Знову я наголошую, що в проекті Уряду був сенс, але протягнули проект Гетьманцева-врєдітеля.
Читайте уважно!
Коментар Михаил Кухар
Продовжую вважати «ТРО про 2%» великою помилкою.
Мало того, що при цьому ТРО бюджет «не сходиться» (за законопроектом не стоїть взагалі ЖОДНИХ) бюджетних розрахунків…
Мало того, що через невизначеність часу його існування (зараз де-юре 24 дні)…
Мало того, що він підмінив собою а відтак не дав запуститися справжній податковій реформі (т. з. модель ДІЯ-Сіті) при котрій і податки знижувалися і бюджет на мінімальному рівні «сходився»…
Так цей ТРО про 2% як виявляють колеги, більш стримані в оцінках ніж я, взагалі прописаний так, що за найближчі два тижні його платником стати не можливо. (!) А потім стартує новий сзітний період, а отже, найближчий строк зміститься на 1 травня.
Простіше кажучи, зробили «податкову реформу» зі спрощення та зниження податків, скористатися котрою найближчі півтора місяці не зможе ніхто (!)
На риторичне запитання: чи, бува, не навмистне Гетьманцев саме так все й зробив — я залишу без відповіді…
Лише нагадаю, що заради цього мертвонарордженого лайна, податковий комітет парламенту торпедував варіант уряду.
ПЕРШИЙ проект Податкової Реформи (УРЯДУ) передбачав:
1. На час військового стану зняття всіх мит на товари що ввозяться в Україну. Лишався лише імпортний ПДВ і то з відстрочкою. Гуманітарна допомога – миттєве оформлення за усною декларацією. Українська митниця на час війни мала перетворитися на саму швидкісну в світі: ЛИШЕ 5 ХВИЛИН НА ОГЛЯД ОДНОГО АВТОМОБІЛЯ і на в’їзді і на виїзді – під особисту відповідальність начальників підрозділів.
Податковий контроль – повністю прибирався з митниці – новим пріоритетом ставала швидкість доставки гуманітарних грузів та іншого постачання для воюючої країни.
2. Розповсюдження НА ВСЮ КРАЇНУ податкових умов ДІЯ-СІТІ: 5% единий податок на зарплату, податок на виведений капітал замість податку на прибуток, ЕСВ з мінімалки та 1,5% військовий податок. Єдина ставка ПДВ 7% для всієї країни, лише акцизи по 20% на табак та алкоголь.
3. Відміну абсурдно-вбивчих норм по РРО, відміну штрафів, перевірок і тому подібного на час війни. Збереження спрощеної системи обліку та оподаткування для ФОПів та збільшення оборотів по вісім групам для них.
А тепер ЩЕ РАЗ перечитайте ці три пункти і скажіть: чи це не опис Вашої Країни Мрій. В сенсі економічних умов ведення бізнесу?
Крім того: розрахунки уряду показували, що навіть за умов війни ця лінійка податків здатна була б повністю забезпечити потреби по «захищеним статтям бюджету».
__________________________________________________
Про інші подробиці мертвонародженого «ТРО по 2%» колега-юрист більш докладно:
Andrey Tamoshyunas разом з Оксаною Згурьевою.


…..…….. про спрощення з ускладненнями ………….

Т.з. «тимчасовий режим оподаткування» (далі – ТРО) діє з 01.04.2022 до закінчення воєнного/надзвичайного стану (25.04.2022р. на сьогодні, але сподіваємось, що раніше та без жертв).

Перехід на 2% — це не обов’язок, не «автомат», а за бажанням.

За загальним правилом: ФОПи та юрособи, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 10 млрд грн. (з ПДВ чи ні?! – відкрите питання; про який «календарний рік» йде мова?! – мабуть, про 2022).
Виключення: «азартні гравці» (в т.ч. лотереї, букмекери), «обмінники», «акцизники» (за деяким виключенням), «кориснокопальники», фінустанови (зокрема, страховики, банки, ломбарди), відокремлені підрозділи юросіб не платників ЄП, нерезиденти.

Як відомо — 2% доходу (скоріш за все за «касовим методом») при звільненні від ПДВ та податку на прибуток.
На перший погляд зазначена ставка ЄП створює податкове навантаження у сумі 2% від отриманих коштів від реалізації товарів/робіт/послуг (при цьому не слід забувати і про інші негрошові доходи на «спрощенці»), але є й інші цікаві «пєчєнькі», які можуть суттєво «підняти ставки» (читаємо далі)!

