Коли вам чергове гавно буде розповідати: «а хто моріл Голодом! Да самі же сєбя морілі! Простиє украінци!» або навіть чистою і патріотичною українською мовою: «Вилучення продуктів харчування здійснювалося, в першу чергу, силами місцевого активу, самих українців», то перед вами просто гавно.
Правда наступна: серед українців був НАЙМЕНШИЙ процент зрадників свого народу серед всіх націй Совкової імперії. Самі більшовики проблему небажання українців йти в колабораціоністські структури на своїх партійних з’їздах постійно наголошували :
ДВЕНАДЦАТЫЙ СЪЕЗД РКП/Й7
17-25 АПРЕЛЯ 1923 ГОДА
СТЕНОГРАФИЧЕСКИЙ ОТЧЕТ
Бухарин:
— «Очень труден в особенности национальный вопрос там, где у нас нет достаточно национального ядра. На Украине, например, где состав партии русско-еврейский, главная наша задача лежит в работе среди украинцев, и именно потому очень часто на Украине часть наших товарищей с такой энергией, с таким бешенством борется против украинского национализма. Им для правильной политики нужно было бы переучиваться. А если мы хотим нести ответственность за судьбы страны, мы должны понять, в чем тут дело, и должны приложить все усилия к тому, чтобы против таких тенденций выступить возможно более остро и резко.
Слово для доклада мандатной комиссии имеет т. Каганович.
— Перейду к краткой характеристике состава нашего партийного
съезда.
Чтобы не загромождать вашего внимания большим количеством цифр, не стану подробно характеризовать совещательные голоса. Наши данные будут приложены к протоколу съезда, и все
желающие могут с ними ознакомиться. Сейчас остановлюсь только на решающих голосах.
По национальностям партийный съезд делится так: в первую
очередь идут русские — 60,8%, затем евреи — 11,3%, латыши и
эстонцы — 7,1 %, украинцы — 4,7 %, грузины — 2,7 %, армяне — 2,4%, белорусы — 1,2%, киргизы — 1,7%, татары — 1% и прочих— 7,1%. В «прочие» входят единичные товарищи различных национальностей.»
Питання щодо того, який народ замовляв, організовував і вчиняв убивство українців давно зняте — це фанатичні носії ідеології російського фашизму, які в Україні спирались на колаборантів інших національностей, серед яких переважала єврейська.
Згідно матеріалів кримінальної справи СБУ 2009—2010, організаторами Голодомору були керівники Сталін (грузин), Молотов (росіянин), Каганович (єврей), Постишев (росіянин), Косіор (поляк), Чубар (українець) і Хатаєвич (єврей).
Список партійних московських керівників і їх гяуляйтерів в Україні, а також документів пов’язаних із ними, що стали організаційно-правовою підставою для проведення в Україні політики Голодомору-Геноциду та репресій, опублікований тут:
Заходимо і читаємо.
Серед 25 ключових замовників Голодомору і місцевих гяуляйтерів-організаторів лише два виродки є носіями умовно українських прізвищ: член ЦК Влас Чубар, 2-й заступник голови ГПУ Хома Леонюк.
Перший ще в 1907 (у 16 років!) вступив у РОСІЙСЬКУ РСДРП. Ідейний рускій нацист. Другий народився на території нинішньої Білорусі, є нащадком змішаної російсько-української родини, переміщений до України лише в 1920 для посилення окупаційної адміністрації.
Насправді, всі ті істоти, що відповідальність за Голодомор вішають на українців, просто захищають своїх предків зі щупами.
Українці БИЛИСЯ з окупантом, організували тисячі повстань по всій Україні. За це і Голодомор їм — найтяжчий.
