Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 20.01.2026
1. Доходи федерального бюджету росії від нафти й газу у січні можуть обвалитися майже вдвічі на тлі падіння світових цін на нафту та різкого зміцнення рубля.
— За оцінками, надходження скоротяться на 46% у річному вимірі — приблизно до 420 млрд рублів. Це найнижчий рівень з серпня 2020 року, коли енергетичні ринки перебували у фазі пандемійного колапсу.
— Ключовим чинником стало різке зниження розрахункової ціни російської нафти в рублях, яка використовується для податкових цілей. У грудні вона впала на 53% рік до року — до 3 073 рублів за барель, що суттєво вдарило по податковій базі нафтового сектору.
— Ситуацію додатково погіршило зміцнення рубля: у грудні російська валюта подорожчала на 30,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року. У результаті валютна виручка експортерів у перерахунку на рублі різко скоротилася, а разом із нею — і фіскальні надходження. російський бюджет дедалі гостріше відчуває вразливість до зовнішніх цінових коливань і валютних факторів.
— Нафтогазові доходи, які залишаються його ключовою опорою, фактично повертаються до рівнів кризових років, що підкреслює структурну слабкість економіки рф в умовах війни та санкційного тиску.
2. Дефіцит федерального бюджету росії у 2025 році досяг максимуму з пандемійного 2020 року.
— За підсумками року витрати держави перевищили доходи на 5,645 трлн рублів. Це вже четвертий рік поспіль, коли бюджет зводиться з «мінусом», а сам розрив за рік зріс у 1,6 раза.
— У відносному вимірі дефіцит сягнув 2,6% ВВП — найгірший показник за п’ять років. Ключовим ударом по бюджетній системі стало різке падіння нафтогазових доходів, які скоротилися майже на чверть і опустилися до 8,4 трлн рублів.
— Причина — обвал ціни російської нафти Urals значно нижче рівня, закладеного в бюджет, що зробило розрахунки влади відверто відірваними від реальності.
— Ненафтогазові доходи також не дотягнули до планових показників більш ніж на пів трильйона рублів. Спроби залатати бюджет за рахунок підвищення податків, акцизів і зборів дали вкрай обмежений ефект. Попри рекордне податкове навантаження, реальні надходження з урахуванням інфляції почали скорочуватися.
— Сукупні доходи всієї бюджетної системи — разом із регіонами та позабюджетними фондами — фактично не зростають уже третій рік поспіль. Це свідчить про системне виснаження фінансової бази держави: податковий тиск посилюється, а віддача від нього зникає.
— Ситуацію погіршує уповільнення економічного зростання майже до нульових значень, падіння прибутків компаній та скорочення доходів від зовнішньої торгівлі через посилення санкцій.
— У підсумку бюджет росії дедалі більше залежить від запозичень і резервів, а його стійкість повертається до рівнів кризових років, що підкреслює довгострокову ціну війни для російської економіки.
3. Поставки нафти на російські НПЗ у 2025 році скоротилися до найнижчого рівня з 2010 року на тлі ударів українських безпілотників та зростання позапланових ремонтів.
— За даними Argus, упродовж року трубопровідними маршрутами на НПЗ було прокачано 228,34 млн тонн нафти, що на 1,6% менше, ніж роком раніше.
— Найглибше падіння припало на серпень–листопад, коли інтенсивні атаки по нафтопереробній інфраструктурі призвели до зупинок і обмеження переробки: за цей період заводи отримали 85,9 млн тонн проти 90 млн тонн у відповідні місяці 2024 року.
— Найсуттєвіше скорочення зафіксоване у «Роснефти» — обсяги відвантажень знизилися на 7,8%, до 70,76 млн тонн. Особливо різко впали поставки на Рязанський НПЗ — на 34%, до 8,78 млн тонн.
— Динаміка підтверджує зростаючу вразливість російської нафтопереробки до військових ризиків та обмежену здатність галузі компенсувати втрати за рахунок внутрішніх перерозподілів.
4. російська нафта на початку року продовжує втрачати в ціні на зовнішніх ринках: у січні дисконт до європейського еталону зріс приблизно до $26 за барель і навіть трохи розширився порівняно з кінцем минулого року.
