Російський політолог Андрій Піонтковський проаналізував жорсткість санкцій США і можливість «гібридної ескалації»
— Таке враження, що Америка зі своєю новою санкційною програмою, підписаною Трампом, розпочала новий відлік, можливо, це нова холодна війна в ставленні до кремлівської Росії.
Ось цей закон і дуже показова американська конференція з безпеки в Аспені, що передувала йому і де були всі керівники американських спецслужб, означають два факти: американський істеблішмент визнав, що Путін веде війну проти Заходу, яку він розглядає як спробу реваншу за поразку в Третій світовій холодній війні, і Захід вирішив відповісти і завдати йому поразки.
Це абсолютно новий модуль відносин Заходу з путінською дзюдохерією. Там є досить болючі секторіальні санкції у фінансовій сфері, в енергетичній, але найбільш вирішальним і безпрецедентним є пакет персональних санкцій.
Фінансовій розвідці доручено за 180 днів виявити і опублікувати всі матеріали про активи путінської верхівки, починаючи з Путіна і людей, наближених до нього, — це кілька разів згадується в тексті закону — оприлюднити їх і, по суті, зробити можливим застосування щодо активів цих персонажів існуючого в Сполучених Штатах законодавства щодо боротьби з відмиванням доходів, здобутих злочинним шляхом.
— Наскільки я правильно розумію, Путіна чи Кремль у фінансовому плані зробили прокаженими. Тобто російські бізнесмени, які безбоязно відмивали гроші на Заході, вкладаючи їх якщо не в «Челсі», то, наприклад, в медіа-проекти в Україні, раптово опинилися паріями. І в подальшому їх ще можуть постійно карати.
Так, все політичне керівництво Росії і близькі до нього, що виконують його доручення, фінансові агенти оголошені злочинцями. Власне, щодо російського політичного керівництва повторено класичну формулу радянського, між іншим, обвинувача на Нюрнберзькому процесі: «Злочинці, які опанували державою і перетворили саму державу в інструмент своїх злочинів».
— Але Росія зробила вигляд, що санкції її, мовляв, і не стосуються. Висилка американських дипломатів, насправді, це досить-таки смішна відповідь.
Не кажучи вже про те, що опущено важливий момент — абсолютно не коментується найсерйозніша річ, здавалося б, ось де треба обурюватися — їх назвали бандитами. Вони повинні кричати «Неподобство, нас, чесних людей, називають бандитами».
Ні, вони мовчать з цього приводу, наївно сподіваючись, що це не дійде до російського інформаційного поля. В цілому, реакція Путіна була така, швидше примиренська, що показує їхню розгубленість, мова йде про оточення Путіна зі 100 джентльменів.
Ми ж стежимо з вами, за російською передвиборчою кампанією і розуміємо, що керівника, пахана на найближчі шість років будуть вибирати не сто мільйонів російських виборців, а сто ось цих провідних джентльменів, які зараз всі практично перераховані в американському законі.
У них не може не з’явитися зрадницька думка «чорт візьми, навіщо нам цей геморой?! Адже ми прекрасно жили, прекрасно крали, прекрасно влаштувалися». Справа навіть не в активах, це цілий стиль життя. А як вони зможуть без західної медицини, без освіти дітей в західних університетах, без апартаментів на вуличках Заходу?!
Вони розуміють, що, напевно, їм буде легше якось домовитися із Заходом без Путіна. Ось такі настрої, настрої гібридної капітуляції, звичайно, в Москві зараз наростають. Подивіться на позицію Волкера, якому доручено реалізовувати політику Сполучених Штатів в Україні. Це вже нічого спільного з беканням Трампа і Тіллерсона про загальні геополітичні інтереси з Росією.
— Наскільки я розумію, велика угода зірвалася давно. Але кремлівський пацієнт не схильний до втрати власного статусу. Можливо, саме тому з ним так і заграють, ласкаво час від часу погладжуючи його то по руці, то по голові, і кажучи: «Ні-ні, все добре».
