Інформація щодо поточних втрат РФ внаслідок санкцій, станом на 20.11.2025
1. Українські дрони завдали удару по одній із найбільших теплових електростанцій Центральної росії — Рязанській (Новомічуринській) ГРЕС.
— У ніч на 19 листопада станція зазнала масштабної атаки. Внаслідок удару були повністю знищені четвертий і п’ятий енергоблоки ГРЕС. Усього на станції встановлено сім блоків, оснащених турбоагрегатами типу К-300-240 та К-800-240-3.
— Рязанська міська ГРЕС, розташована в Новомічуринську, має встановлену потужність 3130 МВт та змінює ключову роль у забезпеченні електроенергетичної ролі центральних регіонів РФ.
— За значенням для російської енергосистеми її лише Костромська ГРЕС.
— Удар на такому об’єкті ще раз продемонстрував зростання вразливості російської енергетичної інфраструктури в умовах війни та обмеження можливостей ППО РФ захистити критичні об’єкти на території.
2. Україна вдруге за тиждень вдарила по найбільшому нафтопереробному заводу Центральної Росії.
— У ніч на 20 листопада українські дрони завдали чергового удару по Рязанській області, що призвело до пожежі на промисловому об’єкті. За даними російської влади під удар знову потрапив Рязанський нафтопереробний завод — найбільший НПЗ у Центральній Росії та ключовий актив «Роснефти». Саме він забезпечує пальним московський регіон і переробляє близько 5% російської нафти.
— Це вже друга атака на завод за тиждень, друга за місяць і третє — від початку осені. Українські безпілотники регулярно проривають російську ППО та вражають об’єкти паливної інфраструктури, які Москва вважає стратегічними.
— Попередні удари по цьому ж НПЗ завдавалися 15 листопада, 23 жовтня, 5 вересня та ще в серпні, коли ЗСУ почала системно знищувати російські нафтопереробні потужності.
— Черговий успішний удар демонструє вразливість російської енергетичної інфраструктури та нездатність кремля захистити навіть ключові об’єкти, які напряму впливають на забезпечення паливом столичного регіону.
3. «Газпром» створює найбільший нафтохімічний комплекс через колосальні збитки та внутрішньоєвропейський ринок.
— «Газпром» збирається до кінця року продати один із лояльних до кремля приватних холдингів найбільший нафтохімічний комплекс Росії — «Газпром нафтохім Салават». можуть продати за 250–270 млрд рублів, що мало б частково перекрити фінансову діру, спричинену різким падінням експорту газу до ЄС.
— У «Газпромі» та компанії-покупці від офіційних коментарів підтримуються, які лише підтримують сумніви щодо непрозорості домовленостей та можливого «ручного» перерозподілу активів на продаж наближеного до влади бізнесу.
— «Газпром нафтохім Салават» позиціонується як найбільше підприємство нафтохімічної галузі РФ, що випускає понад 150 видів продукції — від бензину й дизпалива до поліетиленів, стиролу, аміаку та карбаміду.
— Попри зростання виручки в 2024 році до 302,8 млрд рублів, чистий прибуток підприємства впав майже в сім разів і становив лише 4,4 млрд рублів. Це ще раз демонструє критичне зниження фінансового стану російських енергетичних та хімічних активів після втрати ключових експортних ринків.
— Вимушений продаж стратегічного підприємства — ще один показовий симптом системної кризи російської економіки, яка бурхливо втрачає прибутковість, активи та контроль над ключовими секторами на тлі міжнародної ізоляції.
4. Росія змушена погодитися продати контрольний пакет у сербській компанії «Нафтова індустрія Сербії» (NIS), що переходить під санкції США та ЄС.
— Про це заявила міністерка гірничодобувної промисловості й енергетики Сербії Дубравка Джедович-Ханданович. Російські акціонери готові відмовитися від своїх 56,15%, однак ім’я покупця Белграда не розкриває — переговори проходять у конфіденційному режимі.
— Головна вимога сербської сторони — щоб НПЗ продовжив стабільну роботу та безперебійно отримував нафтопровід JANAF.
