Руйнування ворожих міфів про «Нептун» та про потужну «Вільху»

144
«Нептун» та «Вільха» стали основними елементами ракетного щита України, який був створений за лічені роки

Навколо ракетного комплексу «Нептун», який вже завершив державні випробування, вже сформувались декілька міфів. Справою їх руйнування зайнявся Defense Express, який поспілкувався з Генеральним конструктором-Генеральним директором ДККБ «Луч» Олегом Коростельовим. Який також розповів про можливості створення ще більш далекобійної версії «Вільхи».

Міфи про «Нептун»

З моменту першої появи фотографії ракети Р-360 «Нептун» у 2015 році кремлівська пропаганда почала масовану інформаційну атаку, намагаючись скомпрометувати розробку української крилатої ракети.

І з самого початку Кремль почав тиражувати міф про схожість ракети Р-360 з ще радянською Х-35, яка зараз знаходиться на озброєнні армії РФ у складі комплексу «Бал». Мовляв — це копія, а тому і перейматись нічому.

Нептун Р-360
Ракета Р-360 «Нептун» у супроводі Су-27

Просто у Кремлі мали щось вигадати, щоб пояснити населенню, як Україні вдалось за декілька років створити те, на що у СРСР пішло 20 років, а саме стільки створювалась Х-35. А її інтеграція до комплексу берегової оборони зайняла вже у Російській Федерації з 10 років.

Дійсно, Р-360 має деякі спільні риси з Х-35. Як і Х-35 має стільки ж спільного з американською Harpoon, з французькою Exocet, японською ASM-2, шведською RBS-15, британською Sea Eagle, турецькою Atmaca та багатьма іншими протикорабельними ракетами.

Х-35, Atmaca, Harpoon, Exocet, SSM-700K Haeseong, Р-360
«Шалене різноманіття» ПКР у світі: Х-35, Atmaca, Harpoon, Exocet, SSM-700K Haeseong, Р-360 «Нептун»

«Всі протикорабельні ракети побудовані за однаковою схемою. Вони мають стартовий двигун, який має розігнати ракету після старту, після чого вмикається маршовий двигун. Всі вони побудовані по звичайній аеродинамічній схемі — спереду крила, позаду рулі. Бо це найбільш вдалі та відпрацьовані рішення.

Але всі вони абсолютно різні — різні головки самонаведення, двигуни, деталі корпусу, радіовисотоміри… Комплект креслень на ракету — завжди унікальний. І «Нептун» це така ж сама унікальна ракета власної розробки», — підкреслив Генеральний конструктор-Генеральний директор КБ «Луч» Олег Коростельов.

Ще один міф від Кремля — Україна не може виробляти «Нептун» серійно, мовляв, збирають у одиничній кількості тільки для показових пусків. Водночас за планами Командування Військово-Морських сил ЗСУ перший дивізіон РК-3350МЦ «Нептун» має стати у стрій вже у 2021 році, а загалом в першій черзі буде розгорнуто три дивізіони: один на Азовському та два на Чорному морях.

Нептун Р-360
На озброєння ЗСУ має поступити три дивізіони «Нептуна»

І для виконання цих завдань виробничих потужностей української оборонки більш ніж вистачить.

«Технологічний цикл виготовлення комплексу «Нептун» становить дев’ять місяців. Три місяці йде на закупівлю всіх матеріалів та комплектуючих, ще три на виготовлення та ще три для проведення всіх випробувань, як окремих частин, так і виробу в цілому. Таким чином ми можемо поставляти серійний дивізіонний комплект за 9, максимум 12 місяців», — Олег Коростельов.

Додавши, що будь-яке впровадження у виробництво потребує високої напруги конструкторського колективу і всіх виробничників, які залучені до створення озброєння, як співвиконавці.

«Вільха» — оптимум

Високоточна ракетна система «Вільха» вже серійно постачається до Збройних Сил, а виробництво її модернізованої версії — «Вільха-М» має розпочатися вже у 2021 році. Модернізована «Вільха» має дальність дії у 120 км, тому виникло питання щодо перспектив розробки більш далекобійної версії.

«Ефективність таких ракетних систем, як «Вільха», оцінюється за сукупністю параметрів — вага бойової частини, дальність дії та точність. У системі «Вільха», яка має використовувати пускову від «Смерча», нами був досягнутий оптимум: 120 км дальності, під 250 кг бойової частини та точність у межах лічених метрів. Але будь-яке збільшення дальності потягне за собою зменшення ваги бойової частини. Технічно можливо створити «Вільху», яка буде летіти за 200 км, проте нести вона буде вже 50 кг вибухівки. Тобто бойова ефективність такої системи буде мінімальна», — пояснив Олег Коростельов.

Вільха
Пуск «Вільхи»

Окрім того, Генеральний конструктор-Генеральний директор КБ «Луч» додав, що окрім оптимального поєднання дальності, точності та бойової потужності, «Вільха» має ще одну перевагу — ціна, яка була досягнута тим, що ракета не використовує дорогі багатоканальні системи наведення та керування.

«Вільха» — це одноканальна ракета, вона дешевша за «Точку» чи «Іскандер», бо в неї простіша система керування. Якщо ж ми б робили класичну трьохканальну ракету то її ціна була б у рази більша. Проте досягнення високої точності потребувало розв’язання складних конструкторських задач. «Вільха» відноситься до найскладніших у аеродинамічному плані ракет. Вона обертається навколо своєї осі з частотою у 8-15 обертів за секунду [обертальний рух потрібен для забезпечення стійкості у польоті — ред.]«, — зазначив Олег Коростельов.

Вільха ракета
«Вільха» досягає швидкості у 3 Маха

Тобто «Вільха» має 8-15 разів за секунду перекладати рулі, а її електроніка, супутникова та інерціальна система наведення, витримувати таке навантаження. Окрім того швидкість «Вільхи» — понад 3500 км/год. А саме на таких швидкостях з’являється високий нагрів та поперечні коливання, які потрібно гасити.

Таким чином, для того, щоб створити високоточну «Вільху» необхідно було розв’язати надскладну задачу і не простими але дорогими засобами. І саме завдяки колективу ДККБ «Луч» «Вільха» виявилась відносно дешевою та високотехнологічною зброєю.

Пуск
«Вільха» є оптимумом з точки зору бойової ефективності та ціни

Водночас, як і у випадку з «Нептуном» серійне виробництво «Вільхи» не викликає будь-яких ускладнень, ДККБ «Луч» може виробляти їх значно більше, ніж замовляє Міноборони.

«Ми можемо робити «Вільхи» у 3-4 рази більше ніж замовляють. Тобто фінансовий ресурс не покриває наші можливості. Але питання кількості «Вільхи», яка закуповується для Збройних Сил України, це питання доктрини та розв’язання тих задач, які стоять перед Міноборони», — підкреслив Генеральний конструктор-Генеральний директор ДККБ «Луч» Олег Коростельов.

Поделиться:
Загрузка...