порошенка, а були новимиліцами Зеленського і нова влада своїми руцями посадила їх на такі відповідальні посади, щоб вони розправились з нашою незалежністю. Мало того — попри те, що підозрюваний у державній зраді Кулініч був звільнений з посади ще в березні, коли було підняте питання про причини й винуватців швидкої втрати Херсонської області під наступом російських військ, увесь час до затримання він залишався помічником та наближеною особою голови СБУ Івана Баканова, бо за словами самого Зеленського «Зараз у мене немає часу займатися всіма зрадниками.»
2. Захоплення АЕС. Воно відбувалось в межах плану кремля денуклеаризації України, яку путін оправдовував загрозою створення Україною ядерної зброї. Підставу для таких звинувачень йому «випадково» підкинув Зеленський на Мюнхенській конференції напередодні вторгнення. Проте насправді захоплення АЕС відбувалось з метою ядерного шантажу не тільки України, але й світу, що ми спостерігали згодом.
Цікаво, що й тут постарались кадри нової влади і Деркача. Як зазначається у звіті «Для підготовки до цих операцій російські спецслужби залучали працівників ядерних об’єктів, у тому числі з підрозділів, відповідальних за фізичну охорону об’єктів.» В Енергоатомі за фіззахист відповідав Бояринцев, якого в таку важливу структуру закинули не марсіанини і не попередники, а проштовхнув Деркач. І з Бояринцевим, як і з Кулінічем також при теперішній владі відбувались дивні історії. Після затримання Бояринцева в березні 2022 року на КПП і переміщення в СІЗО його за вказівкою влади звільняють та ще й за таку визначну діяльність на займаній посаді нагороджують додатковими повноваженнями – доручають відповідати за гуманітарку.
3. «вплинути на вище політичне керівництво України, щоб переконати його в необхідності відмови від курсу на вступ до НАТО та прийняття нейтрального статусу».
Результати такого впливу ми спостерігали всі 3 роки до вторгнення, коли Зеленський не призначав представника України в НАТО, відмовлявся від участі в саміті НАТО, звільняв із ЗСУ високопосадовців, які працювали в питаннях адаптації ЗСУ до стандартів НАТО, згортав реформу харчування та матзабезпечення. Відмову від НАТО, позаблоковий статус та рашу в якості гаранта нашої безпеки наполегливо проштовхував Зеленський і після вторгнення. Завадив Зеленському відмовитись від НАТО закріплений курс на НАТО. Цей запобіжник завбачливо вніс до КУ Порошенко.
4. Використання РПЦ «для обладнання та персоналу», а священнослужителів в якості агентів.
Порошенко в РПЦ вбачав загрозу для нашої незалежності, саме тому наполегливо добивався Томосу, який був отриманий в грудні 2018 року і який започаткував масовий перехід громад в ПЦУ. За 4,5 місяців в ПЦУ перейшло 528 парафій. А от за каденції Зеленського перехід громад до ПЦУ Банкова зупинила, і за 33 місяці до ПЦУ перейшло тільки 35 громад. Тобто стримування Банковою переходу до ПЦУ дало можливість раші активно використовувати широку базу РПЦ для загарбання України.
Після захоплення територій був план щодо населення. Всіх українців було поділено на категорії:
1. «Ті, кого вважали лідерами українського націоналізму, які були визначені для фізичної ліквідації у списку високопріоритетних цілей або для захоплення з метою проведення показових судів.
2. Ті, кого підозрюють у намірах підтримувати акти опору, яких необхідно було завербувати або придушити, включаючи будь-кого, пов’язаного з українськими правоохоронними органами, місцевими органами влади, військовими чи пов’язаними з офіційними особами, які не співпрацювали активно.
3. Ті, кого вважали такими, яким усе одно.
4. Ті, хто активно співпрацює з російськими військами.
5. Особи, які були необхідні для роботи критично важливої національної інфраструктури та мали бути під контролем.»
Перші дві категорії підлягали знищенню, а до п’ятої категорії планувалось застосовувати методи впливу. Цікаво, що складанням списків перших двох категорій відкрито займався Портнов при повній бездіяльності влади.
В звіті оприлюднено ще й цікаву хронологію:
1. «Дмитро Козак, заступник глави адміністрації президента Росії та голова Комітету з прикордонного співробітництва, який тісно причетний до нарощування агентурної мережі в Україні, телефонував до Офісу президента України та вимагав здатися.
2. 25 лютого 2022 року, Путін публічно закликав українських військових не чинити опір російському вторгненню, а замість цього «влаштувати заколот» і «домовитися про припинення війни з Росією».
3. 26 лютого міністр оборони Білорусі зателефонував міністру оборони України Олексію Резнікову та передав російську пропозицію прийняти капітуляцію України від Сергія Шойгу. 22 лютого міністр оборони Білорусі був причетний до ширшої спроби Росії обдурити український уряд щодо його намірів, особисто запевнивши Резнікова, що він не допустить вторгнення з білоруської території.»
Цікаво, що відразу після таких дзвінків українська влада за посередництва гаманця путіна Абрамовича ініціює 28 лютого перемовини з рашею, які відбуваються на ворожій території та ще й за участі крота Кірєєва. Нам ніхто не пояснив, яку мету переслідували ті перемовини. Та все ми маємо дізнатися згодом, бо міни на кшталт Звіту все ближче лягають до особи Зеленського, можуть випадково серйозно зачепити.
Але ж оголошений у розшук за держзраду агент російських спецслужб Деркач в Україні мав пособників.
Наприклад, підсанкційний Дубінський. Хіба не цей слуга президентської фракції разом із російським агентом оприлюднював на прес-конференції «плівки»? То чому він досі сидить у ефірі 1+1, а не на нарах лук’янівського СІЗО?
А ще наприклад, «200% моя людина» — Венедіктова. Хіба не генпрокурорка за вскукареком ворожого агента відкрила кримінальну справу проти Байдена і Порошенка? То чому Зеленський з Єрмаком сховали її за дипломатичним імунітетом у Швейцарії, а не видали американському правосуддю?
Хтось в Україні злив агенту російських спецслужб записи міждержавних переговорів президента України з віце-президентом США, які зберігалися на Банковій, щоб потім Лєксус і Вован могли підробити голоси і зробити в них вставочки прямо як Бігус в розмови «контрабандистів» з Букіним.
То чому досі спецслужби України не з’ясували, хто цей зрадник в Офісі Президента?
І хто спецслужбам України заборонив проводити розслідування щодо цього зрадника? А якщо спецслужби розслідування провели, то хто заборонив оприлюднювати результати розслідування?
Чи часом це не та сама особа, яка заборонила спецслужбам побачити як Богуслаєв жене в рашку сотні вертолітних двигунів, які зараз вбивають наших військових?
У нас взагалі, ще є спецслужби?
І так, це сам Зеленський прямо на пресс-конференції легалізував звинувачення від агента російських спецслужб Деркача і віддав наказ почати розслідування проти Байдена і Порошенка. Це він діяв в зв’язці з агентом російських спецслужб. Заперечити це неможливо.
Можна з’їхати, що він ідіот, не мав досвіду і він ще обов’язково научітся на ще 100 тисячах смертей українців, але факт є факт.