— Йдеться насамперед про сорт Urals, який москва змушена продавати зі стійкими знижками, аби втримати попит в умовах санкцій. У ключових експортних портах розрив у цінах лише поглиблюється. В Приморську дисконт Urals зріс до $26,5 за барель, а в Новоросійську — до $26,7–29 залежно від типу судна.
— Це свідчить про те, що навіть традиційні маршрути експорту не дозволяють росії скоротити цінові поступки. Тиск з боку покупців зберігається і на азійських напрямках.
— В індійських портах знижка на Urals збільшилася до $8,5 за барель, що підтверджує слабкі переговорні позиції російських постачальників.
— Поставки до Китаю також залишаються можливими лише за рахунок дисконту — близько $9 до Brent. Навіть далекосхідний сорт ESPO, який вважався більш стійким, торгується зі знижкою близько $14 до маркеру Dubai.
— У сукупності це демонструє не тимчасовий збій, а закріплення нової реальності для російського нафтового експорту: росія все глибше вбудовується в модель продажу сировини зі значними знижками, втрачаючи доходи та контроль над ціноутворенням на користь обмеженого кола покупців.
5. Підвищення податків із початку 2026 року стало черговим тригером для прискорення зростання цін у росії.
— Бізнес оперативно переклав додаткове фіскальне навантаження на споживачів, що призвело до помітного подорожчання товарів і послуг практично в усіх секторах економіки.
— Найбільш різко відреагував логістичний сегмент, де тарифи зросли одразу на 10–20%. У сфері громадського харчування, фітнесу, приватної медицини та освіти ціни піднялися в середньому на 8–10%. IT-послуги та цифрові сервіси подорожчали на 5–7%.
— При цьому значна частина компаній почала підвищувати ціни ще наприкінці 2025 року, закладаючи майбутні податкові зміни у свої прайси заздалегідь.
— За оцінками, восени й на початку зими вартість багатьох послуг і товарів уже зросла приблизно на 10%. Податкова політика влади, спрямована на латання бюджетних дір, фактично прискорює інфляцію та погіршує становище споживачів.
— Зростання цін відбувається на тлі стагнації доходів населення і лише підкреслює, що економічні проблеми росії дедалі частіше перекладаються безпосередньо на плечі громадян.
6. російський бізнес у 2025 році масово перейшов до скорочень персоналу на тлі погіршення фінансового стану та фактичної стагнації економіки.
— За підсумками року кожна четверта компанія в рф була змушена звільняти працівників, що свідчить про різке загострення кризових явищ у корпоративному секторі.
— У більшості випадків скорочення мали відчутний масштаб: у понад половини компаній, які пішли на цей крок, штат зменшився на 11–20%, ще майже у п’ятої частини — на 21–30%.
— Ключовою причиною звільнень стали прямі фінансові проблеми, спричинені падінням доходів, зростанням витрат і погіршенням доступу до ресурсів. Додатково ситуацію ускладнювали структурні зміни в бізнесі, зниження продажів та вимушене згортання окремих напрямів діяльності.
— Масштаб скорочень різко зріс у порівнянні з попередніми роками: за два роки частка компаній, що зменшили чисельність персоналу, збільшилася у 2,5 раза.
— Паралельно погіршується ситуація на ринку праці — майже третина компаній повідомляє про зростання плинності кадрів, що відображає нестабільність зайнятості та падіння впевненості працівників у завтрашньому дні.
— В умовах санкційного тиску, сповільнення економіки та скорочення внутрішнього попиту російський ринок праці дедалі більше втрачає ознаки стабільності, а звільнення перетворюються з поодиноких рішень на системну тенденцію.
7. росія продовжує втрачати активи за кордоном: «Лукойл» виходить з великого нафтового проєкту в Мексиці.
— Мексиканський конгломерат Grupo Carso домовився про викуп частки російської компанії в морських родовищах Ichalkil і Pokoch у Мексиканській затоці. У межах угоди Grupo Carso придбає мексиканську «дочку» «Лукойла» — Fieldwood Mexico — за $270 млн, а також візьме на себе погашення близько $330 млн боргу.
— Таким чином, російська компанія фактично фіксує вихід із перспективного офшорного проєкту, який ще кілька років тому розглядався як стратегічний для розширення її присутності в Західній півкулі.