— Це єдиний маршрут постачання сировини на завод NIS у Панчево, і він повністю контролюється державною хорватською компанією JANAF, яка підтримується європейським санкційним режимом.
— NIS через американських юристів звернулася до уряду США з проханням продовжити дію ліцензії на роботу під санкціями, щоб уникнути зупинки поставок нафти та виробництва.
– Фактичний вихід «Газпрому» зі свого ключового активу на Балканах демонструє зростаючий тиск санкцій, які продовжують витіснення російських компаній навіть із традиційно лояльних регіонів.
5. Європейський Союз отримує новий пакет санкцій, спрямованих проти російського «тіньового флоту».
— Міністри закордонних справ ЄС у четвер у Брюсселі заявили про додатковий посилення тиску на державу, що реєструють ці судна, та на учасників інфраструктури, які забезпечують роботу флоту.
— Євросоюз уже провів тривалі консультації з країнами прапора, і найбільший із них погодився знімати зроблені судна з реєстру. Тепер обговорюється можливість посилення контролю й дозволу на огляд танкерів, якщо є визнання обходу санкцій.
— Польща наполягає на розширенні механізмів впливу, останній тіньовий флот перетворився на один із ключових фінансових інструментів кремля.
— Не зареєстровані або формально зареєстровані в «зручних» юрисдикціях судно активно використовується росією для перевезення нафти, приховуючи походження вантажів, маніпулюючи страховою документацією та ігноруючи вимоги щодо безпеки.
— Для ЄС це вже не лише питання дотримання санкцій, а й проблема збільшення ризиків гібридної діяльності Росії в Європі — від диверсій до кібератак. Глава дипломатії ЄС Кая Каллас прямо заявила, що дії Росії, включно з диверсіями на території ЄС, необхідно розглядати як тероризм.
— Для Євросоюзу російський тіньовий флот стає символом того, як кремль намагається обійти обмеження, одночасно розширюючи гібридний тиск на Європу.
– Новий санкційний пакет, який стане вже двадцятим, покликаний перекрити цей фінансовий канал і посилити політичну відповідь на російські атаки на європейські інфраструктурні та безпекові системи.
6. США, Велика Британія та Австралія ввели скоординовані санкції проти російських кіберкомпаній, які підтримують атаки програм-вимагачів.
— США, Велика Британія та Австралія оголосили про новий раунд скоординованих санкцій проти російських ІТ-структур, задіяних у глобальних кіберзлочинних мережах.
– Під обмеження потрапила російська компанія Media Land, яку західні уряди називають однією з ключових «куленепробивних» хостинг-провайдерів, що забезпечує технічну інфраструктуру для угруповання програм-вимагачів.
— Міністерство фінансів США також додало до санкційного списку керівництво компанії та кілька її дочірніх структур. Велика Британія синхронно розширила свій санкційний режим, увімкнувши його Media Land, пов’язаний з хостинг-платформою та особами, яких Лондон вважає причетними до зловмисної кіберактивності.
— За оцінками західних спецслужб, російські хостинг-сервіси забезпечують кіберзлочинцям «безпечну гавань» для нападу на урядові установи, лікарні, бізнеси та критичну інфраструктуру в різних країнах.
— Хостинги, які працюють за принципом «куленепробивності», не дозволяють зловмисникам розміщувати шкідливі ресурси, не боячись блокування чи співпраці з правоохоронними органами.
– Велика Британія також запровадила заборону на поїздки та заморожування активів для фігурантів санкцій та ввела окремі обмеження проти ще однієї російської компанії — Aeza Group, яка, за даними уряду країни, також забезпечує інфраструктуру для фішингових, DDoS- та програм-вимагачів.
— Австралія приєдналася до цих заходів, висловивши про необхідність спільного руйнування російських мережевих програм-вимагачів, які атакували лікарні, школи та підприємства по всьому світу.
— Новий пакет санкцій ще більше ізолює російський кіберсектор, який давно став одним із ключових інструментів агресивної діяльності РФ у цифровому просторі.