За загальним правилом «ТРОшники» звільняються від ПДВ (щодо операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України).
Проблеми/питання:
— що з «імпортним» ПДВ?! – скоріше за все нічого гарного (адже «ввезення товарів на митну територію України» є окремим об’єктом оподаткування ПДВ (п.п. в) п.185.1. ст.185 ПКУ). Єдиним позитивним виключенням буде ввезення товарів оборонного призначення (але дана пільга врегульована іншими нормами (див. п.32 Підрозділу 2 Розділу ХХ ПКУ)).
— чи анульовується у ПДВшників ПДВ-статус (є пряма норма закону — п.п. «б» п.184.1 ст.184, але у новому законі є умова щодо «післявоєнного повернення» — див. далі) з відповідними «умовнопродажними» (відсутня норма про звільнення від оподаткування ПДВ «перехідних» залишків запасів, необоротних активів)) та іншими наслідками (в т.ч. неможливістю у подальшому реєструвати не зареєстровані на сьогодні ПН/РК та відповідно надати «ліміт»/ПК своїм покупцям)?!
— якщо анульовується, то чи потрібно буде після закінчення воєнного стану подаватись на ПДВ-реєстрацію, щоб поновити довоєнний «ПДВ-стан», та як бути з товарами, придбаними за часів ТРО (тобто без ПДВ), а їх реалізація відбуватиметься вже «у час ПДВ»?!

Податковим (звітним) періодом є квартал. Але – авансові внески ЄП сплачуються щомісячно (за підсумками попереднього календарного місяця).

Для цього потрібно подати відповідну заяву, хоча форми ще немає (чи необхідно додавати розрахунок доходу за попередній календарний рік?! – будемо сподіватись, що ні, оскільки новий закон про це не зазначає).
Податись потрібно до останнього числа місяця, що передує періоду, у якому особа перейде на «ТРОшну» систему оподаткування (на сьогодні до 31.03.2022р., щоб стати платником ЄП за ставкою 2% з 01.04.2022р).
При цьому, оскільки звітним періодом є квартал, то скоріш за все обрати ТРО можна лише раз на 3 місяці. Але хотілося б роз’яснень про помилковість такого судження!

Тут кожен сам собі пан.
Але, у будь-якому випадку рішення повинно бути виваженим та прийматись, зокрема, з урахуванням наступних аспектів:
— т.з. «ПДВшні особливості» (про них йшлося вище)
— для юридичних осіб на загальній системі оподаткування т.з. «прибуткові особливості» (чи необхідно виключати з декларацій на прибуток після закінчення воєнного стану «ТРО-шний» дохід (яким чином); як бути з можливим подвійним оподаткуванням (у випадку, коли оплату юрособа отримала за часів ТРО, а відвантаження ТМЦ здійснено після закінчення воєнного стану (тобто на загальній системі оподаткування)?!
— розмір торгівельної націнки (очевидно, що 2% не для низькорентабельного бізнесу), наявність та розмір постійних витрат, наявність потенційних збитків (зокрема, у вигляді втрати, пошкодження майна), стан дебіторської та кредиторської заборгованостей, співвідношення ПК і ПЗ по ПДВ та інш.

Після закінчення воєнного стану на території України «ТРОшники», з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення/скасування воєнного стану, автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій вони перебували до введення воєнного стану.
Але ж податковим (звітним) періодом є квартал, а не місяць!
Більше того, очевидно, що закінчення воєнного стану навряд чи співпаде із кінцевою датою звітного кварталу.
Очевидно, що для всіх цих нормативних суперечностей є підпункт 4.1.4. ст.4 ПКУ («презумпція правомірності рішень платника»). Щодо інших недоліків є надія на оперативність ВРУ (можуть дуже швидко, коли захочуть) та КМУ (не дарма ж було надано право визначати особливості нарахування та сплати ЄП).
Адже дуже хочеться, щоб бізнес хоча б у військові часи займався своєю безпосередньою справою та приносив державі максимальну користь!
P.s. Поки що оперативно готуємо запити на ІПК до ДПС, на роз’яснення до профільного комітету ВРУ по проблемним запитанням!!!

В Україні вже зафіксовані факти голоду дітей, що опинилися в окупованих населених пунктах або під обстрілами.
В деяких селах та містах порушена логістика. Евакуацією людей та доставкою харчів займаються волонтери.
В бойових підрозділах нестача транспорту, касок та бронежилетів, засобів зв’язку, знову ж таки багато чого закупають і завозять волонтери та благодійні фонди.
Здавалося б, що держава, яка через бюрократію, доречі не тільки в нас, а й з боку західних країн, не може все закупати оперативно самостійно, мала б сприяти безперешкодному заходу гуманітарної допомоги та речей першої необхідності, ліків та продуктів.
От все необхідне мало б заходити без папірців, без мита, без бюрократії, а от просто за принципом — все що В країну пропускаємо, все що З України ретельно перевіряємо та вимагаємо дозволів, аби знати, що вивозять неважливе майно для оборони та безпеки України.
Все.
Замість цього, довбні влаштували на кордоні бюрократичне пекло.
Скоро для того, що б вбити росіянина чи спалити російський танк треба буде довідку брати в ЦТК чи Цнапі, чи в губернаторів.