— Контрактний блок включає два морські родовища загальною площею 58 кв. км, розташовані приблизно за 42 км від узбережжя. Проєкт має значні запаси — понад 560 млн барелів нафтового еквівалента, понад 80% з яких припадає на нафту.
— Промисловий видобуток стартував наприкінці 2021 року, незадовго до початку повномасштабної війни росії проти України та подальшого санкційного тиску. «Лукойл» отримав 50% у цьому проєкті лише у 2022 році, заплативши близько $700 млн за контроль над оператором.
— Тепер вихід відбувається за значно скромніших фінансових умов, що свідчить про погіршення переговорних позицій російських компаній на міжнародних ринках.
— Продаж мексиканських активів вписується в загальну тенденцію: під тиском санкцій, обмеженого доступу до фінансування та зростання політичних ризиків російські нафтові компанії змушені скорочувати присутність за межами країни, поступаючись місцем місцевим або західним гравцям.
8. Угорська MOL домовилася з «Газпром нефтью» про викуп її контрольного пакета в сербській нафтово-газовій компанії NIS — 56,15% акцій.
— Угода фактично фіксує витіснення російського держконцерну з одного з небагатьох великих активів у Європі, які ще залишалися під його контролем.
— Домовленості вже оформлені у вигляді обов’язкового попереднього договору та будуть передані на погодження до адміністрації США. Без схвалення американського OFAC угода не може бути завершена, що підкреслює залежність росії навіть у питаннях виходу з активів від санкційного режиму Заходу.
— Сербська сторона використала переговори, щоб посилити власні позиції: у майбутньому Белград розраховує збільшити свою частку в NIS ще на 5%. Крім того, до структури власності можуть увійти партнери з ОАЕ — національна компанія ADNOC, якій MOL готова передати міноритарний пакет.
— Кінцевий термін узгодження всіх параметрів угоди — 24 березня, а підписання договору купівлі-продажу заплановане до кінця березня 2026 року.
— Для «Газпром нефти» це означає вимушений вихід з активу, який раніше вважався стратегічним. З урахуванням санкційних ризиків і політичного тиску російська сторона навряд чи зможе виручити за свою частку більше $1,5 млрд — значно менше потенційної ринкової вартості.
— Фактично москва продає NIS зі знижкою, щоб мінімізувати подальші втрати. У результаті контроль над сербською енергетикою переходить до регіонального гравця, тісно інтегрованого з ринками ЄС, тоді як роль росії на Балканах продовжує скорочуватися.
— Чергова угода підтверджує: санкції не лише обмежують поточні доходи російських компаній, а й поступово виштовхують їх з європейської енергетичної карти.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 21.01.2026
1. За 2022–2025 роки обсяг золота у російському Фонді Національного Добробуту скоротився на 71% — з 554,9 тонни у травні 2022 року до 160,2 тонни станом на 1 січня.
— У 2023 році фонд втратив 196 тонн золота, у 2024 — ще 171 тонну, у 2025 році — додаткові 19 тонн.
— Продажі відбувалися майже щомісяця: 8,2 тонни у січні, 4,4 тонни у лютому, 6,4 тонни у березні, 29 тонн у квітні–травні; після зарахування 72,4 тонни в червні було реалізовано 32,8 тонни у липні, 6 тонн у серпні–вересні та 12,8 тонни у грудні.
— Сукупний обсяг ліквідних активів ФНД (золото і юані) на початок січня становив 4,1 трлн рублів. Порівняно з довоєнним рівнем резерви скоротилися майже на 60%, або на 5,6 трлн рублів.
— Середня ціна російської нафти знизилася до $39 за барель проти закладених у бюджеті $59.
— За оцінками, за підсумками року з ФНД може бути вилучено близько 2,5 трлн рублів — приблизно 60% залишкових коштів.
2. росіяни наприкінці 2025 року масово виводили гроші з банківської системи, встановивши рекорд за останні 11 років за обсягом зростання готівки в обігу.
— У грудні обсяг наявних рублів збільшився одразу на 836,3 млрд рублів. Загалом за 2025 рік обсяг готівкових грошей в економіці зріс майже на 1 трлн рублів — у п’ять разів більше, ніж у 2024 році.