7. США поставили компанію «Лукойл» на межі блокування її міжнародних операцій.
— Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США прийняло роз’яснення щодо тимчасової ліцензії, яка дозволяє російській компанії частково працювати під санкціями, зокрема продавати Lukoil International GmbH. OFAC передало: ліцензія, чинна лише до 13 грудня, може бути відкликана в будь-який момент, якщо дії «Лукойла» не відповідають вимогам американського регулятора.
– У Вашингтоні прямо заявили, що санкції спрямовані на посилення тиску на москву, і кожна максимальна угода з продажу LIG буде перевірятися на предмет фактичного розриву з російською материнською структурою.
– США також хочуть переконатися, що кошти від можливої угоди будуть заморожені на спеціальному рахунку до завершення санкційного режиму.
— Ліцензію можуть анулювати, якщо «Лукойл» навіть формально припинить продаж реальних переговорів щодо.
– Паралельно OFAC оголосило про чергові санкції проти низки російських компаній та фізичних осіб, подальше посилення яких лише зменшує тиск на російський енергетичний сектор і ускладнює доступ Кремлю до міжнародних фінансових потоків.
8. Санкції США паралізували головні нафтові порти Росії на Балтиці.
— Нові санкції адміністрації Дональда Трампа проти російських нафтових гігантів різко вдарили по експортній інфраструктурі РФ та фактично паралізували її ключові порти на Балтійському морі.
— Через відмову основних покупців у Китаї та Індії від російської нафти поставки через Приморськ та Усть-Лугу обвалилися до рекордно низьких рівнів.
— За даними російського ринку найбільший балтійський порт Приморськ за тиждень до 16 листопада зафіксував падіння відвантажень у 3,7 раза — до лише 43 тис. тонн на добу, що мінус становить 73%. Замість звичних дев’яти танкерів порту зміг відправити всього три, при цьому один — у невідомому напрямку.
— Порт Усть-Луга також просів — відвантаження впали на 40% у річному розмірі. На Чорному морі погіршили українські удари по Новоросійську: після зупинки роботи на три дні експорт впав утричі з жовтим.
— Сукупний морський експорт нафти рф опустився до річного мінімуму — 291 тис. тонн на добу, скоротившись на 13% за тиждень та на 30% у річному вимірі.
– Таким чином, нові американські санкції завдали Росії одного з найбільших ударів за останній час, суттєво обмеживши її можливості заробити на експорт енергоресурсів і поглиблюючи бюджетну кризу.
9. Китай посилює контроль над світовими енергомаршрутами, скуповуючи надвеликий танкерний флот, тоді як російська логістика слабшає через санкції.
— Один із гігантів світового танкерного флоту — VLCC Oceanic Fortune дедвейтом 320 тис. тонн — продано китайському покупцю приблизно на 57 млн доларів, включають галузеві джерела.
— Судно, побудоване в 2010 році та нещодавно пройшов 15-річний технічний огляд, стало черговим надвеликим танкером, який переходить під контроль китайських структур.
— Подібні придбання — це елемент агресивної стратегії Китаю щодо посилення впливу на глобальну логістику енергоносіїв. На тлі міжнародних обмежень проти російських постачальників та скорочення їх можливостей на світових ринках саме китайські компанії активно скуповують судно великого тоннажу, поступово монополізуючи критично важливі маршрути транспортування нафти.
– У той час, як російська «тіньова» логістика стикається з дедалі жорсткішими санкціями, Пекін нарощує власний флот, здатний забезпечити перевезення сировини без залежності від західних сервісів.
— Купівля VLCC такого класу — це не лише оновлення флоту, а й частина масштабного зміцнення азійського тоннажу, яка може працювати з ризиковими або санкційними потоками.
— Прогнозується подальше зростання попиту на подібні судна: глобальний ринок входить у фазу, коли контроль над тоннажем стає не меншим кількістю ресурсу, ніж сама нафта.
— Для Росії це означає ще більшу втрату важелів у світовій енергетиці, яка дедалі активніше перехоплює Китай.