Але насправді, у чистому залишку ми бачимо, що відбувся певний цивілізаційний вибір і він далеко не на користь Кремля.
Так, виклик Кремля прийнятий. Це можна порівняти із Фултонською промовою Черчілля або з відповідними заявами Рейгана. Нарешті перестали гратися ось у ці обамівські піддавки. Це війна, оголошена Заходу, це гібридна війна, і Вашингтон, американський військово-політичний істеблішмент, має намір одержати в ній перемогу. Зараз, я думаю, реакція Москви буде двоїстою.
Перше — спочатку вони спробують відбитися тим, що я називаю, гібридною капітуляцією, тобто, те, що Захід сприйме начебто як капітуляцію, а російському телепіплу можна буде продати як перемогу. Власне, про це вже неформально домовлялися восени з табором Клінтон до виборів: Путін йде з Донбасу, але зберігає на невизначений час Крим, і Захід начебто закриває на це очі.
Але мені здається, судячи із заяв того ж Пенса, Волкера, сьогодні Вашингтон вже не погодиться на таку формулу.
Тоді у Путіна залишається можливість, я її теж не виключаю, гібридної ескалації. Це буде якийсь підвищення військової активності в Україні або в Білорусі, що супроводжуватиметься криками: «Я припадочний, можу ядерною слиною плюнути», щоб залякати американців, і, все-таки, змусити їх погодитися на прийнятні для Росії умови гібридної капітуляції.
Я думаю, з цим теж нічого не пройде, з ядерним шантажем давно вже розібралися в Вашингтоні і в НАТО. І найменший руху Путіна в цьому напрямку — відразу ж автоматично за ним піде продаж летально-оборонної зброї, наприклад, антитанкових ракет і засобів протиповітряної оборони Україні. Фактично Пентагон вже підготував всю технічну сторону цієї акції.
— Ситуація мені в чомусь нагадує капітуляцію більшовиків у Бресті, але тоді ця капітуляція перед Німеччиною отримала продовження — війну з Українською Народною Республікою.
Наскільки я розумію, по відношенню до Заходу Кремль дає задню. Але щодо України, я думаю, мова йтиме про якусь більш видозмінену гібридну стратегію.
Американський Конгрес, американський політичний істеблішмент, Захід в цілому стоїть за Україною набагато міцніше, ніж німецький кайзер за Українською Народною Республікою. З двох причин. По-перше, Україна своїм героїчним опором зупинила путінську агресію, спрямовану проти всього західного світу, і цим заслужила велику повагу.
А по-друге, Захід, як я вже сказав, вже сприймає ситуацію не як війну в Україні, а як війну проти Сполучених Штатів. Ось цією акцією по впровадженню в Овальний кабінет свого агента, який готовий був піти на велику Ялтинську угоду, Путін перейшов усі мислимі червоні і будь-які інші риски, і по суті підписав собі вирок.
— Ми розуміємо, що Путін хоче жити довго і щасливо. Тому наскільки я розумію, відступати йому теж нікуди, хіба що тактично.
Ось він цим і займається. Зараз він намагається виторгувати умови гібридної капітуляції. Швидше за все, це не вийде. Не виключаю, дуже ймовірно, у вересні під час масштабних маневрів «Захід» буде спроба до гібридної ескалації, яка, швидше за все, і приведе його до остаточного краху, тому що Захід на це дуже жорстко відреагує.
— Йдеться про ситуацію в Білорусі, про ці навчання? Чи мова йде, наприклад, про ситуацію в загальному Балтійському регіоні?
Навчання в Білорусії можуть якось розвинутися і в українському напрямку, і в балтійському напрямку. Знову ж повторю, що ніяких серйозних ресурсів для цього у Путіна немає, це психологічна війна, яка буде супроводжуватися знову елементами ядерного шантажу, з надіями на те, що Захід злякається і відступить.
АНТІН БОРКОВСЬКИЙ, espsore.tv