— Понад 80% цього приросту припало саме на кінець року, що свідчить про різке падіння довіри населення до банків та фінансової системи.
— Для порівняння, у грудні 2024 року відтік становив 665,2 млрд рублів, а у грудні 2023-го — 408,8 млрд.
— Різке зростання готівки відбувається на тлі зниження відсоткових ставок і падіння привабливості депозитів.
— Додатковим фактором стали масові відключення інтернету в десятках регіонів рф, а також посилення контролю за банківськими операціями. На цьому тлі частина громадян повертається до готівкових розрахунків, побоюючись блокувань рахунків, затримок платежів і збоїв у роботі фінансової інфраструктури.
— Сукупність цих факторів підкреслює зростаючу нервозність у російській економіці та ерозію довіри до банківського сектору.
3. Морський експорт нафти з росії різко просів і відкотився до рівнів кінця літа, сигналізуючи про нове звуження валютних потоків.
— Середній обсяг морських відвантажень за чотири тижні станом на 18 січня скоротився до 3,16 млн барелів на добу — майже на 700 тис. барелів менше, ніж наприкінці грудня, і на 260 тис. нижче показників початку січня.
— Динаміка вказує не на разовий збій, а на стійке ослаблення експортного каналу. За останній тиждень 27 танкерів вивезли близько 21 млн барелів, що менше, ніж тижнем раніше, а середньодобовий обсяг упав до 3 млн барелів.
— Найбільше скорочення зафіксоване на тихоокеанських терміналах «Сахалін-1» і «Сахалін-2», а також у Мурманську — ключових точках для постачань в Азію та на далекі маршрути.
— На тлі падіння пропозиції ціни на окремі російські сорти дещо підросли: Urals із балтійських портів — до 37,5 долара за барель, з чорноморських — до 35,2 долара, ВСТО — до 47 доларів, поставки до Індії — до 55,7 долара. Однак це зростання не компенсує втрат від скорочення фізичних обсягів.
— Навіть за вищих котирувань масштаб падіння експорту залишається недостатнім, щоб суттєво поліпшити нафтову виручку росії, яка й надалі перебуває під тиском санкцій, логістичних обмежень і зниження попиту з боку ключових покупців.
4. Обсяги підсанкційної нафти, що застрягла в морі, сягнули історичного максимуму.
— За даними Kpler, дедалі більше барелів з росії, Ірану та Венесуели не знаходять покупців і накопичуються у вигляді «плаваючих» запасів, що стає прямим наслідком санкційного тиску та погіршення ринкової кон’юнктури.
— Сукупний обсяг такої нафти наближається до 400 млн барелів. Вирішальну роль відіграють слабкий попит в Азії, логістичні обмеження та небажання окремих імпортерів брати на себе санкційні ризики.
— Водночас експортери, насамперед росія, продовжують відвантаження, що лише поглиблює дисбаланс між пропозицією і реальними можливостями збуту.
— Затримки суден, тривалі простої танкерів і ускладнена розвантаження призводять до фактичного «заморожування» значних обсягів сировини в морі.
— Для російської нафти це означає додатковий тиск на ціни, зростання транспортних витрат і подальше звуження кола потенційних покупців.
5. США у Карибському морі захопили підсанкційний танкер тіньового флоту, який використовувався для транспортування сирої нафти, зокрема з російських портів. Про проведення операції повідомило Південне командування Збройних сил США (SOUTHCOM).
— Захоплення відбулося вранці за участі Берегової охорони США за підтримки ВМС та Корпусу морської піхоти. Це вже сьома подібна операція в межах кампанії з протидії нелегальним нафтовим перевезенням. SOUTHCOM оприлюднило відеокадри операції.
— Йдеться про танкер Sagitta, який, за попередніми даними, ходить під ліберійським прапором і перебуває під санкціями. Судно неодноразово заходило до російських портів, а його основними маршрутами доставки нафти були Індія та Китай — ключові напрямки експорту російської сировини в обхід обмежень.
— Захоплення Sagitta вкотре підтверджує посилення міжнародного тиску на так званий «тіньовий флот», за допомогою якого росія намагається підтримувати експорт нафти та фінансувати війну, обходячи санкційний режим.
