В української нації є українська мова.
Мене завжди зачіпав підхід: «Росіян серед нас немає? Тоді переходимо на російську мову!».
Російська мова — це мова окупантів. Не важливо, коли вас окупували: в 2022, 2014, 1939, 1918, 1656.
Російської мови до окупації не було.
І не буде після перемоги у нашій Війні за незалежність.
Російська мова — результат спроби орди спілкуватися українською.
Російська мова — мова рабів і мертвих. Людина, яка прагне успішного майбутнього, ніколи її не обере.
Я завжди з повагою ставлюся до зросійщених українців. Намагаюся їх м’яко заохотити перейти на українську різними шляхами.
Наполегливо дякую їм за спроби говорити українською, мовою їхніх предків і модерної України.
Для вати і совків напишу окремо:
— ви пережили розпад ссср
— ви проковтнули незалежність України
— вас не видно прикутих ланцюгами біля пам’ятників Пушкіну, Ватутіну, Чкалову
— все керівництво вашої московської секти — громадяни РФ, педофіли і корупціонери, які не мають нічого спільного з Богом.
— перший ідентифікатор на нулі — якою мовою ви говорите.
Говоріть українською, Какая вам разница! Будете в ЄС і НАТО, а не в тайзі!
————
Чому мова важлива, чудово ілюструє черговий мовасрач.
Зверніть увагу на феномен. Ряд зросійщених вихованням у срср блогерів, у патріотичності яких не може бути жодних сумнівів, вписалося за російську мову. Це не ватніки, не ждуни, не тупі люмпени, яким какая разніца, а 100% патріоти, розумні і освічені люди.
Ніби вже тисячу разів сказано-переказано про українців, зомбованих російською пропагандою, які зараз воюють проти України. Ніби всі розуміють роль московитської мови і культури у цьому перетворенні українців Донбасу і Криму на рускіх. Але зросійщені інтелектуали продовжують натягувати сову на глобус і розказувати про співіснування мов в Швейцарії, Канаді, Бельгії.
Давайте затямимо назавжди, щоб не повертатися до цієї теми. Порівнювати Україну з Швейцарією чи Канадою на цьому етапі розвитку, це як з квартири на Манхеттені закидати кроманйонцю, що він не сортує сміття.
Україна і Канада вирішують принципово різні задачі протягом останніх 200 років. Канада — задачі економічного розвитку, Україна — збереження національної ідентичності в рамках російсько-комуністичної імперії та виживання.
У Канади немає божевільного сусіда, який вважав би канадців «неправильними» американцями, яких придумав австрійський Генштаб. Франція не роздає в Канаді свої паспорти і не поставляє зброю та найманців у Квебек. То з якого дива, ви, розумні і освічені інтелектуали кинулися порівнювати Україну саме з Канадою? Чому канадські мовні практики вам видаються придатними для країни, культура і мова якої цілеспрямовано нищилася століттями? Серйозно??
Звичайно, ніякої відповіді ви від них не отримаєте. Бо притомної відповіді на ці питання не існує. Не можна порівнювати розвинені суспільства з постколоніальним, це брєд.
Правильна відповідь, чому вони так роблять – це їхнє зросійщення. російська культура вкорінюється глибше, ніж логіка, критичне мислення і здоровий глузд. Тому хоч такі лідери думок і розуміють неможливість швейцарсько-канадського шляху для України на цьому етапі, але вперто продовжують натягувати сову на глобус і робити вигляд, що московитська мова – звичайна іноземна мова, яку треба толерувати, а не інструмент поневолення, який має бути зруйнованим.
І це ми з вами розібрали кейс людей розумних, патріотичних, 100% наших. То уявіть, що робиться в головах звичайних, не надто розумних та патріотичних зросійщених громадян?
Українська мова і її розвиток важливі. Не тому, що україномовність гарантує патріотизм. Не гарантує. Просто після війни московія нікуди не дінеться. Вона продовжить впливати на Україну. І чим більше в Україні буде російської мови, тим сильнішим буде вплив.
За канонами свободи і толерантності Канади чи Швейцарії, ми мали б сприяти розвитку російської мови. Але чи це в наших національних інтересах? Думайте, люди! Думайте!