«Російська мова — це природна мова українського менталітету», а намагання впроваджувати українську в освіту це «насильницька українізація та етноцид росіян».
Ця (як і багато інших фраз члена агентури фсб в Україні дуже добре запам’яталася українцям, і по цей день ще є люди, що пам’ятають її автора.
#Табачник_Дмитро_Володимирович народився 26 листопада 1963 року в інтелігентній єврейській родині в Києві. Майбутній член політради Партії Регіонів та ТОП-
#колаборант з
#РФ свою трудову діяльність розпочав копіювальником, реставратором Центрального державного архіву кінофонофото-документів України.
Попрацювавши молодшим науковим працівником Інституту історії України АНУ і вступивши в КПРС, Дмитро зрозумів, що так світле комуністичне майбутнє персонально для нього настане не скоро, і почав просуватися кар’єрними сходинками номенклатури.
Ставши завідувачем відділу Київського міськкому
#ЛКСМУ , він не дочекався декомунізації, і взявся активно розбудовувати СРСР 2.0 міні, тільки під жовто-блакитним прапором. В 1991 проліз в Київську міську раду як кандидат від демократичного блоку.
Протягом1991–1992рр. — старший консультант, потім головний консультант у Секретаріаті Верховної Ради України . з березня до вересня 1993 року — прес-секретар червоних директорів (закреслено) Уряду України, начальник Головного управління інформації та зв’язків з пресою і громадськістю Кабінету Міністрів України
На початку 90-х він швидко зорієнтувався і став керівником виборчої кампанії
#Леоніда_Кучми (1994, секретар партійного комітету КПРС Конструкторського бюро «Південне», пізніше з 1981 по 1982 — секретар парткому Виробничого об’єднання «
#Південний_машинобудівний_завод» , після чого очолив його Адміністрацію (у віці 30 років!). Тоді його називали «Діма-віце-президент» за колосальний вплив.
Табачник побудував АП як супер-орган, який контролював усе — від Кабміну до
#СБУ. Його вплив був настільки безмежним, що в кулуарах його єхидно називали «Діма-віце-президент». Кучма без візи Табачника не підписував жодного паперу.
На початку 90-х Діма швидко зорієнтувався і став керівником виборчої кампанії Леоніда Кучми (1994), після чого очолив його Адміністрацію (у віці 30 років!). Тоді його називали «Діма-віце-президент» за колосальний вплив.
Ще в 90х став кавалером російського Ордена Дружби (за просування російських інтересів).
У 1996 році його зжерла власна жадібність та амбіції. Табачник самовільно, користуючись доступом до бланків, присвоїв собі (і кільком друзям) звання полковника, хоча в армії практично не служив.
Попутно Табачник написав звернення до Верховного Суду України з проханням переглянути справу російського військового А. Танаєвського, засудженого до смертної кари за терористичний акт в центрі Сімферополя .
Прем’єр-міністр
#Павло_Лазаренко (функціонер Дніпропетровського обкому
#КПУ, призначений Кучмою, в клан/ОЗУ якого входив) та голова РНБО
#Володимир_Горбулін (член ЦК КПРС) влаштували скандал, звинувативши Табачника у
#фальсифікації та узурпації влади. Після численних зашкварів, Кучма злив свого фаворита, розжалував його до рядового і звільнив з АП.
Залишаючи кабінет, він розпорядився забрати з балансу АП і переписати на свою приватну фірму… комфортабельний пасажирський автобус Mercedes, який обслуговував іноземні делегації. Цей факт виплив під час ревізії.
Табачник мав слабкість до антикваріату, старовинних книг та живопису. Ставши віце-прем’єром з гуманітарних питань у 2000-х, він перетворив українські музеї на свій персональний супермаркет. У 2004 році спалахнув міжнародний скандал.
Табачник «подарував» тодішньому прем’єру Януковичу унікальні оригінали листів російських імператорів (Петра І та інших). Коли історики почали перевіряти, звідки документи, виявилося, що їх просто вкрали з Центрального державного історичного архіву у Львові.
Справу зам’яли, бо почалася Помаранчева революція під керівництвом комуніста
#Ющенка. Опоненти відкрито звинувачували Табачника в тому, що під час його «інспекцій» у київських та кримських музеях оригінали картин замінювалися на якісні копії, а оригінали йшли в його приватну колекцію.
В 2002 Діма почав свій політичний туризм. 2002 р Блок «За єдину Україну!»