— США демонструють готовність переходити від фінансових і юридичних обмежень до прямих силових дій на морі, що істотно підвищує ризики для російських нафтових потоків.
6. Британія продовжує “виписувати чеки кремлю” через закупівлю нафтопродуктів із російською сировиною.
— Незважаючи на заборону прямого імпорту російської нафти, яку Велика Британія ввела в грудні 2022 року, нові дослідження показують, що Лондон продовжує фінансувати кремль через непрямі поставки нафтопродуктів.
— З моменту введення заборони до кінця 2025 року Велика Британія імпортувала авіаційне паливо та інші нафтопродукти з Індії та Туреччини на загальну суму близько 4 мільярдів фунтів стерлінгів. Частина цих продуктів була виготовлена на НПЗ, що працюють на російській нафті.
— CREA оцінює, що продукція на суму приблизно 1,6 мільярда фунтів стерлінгів була виготовлена саме з російської сировини, хоча формально імпорт не йшов напряму з росії.
— За оцінками, кожна шоста партія авіапалива, що надходить до Великої Британії, походить з НПЗ, які переробляють російську нафту. При цьому британські покупці платять за таке паливо всього на 2% менше, ніж за аналогічне без російського походження.
— Велика Британія формально дотримується заборони на імпорт російської нафти, але непрямі поставки нафтопродуктів підтримують валютні надходження до росії та, фактично, «допомагають фінансувати її військову машину», незважаючи на політичні зусилля щодо посилення санкцій.
— Ця ситуація підкреслює, що навіть після введення офіційних обмежень, реальні торговельні потоки можуть обходити санкції, дозволяючи москві отримувати значні доходи від переробленої сировини.
7. У США знову активізували дискусію щодо різкого посилення тиску на російський нафтовий експорт — цього разу за рахунок прямих санкцій проти країн і компаній, які продовжують купувати нафту з рф.
— У Вашингтоні відкрито дають зрозуміти, що терпіння щодо обходу обмежень вичерпується. За словами американських посадовців, президент США Дональд Трамп розглядає можливість запровадження мит у розмірі до 500% на імпорт російської нафти та пов’язані з нею операції без погодження з Конгресом.
— Юридичною основою може стати закон про міжнародні надзвичайні економічні повноваження, який дозволяє Білому дому діяти в односторонньому порядку у разі загрози національним інтересам США.
— Міністр фінансів США Скотт Бессент прямо підтвердив, що адміністрація не вважає схвалення Сенату критично необхідним, попри те що аналогічні повноваження раніше пропонувалося формалізувати окремим законопроєктом. У Сенаті ці ініціативи тривають, але у Білому домі демонструють готовність діяти швидше й жорсткіше.
— Для росії це означає новий рівень санкційного ризику. Потенційні 500-відсоткові мита фактично роблять торгівлю російською нафтою економічно токсичною для покупців і створюють загрозу різкого звуження експортних каналів.
— Сигнал адресований насамперед великим імпортерам, які досі намагалися балансувати між санкціями та вигодою від дешевої російської сировини. У Вашингтоні ж дають зрозуміти: ціна співпраці з москвою може зрости до неприйнятного рівня.
8. Швеція посилила контроль за дотриманням санкцій проти росії, приєднавшись до Балтійської митної угоди, яка поступово формує жорсткіший бар’єр для обходу обмежень ЄС.
— До механізму, запущеного ще у 2024 році країнами Балтії, раніше також долучилися Польща, Фінляндія, Хорватія та Данія. Нове приєднання означає розширення скоординованого митного контролю на одному з ключових напрямків торгівлі в Північній Європі.
— Митні служби країн-учасниць отримують право вимагати від експортерів і реекспортерів детальну документацію від виробників товарів, що підпадають під санкції, а також додаткові підтвердження, які унеможливлюють їх подальше потрапляння до росії.
— Фактично йдеться про закриття ще одного каналу для «сірих» схем постачання, якими російський бізнес користувався для обходу обмежень ЄС.
— Посилення контролю з боку Швеції підвищує ризики для компаній-посередників і ускладнює доступ росії до чутливих товарів, зокрема технологічної та промислової продукції.
— Це ще один сигнал про те, що санкційний режим у Європі не послаблюється, а навпаки — стає більш скоординованим і технічно жорстким.
