Олексій Резніков у Раді закордонних справ ЄС на рівні міністрів оборони за участю Генерального секретаря НАТО (ENG BELOW 
)
)Шановний пане Головуючий!
Шановний пане заступник Генерального секретаря!
Шановні колеги.
Я хочу ще раз подякувати Європейському Союзу, Північноатлантичному альянсу та усім країнам, які сьогодні стоять поряд з Україною.
Радий був почути заяву пана Борреля, що ЄС вважатиме своєю перемогою у цій війні відновлення суверенітету та територіальної цілісності України у міжнародно визнаних кордонах. Це повністю відповідає нашим прагненням.
Кілька слів щодо поточного стану.
З моменту початку повномасштабної російської агресії минуло понад 80 днів. У цей період українські захисники і захисниці довели, що Росія неспроможна вести успішні наступальні бойові дії одночасно на декількох стратегічних напрямках.
Згідно з нашими оцінками, за 80 днів повністю знищено 17 російських БТГр.
Незважаючи на величезні втрати, росіяни досі значно переважають нас у важкій зброї. В першу чергу — в авіації, а також в бронетехніці, РСЗО, артилерії.
За даними української розвідки, загальне об’єднане угруповання військ, яке застосовується проти України (з урахуванням резервів) нараховує близько 167 тис. особового складу.
Безпосередньо розгорнуто для участі у бойових діях 91 БТГр. Ще 55 БТГр може бути залучено з резерву та після відновлення протягом 1-2 місяців.
На теперішній час основні зусилля Кремля зосереджені на спробах оточення та знищення угруповання Збройних Сил України у Донецькій та Луганській областях, створення та утримання сухопутного коридору з Росії до Криму та повну окупацію півдня України. У зоні ведення бойових дій росіяни інтенсивно обстрілюють цивільні об’єкти, житлові будинки, що призводить до великих жертв серед цивільного населення.
Противник наносить ракетно-бомбові удари по об’єктам військово-промислового та паливно-енергетичного комплексів України на території нашої держави. Цілями також є елементи транспортної інфраструктури та логістичні “хаби”. Кремль збільшив кількість ракетних ударів по території південно-східних областей України та у районі Одеси.
У переважній більшості застосовуються крилаті ракети повітряного базування з літаків дальньої авіації, не заходячи у повітряний простір України. Зберігається загроза ударів крилатими ракетами морського базування (у першу чергу КРМБ “Калібр”) з кораблів та підводних човнів з акваторії Чорного моря та ракетами берегових ракетних комплексів “Бастіон”.
На півночі, де ми змусили ворога піти геть, з території РФ здійснюються обстріли прилеглих районів Чернігівської, Сумської, Харківської областей. Уздовж кордону України з Білоруссю активні маневри здійснюють білоруські війська. Ми змушені резервувати частину сил на випадок, якщо Москва дотисне Мінськ і змусить його до відкритого вторгнення.
За багатьма ознаками Росія здійснює підготовку до ведення довготривалої військової операції. Війна переходить у затяжну фазу. Ми бачимо, як на Херсонщині, у Запорізькій області російські окупанти активно здійснюють інженерні та фортифікаційні роботи, щоб за необхідності перейти до оборони.
З огляду на це я хочу зробити кілька акцентів.
Перше. Кожен день війни приносить жертви серед наших військових та величезні страждання цивільного населення. Особливо – на тимчасово захоплених Росією територіях. Весь світ бачив, що відбулося у Бучі. Такі самі «бучі» зараз відбуваються скрізь, де стоять російські війська. Наших людей викрадають, катують, вбивають.
Війна руйнує українську економіку. З кожним днем збільшується потреба у ресурсах на відновлення. Затягування війни спричиняє ризик глобальної продовольчої кризи, а також чергової міграційної кризи.
З огляду на це ми хочемо перемогти ворога і звільнити наші території у найкоротший термін. Не дати Росії затягнути конфлікт.
Тому ми дуже зацікавлені отримувати міжнародну допомогу, купувати зброю максимально швидко та у потрібних кількостях. Нам потрібні танки, бронемашини, засоби ураження на довгих дистанціях (MLRS, важка артилерія, авіація, ракети). Ми прагнемо зберегти життя наших людей.
Друге. Ми бачимо потребу підвищити ефективність міжнародної допомоги за рахунок кращої координації зусиль усіх партнерів.
Зокрема, зброя, яку ми можемо отримати у вигляді матеріально-технічної допомоги чи за комерційними контрактами, може надійти у короткостроковій, середньостроковій та довгостроковій перспективі.
Ми зацікавлені скоординувати зусилля усіх партнерів – ЄС, НАТО, США, Великої Британії, Канади, Австралії, Японії та інших країн – у такий спосіб, щоб:
по-перше, розкласти можливі надходження у три умовні корзини – короткострокову, середньострокову, довгострокову; щоб формувати необхідні спроможності та розраховувати на певні можливості у конкретний час.
Це важливо, у тому числі, з точки зору підготовки персоналу.
по-друге, подивитися на усі надходження не тільки через кількість, а через критерій розвитку спроможностей Збройних Сил України.
Зокрема, в ідеалі метою є отримання озброєння та військової техніки не просто у вигляді окремих одиниць, а у вигляді organic unit. Щоб у підсумку ми отримували не просто гармати, а одночасно засоби контрбатарейної боротьби, машини управління, БПЛА для наведення на цілі, засоби ППО / ПРО для прикриття. Елементи цього комплексу можуть надходити з різних країн, але за рахунок інтеграції ми отримаємо якісну перевагу.
Третій момент. Щоб реалізувати цей підхід, необхідно забезпечити синергію між партнерами.
Це стосується, зокрема:
Військового штабу ЄС та ресурсів European Peace Facility, НАТО, а також EUROCOM США і програм американського Уряду.
Наприклад, у США вже затверджено закон про ленд-ліз. Розглядається законопроект з конкретними параметрами допомоги Україні.
Наразі у нас немає розуміння, на які конкретно потреби спрямовуються ресурси EPF. Ми бачимо лише узагальнені цифри.
Це призводить, зокрема, до того, що ці ресурси спрямовуються на позиції, які Україні загалом потрібні. Але які можуть надати країни, з яких ми не можемо отримати зброю. Натомість ресурси ЄС можна було б спрямувати країнам ЄС на ті продукти, які є тільки у них.
Інший момент. Є країни ЄС, у яких немає зброї чи інших потрібних нам позицій. Але які хочуть і можуть допомогти, зокрема, коштами. У цьому контексті можливо доцільно розглянути можливість розширення інструментів EPF. Доповнити його елементом на кшталт трастового фонду. Куди країни ЄС, у яких немає зброї, могли б передавати на управління кошти, які за заявками України будуть спрямовуватись іншим країнам ЄС в якості оплати за ті чи інші позиції.
Ми насправді цінуємо підтримку, яку ви надаєте, і розуміємо, що вона не може бути безмежною. Тому зацікавлені в її максимально ефективному використанні.
Ми наочно бачимо, що Росію можна перемогти на полі бою. Це звільнить світ від тиранії, а Європу – від постійної загрози.
І ми з нетерпінням чекаємо саміту НАТО в Мадриді. Буде прийнято Стратегічну концепцію НАТО на найближчі 10 років. Яке місце побачить Європа для України в інтересах захисту своїх східних кордонів? Ми всі присутні тут думаємо про оновлення архітектури безпеки Європи, як мінімум?
Україна вже довела, що може бути надійним безпековим партнером. Посилення України – це посилення Європи на сході.
Дякую за увагу.