#Литвина (Член «групи 239», екс-голова АПУ/
#ОП, топ-комуніст в
#КПРС , начальник Управління Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти УРСР
«Парламентський блок Кучми» (2006) — невдала спроба реанімувати старе лобі.
«Партія регіонів» (з кінця 2006) — тут він знайшов своє остаточне ідеологічне лігво, ставши головним «інтелектуальним гуповиком» Януковича.
У березні 2006 року обраний депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим , член Блоку «За Януковича!» . 4 серпня 2006 року знову призначений на посаду віце-прем’єр-міністра України в другому уряді Віктора Януковича .
З 23 листопада 2007 року до 11 березня 2010) року — депутат Верховної Ради України 6-го скликання від Партії Регіонів . 2010–2013 роки.
Дмитро Табачник стає міністром освіти і науки. Він використовує посаду як ідеологічну зброю РФ: закриває українські школи, переписує підручники історії
Під час Революції гідності 2014 очолюваної черговим пулом комуністів Дмитро Табачник виїхав до Ізраїлю з усім непосильно нажитим. Табачник має єврейське коріння за лінією матері (родина Глібкових/Табачників).
Завдяки цьому він без проблем скористався ізраїльським «Законом про повернення», отримав громадянство Ізраїлю та ізраїльський паспорт (даркон). Ізраїль, як відомо, своїх громадян не видає. Кілька років він переховувався в Тель-Авіві, оформлюючи там свої капітали, перш ніж остаточно повернутися в Росію та окупований Крим для співпраці з ФСБ.
В Україні активи Табачника (нерухомість, мільйонні рахунки) заарештовані, а самого його заочно засуджено до 15 років в’язниці за державну зраду. Проте він побудував новий кривавий бізнес на окупованих територіях
З 2019 та 2021 років
#Табачник є офіційним співзасновником великих російських фірм в окупованому Криму — ТОВ «Лиэль-ФМ» (торгівля) та ТОВ «Специализированный застройщик «Таврида-Центр»» (будівництво в Сімферополі разом із російськими забудовниками).
Коли у 2022 році Росія окупувала частину Запорізької області, місцевим гауляйтером («губернатором») росіяни призначили колишнього нардепа від «Партії регіонів»
#Євгена_Балицького (вихідця з Мелітополя, якого , імовірно, фсб завербувало ще коли той на початку 90х закінчив Тамбовське вище військове авіаційне інженерне училище за спеціальністю «льотчик-інженер» 3-го класу).
Але оскільки Балицький — людина з обмеженим інтелектуальним ресурсом, Кремль приставив до нього «мізки». Навесні 2023 року Табачник офіційно став радником гауляйтера Євгена Балицького. Ба більше, Табачник вступив у партію «Єдина Росія» і брав участь в організації незаконних виборів на окупованій території.
Табачник не просто радить Балицькому, він є прямим агентом-наглядачем від 5-ї служби ФСБ РФ. Він регулярно пише доноси в Москву на Балицького та херсонського колаборанта
#Володимира_Сальдо, описуючи їхню некомпетентність та звітуючи про реальний стан справ.
Головний заробіток тандему Балиуький-Табачник зараз — це масштабне вивезення українського зерна з окупованих частин Запорізької та Херсонської областей. Фірми, які контролюються Табачником та родиною Балицького, за безцінь забирають
#зерно у фермерів, оформлюють через російські структури і через
#порти_Криму вивозять на продаж за кордон, заробляючи н
Вже під час повномасштабного вторгнення (наприкінці 2022 — у 2023 році) за «ефективну інтеграцію» окупованих територій Запорізької та Херсонської областей Табачник отримав закриту державну нагороду РФ особисто за підписом Путіна — Орден Пошани за допомогу в організації псевдореферендумів.
5 березня 2014 року Рада ЄС ухвалила блокування коштів Януковича й 16 колишніх урядовців та наближених до Януковича, яких підозрюють у незаконному використанні бюджетних коштів. Табачник також увійшов до цього списку.
4 березня 2021 року
#Рада_ЄС зняла санкції з Табачника
Поки Табачник відправляє крадене українське зерно по всьому світу, чергова двушка летить на Москву з офіса героя Росії Деркача, якщо вам теж не спиться від зоряних війн — в моєму тг каналі вас чекає історія про те, як колишній м’ясник в США ледь не обвалив фондовий ринок взявши кредитів під заставу неіснуючої соєвої олії.