Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 28.12.2025
1. Україна вдарила по НПЗ та енергетичній інфраструктурі в Сизрані.
— У ніч на 28 грудня Сили оборони України здійснили атаку одразу по кількох регіонах росії, завдавши одного з найчутливіших ударів по Самарській області. Основною ціллю став нафтопереробний завод у Сизрані, який працює на потреби російської економіки та армії, а також місцева електропідстанція.
— російське Міноборони заявило про «знищення» 12 безпілотників, однак вибухи, пожежі та відключення електроенергії в місті свідчать про протилежне. В районі НПЗ було зафіксовано пожежі, а до об’єкта прямували пожежні розрахунки.
— За даними моніторингових каналів, удар припав по ключовій установці первинної переробки нафти, без якої завод не може повноцінно працювати.
— Завод у Сизрані щорічно випускає 800 тисяч тонн бензину і 1,5 мільйона тонн дизеля і забезпечує паливом одразу кілька регіонів рф, а також, за даними Генштабу ЗСУ, використовується для постачання російських військ.
— Атака призвела й до транспортних обмежень: у найближчому аеропорту тимчасово зупиняли прийом і відправлення рейсів. Це ще раз підкреслює, що навіть глибокий тил росії перестає бути безпечним.
— Удар по Сизрані — чергове свідчення того, що російська паливно-енергетична інфраструктура дедалі вразливіша.
— Кожна така атака б’є не лише по воєнній логістиці, а й по цивільній економіці, збільшуючи витрати, перебої з постачанням і тиск на регіони, які й без того відчувають наслідки війни.
2. Зростання російської економіки наприкінці 2025 року фактично зупинилося.
— За даними Мінекономрозвитку рф, у листопаді ВВП зріс лише на 0,1% у річному вимірі — це найгірший показник із початку 2023 року і різкий контраст із попередніми роками, коли влада звітувала про так званий «воєнний бум».
— Протягом року динаміка економіки неухильно погіршувалася: після 4,3% зростання у 2024-му темпи ВВП сповільнилися до 1,4% у першому кварталі, 1,1% у другому та 0,6% у третьому. За підсумками одинадцяти місяців економіка додала лише 1%, що вдвічі менше від прогнозів самого уряду на початку року.
— «Модель зростання, заснована виключно на військових витратах, зламалася», — зазначає Яніс Клюге, експерт німецького Інституту проблем міжнародної безпеки. За даними МЕР, у листопаді вперше майже за три роки в мінус пішла промисловість — спад становив 0,7% на тлі високих процентних ставок, падіння інвестицій та посилення санкційного тиску.
— Різко сповільнився і споживчий попит. Зростання роздрібної торгівлі скоротилося більш ніж удвічі — до 3,3% проти 7,7% рік тому, оскільки населення перейшло до режиму економії, урізаючи витрати на одяг, техніку і вперше за тривалий час зменшуючи споживання продуктів харчування.
— Фактично зупинилося будівництво, а спад в оптовій торгівлі прискорився до 5,6% у листопаді. Ефект від високих цін на сировину та масштабних бюджетних вливань, якими влада підтримувала економіку в перші роки війни, вичерпався.
— У перші роки війни російську економіку підтримували високі ціни на сировину і бум споживчих витрат після того, як влада почала роздавати гроші контрактникам і добровольцям у бідних регіонах.
— «Але всі ці фактори зникли, і тепер росія знаходиться в найгіршому становищі з початку війни», — відзначає Клюге.
3. російський борговий ринок у 2025 році різко прискорив зростання, що свідчить про поглиблення фінансових проблем економіки.
— Станом на початок грудня обсяг рублевих облігацій досяг 58,4 трлн рублів, збільшившись із початку року на 10,2 трлн. Для порівняння, у 2023–2024 роках ринок зростав лише на 3,5–3,6 трлн рублів на рік.
— Середньомісячний приріст у 2025 році становить 1,76%, що майже вдвічі перевищує показники попередніх років. Основним джерелом зростання залишається держава. Обсяг ОФЗ за 11 місяців збільшився на рекордні 6,3 трлн рублів, а з початку 2022 року внутрішній держборг рф зріс приблизно на 14 трлн рублів.
— Це відображає хронічні бюджетні проблеми та зростаючу потребу кремля фінансувати витрати за рахунок внутрішніх запозичень. Корпоративний сектор за останні півтора року розмістив облігацій майже на 4 трлн рублів, що становить близько п’ятої частини загального приросту рублевого боргу. Небанківські фінансові компанії з 2022 року утроїли обсяг запозичень.
— Йдеться не про інвестиційний оптимізм, а про вимушену заміну банківських кредитів, які стали надто дорогими через високі ставки та санкційний тиск.
— Паралельно зростає валютний сегмент: з початку 2022 року обсяг валютних облігацій збільшився більш ніж у шість разів — до еквівалента близько 8 трлн рублів, що підкреслює дефіцит довгострокових ресурсів у національній валюті.
— Нинішнє зростання боргового ринку відбувається не на тлі економічного підйому, а через потребу латати фінансові дірки. Все більша частина запозичень спрямовується на покриття поточних витрат, а не на розвиток, що перетворює борговий ринок на інструмент виживання.
4. російський центробанк із 2026 року різко скорочує власні валютні інтервенції, фактично знімаючи частину штучної підтримки рубля.
