Росія грубо порушує Женевську конвенцію та інші міжнародні норми поводження з військовополоненими.
У розпорядження СБУ потрапив шокуючий запис, де російський кат вихваляється перед своїм другом про звірства, які він чинив із українськими військовополоненими.
«Пленных привозили, еб*ть, я над ними издевался… С*ка, бл*, и пальцы отрублю, и кисть отрублю! Ставь на лопату, на кирпич: «ааааа», орёт!» – розповідає загарбник.
Зізнається, що навіть колеги дивуються його жорстокості: «Салават, ты откуда дикарь такой взялся?!».
«А СБУ вже знає звідки. Це 27-річний астраханський нелюд Салават Сарсенов. Він контрактником прийшов війною на українську землю і безуспішно намагається просунутися на Запорізькому напрямку.
Цікаво, чи знає про такі «подвиги» свого сина його матір, Зульфія Сарсенова?
Бо СБУ уже документує їх у рамках кримінальних проваджень.
Тож якщо «дикуну» вдасться вижити, він неодмінно постане перед справедливим судом», — зазначили в СБУ.
P.S.
На Херсонщині російські військові розстріляли жителя населеного пункту Пригір’я Ігоря Тарасюка за те, що він не впустив їх жити у свій дім.
Про це у Фейсбуці повідомляє Оперативне командування «Південь».
«Жителя населеного пункту Пригір’я, що на Херсонщині, Тарасюка Ігоря Богдановича, 26.10.1963 року народження, розстріляли російські окупанти за відмову впустити до власної будівлі пожити», — ідеться у повідомленні.
Зі слів дружити вбитого: «Боляче згадувати той період часу, ми всі були наляканими, орки взяли під окупацію наш населений пункт близько місяця тому, як зараз пам’ятаю, вони їздили по вулицям, заходили в хати, відбирали теплі речі, телефони, цигарки… Більшість їх проганяла, але знайшовся зрадник українського народу — Руслан МИХАЙЛЮК, який їм допомагав, показував польові дороги для проходження їхніх колон, та де можна поживитися й заночувати.
Коли ці нелюди прийшли до нас, мій покійний чоловік їх прогнав, сказав щоб ті забиралися геть зі своїм «руським міром». 11 березня коли ми почули постріли в селі ми побігли до підвалу. Я, мій син, сусідка та її донька забігли до підвалу, мій чоловік забігав до нього, йому не вистачило декількох хвилин щоб врятуватися.
Все відбувалося дуже швидко, спочатку постріли, потім крики, сухий хрип чоловіка і настала тиша. Ми всі затамували подих і прикинулися мертвими, коли до підвалу спустився орк, то доповів по рації «Всё чисто…» і побіг до своїх. Після цього пролунав гучний вибух (це була граната кинута орком), але і тут нас Боженька врятував, граната вибухнула на сходах.
Ці виродки не дозволяли мені його поховати, лише 14 квітня завдяки благанням моїм та односельців, нам дозволили поховати тіло».
Наразі даний населений пункт перебуває під цілковитим захистом Збройних сил України, військовослужбовці намагаються надати допомогу кожному, хто її потребує.