— У першій половині 2026 року Банк росії зменшить щоденні продажі іноземної валюти майже вдвічі — з 8,94 млрд до 4,62 млрд рублів. У сукупності з операціями Мінфіну це означає зниження державних продажів валюти приблизно на 30%.
— Саме масштабні інтервенції центробанку та Мінфіну були одним із ключових чинників зміцнення рубля у 2025 році. За рік він подорожчав приблизно на 45%, що вдарило по експортерах і їхніх доходах на тлі падіння світових цін та санкційних обмежень. Тепер цей механізм підтримки поступово згортатиметься.
— Рішення центробанку пов’язане з очікуваннями ослаблення рубля у 2026 році. Додатковий тиск створюють зниження експортних доходів і можливе пом’якшення грошово-кредитної політики.
— При цьому російський уряд уже уникає використання Фонду національного добробуту для покриття дефіциту, роблячи ставку на внутрішні запозичення, хоча доходи від нафти і газу наприкінці 2025 року опустилися до мінімумів із 2020 року.
— Таким чином, навіть за формально стабільного курсу рубля дедалі очевидніше, що фінансова стійкість росії тримається на тимчасових і вичерпних інструментах, а зменшення валютної підтримки лише оголює структурні проблеми економіки, посилені війною та санкціями.
5. У 2025 році в росії різко прискорилося згортання роздрібної торгівлі одягом і взуттям на тлі падіння споживчого попиту.
— Понад 20 російських брендів повністю закрили всі офлайн-магазини — для порівняння, у 2024 році таких компаній було лише чотири. Повністю припинили роботу, зокрема, ритейлери одягу Incity, Mai Collection, Mudo, Noun, Ready! Steady! Go!, Yollo, продавці взуття Megatop і Urban Vibes, а також бренди білизни Deseo та Etam. Частина компаній перейшла виключно в онлайн-формат.
— Скорочення торкнулося й великих мереж. З початку 2025 року Desport зменшив кількість магазинів з 29 до 21. Gloria Jeans з кінця 2023 року закрила близько 100 торгових точок.
— Оптимізацію офлайн-мереж проводять також десятки інших брендів масмаркету та середнього сегмента. Масові закриття магазинів відображають різке скорочення витрат домогосподарств і поглиблення стагнації споживчого ринку в росії, що дедалі сильніше б’є по внутрішньому бізнесу.
6. У росії сповільнюється зростання заробітної плати через охолодження економіки воєнного часу.
— російська економіка, розігріта війною проти України, входить у фазу охолодження. У листопаді 2025 року зарплати нових працівників у рф зросли лише на 6,9% у річному вимірі — проти 18,9% у січні.
— Це найчіткіший сигнал того, що ресурси воєнного буму вичерпуються. Сповільнення відбувається попри рекордно низьке безробіття — 2,2%, що вказує не на оздоровлення, а на структурний дисбаланс.
— Економіка більше не здатна підтримувати зростання доходів навіть в умовах гострого дефіциту робочої сили, спричиненого мобілізацією, еміграцією та демографічним спадом.
— Війна раніше забезпечувала приплив коштів: держава масово фінансувала оборонку, виплати військовим і пов’язані галузі, а високі ціни на нафту тимчасово наповнювали бюджет.
— Це дало рф зростання ВВП понад 4% у 2023–2024 роках, але модель виявилася короткостроковою. Уже у 2025-му зростання економіки в кращому разі не перевищить 1%.
— Ситуацію погіршує фінансова реальність: енергетичні доходи скорочуються через санкції та низькі ціни, державні резерви тануть, а Центробанк утримує двозначну ключову ставку, фактично перекриваючи доступ до дешевих кредитів. Бізнес більше не може конкурувати за працівників через підвищення зарплат.
— Паралельно погіршуються й інші індикатори. Індекс ділової активності PMI опустився до 48 пунктів, що означає спад, а кількість вакансій скорочується майже в усіх секторах — особливо в добувній промисловості та транспорті. Аналітики прямо говорять про ризик стагфляції — поєднання економічного застою та високої інфляції.
— Попри це, дефіцит робочої сили залишається критичним: понад 25% підприємств скаржаться на нестачу кадрів — у чотири рази більше, ніж до війни.
— У відповідь держава вдається до напівпримусових рішень: подовження робочого тижня до рекордних 38 годин, залучення підлітків до праці та запровадження з 2026 року обов’язкового трирічного «відпрацювання» для медиків, що вже викликало хвилю обурення в суспільстві.
— Підсумок очевидний: воєнна економіка росії більше не генерує зростання, а лише проїдає майбутнє. Зарплатна гонка зупинилася, бюджет стискається, а структурні проблеми стають дедалі помітнішими. Навіть якщо бойові дії припиняться, економічна ціна війни для рф лише зростатиме.
7. США відмовилися відновлювати авіасполучення з росією, попри спроби Кремля домовитися з Вашингтоном.
— Питання залишається заблокованим, доки триває війна, визнав заступник міністра закордонних справ рф.
— Американська сторона чітко пов’язує можливість повернення авіарейсів із припиненням бойових дій, тоді як будь-яких зрушень у цьому напрямі наразі немає.
— У Вашингтоні наполягають: спочатку врегулювання війни проти України — лише потім обговорення транспортних та економічних послаблень. Таким чином, спроби росії добитися символічного прориву у відносинах із США знову зазнали невдачі.
— Повітряний простір США та ЄС для російських авіакомпаній залишається закритим, а міжнародна ізоляція російської авіації зберігається на тлі затяжної війни та санкцій.
