Поточні втрати рф внаслідок санкцій, станом на 18.02.2026​​

1. Україна вдруге від початку зими атакувала об’єкт російського ВПК у Чувашії.

— Вранці 18 лютого безпілотники завдали ударів по Чебоксарах — у районі селища Яуші та Новоюжному районі, де розташоване підприємство «ВНИИР-Прогресс».

— Уражено енергетичний об’єкт поблизу підприємства, яке вже ставало ціллю у грудні 2025 року. «ВНИИР-Прогресс» входить до структури «АБС Електро» та виробляє радіоелектроніку для російської армії — зокрема антени «Комета» для захисту дронів «Герань» від РЕБ, а також приймачі супутникової навігації для ракет «Калібр» і «Іскандер».

— Повторна атака на підприємство свідчить про вразливість об’єктів оборонної промисловості рф навіть у глибині території та створює додаткові ризики для виробництва критичних компонентів російських ракетних і безпілотних систем.

2. «Діра» в бюджетній системі росії перевищила 8 трлн рублів.

— Сукупний дефіцит бюджетної системи рф за підсумками 2025 року сягнув рекордних 8,291 трлн рублів, випливає з даних Мінфіну рф. За рік розрив зріс у 2,6 раза — на 5,696 трлн рублів.

— Доходи бюджетів усіх рівнів збільшилися лише на 6,5%, тоді як видатки підскочили на 13%. Дві третини дефіциту припали на федеральний бюджет — 5,625 трлн рублів, що в п’ять разів перевищило початковий план. Регіони завершили рік із рекордною за два десятиліття «дірою» у 1,5 трлн рублів.

— Майже утричі перевищив план і дефіцит Фонду соціального та пенсійного страхування — 1,078 трлн рублів. Ще 80,7 млрд рублів бракує фонду ОМС, з якого фінансується державна медицина.

— Показово, що розрив зростає попри посилення податкового тиску. Торік влада підвищила податок на прибуток, запровадила прогресивну шкалу ПДФО та розраховувала отримати понад 3 трлн рублів додаткових надходжень.

— Однак уже цього року податки знову підвищують: ПДВ збільшено до 22%, стартувала реформа оподаткування малого бізнесу, готуються нові збори та підвищення податкового навантаження для окремих галузей.

3. росію накриває хвиля корпоративних дефолтів.

— Уповільнення економіки, падіння прибутків і висока ключова ставка ЦБ рф спровокували кризу неплатежів на російському борговому ринку.

— Лише за січень 2026 року компанії 51 раз не виконали зобов’язання за облігаціями — йдеться про купони, погашення, оферти та ковенанти. Це удвічі більше, ніж у січні минулого року.

— Тільки за один тиждень дефолти допустили десять компаній із різних секторів — від машинобудування та логістики до роздрібної торгівлі й агробізнесу.

— Минулого року в росії зафіксували 25 дефолтів за облігаціями — це рекорд із 2022 року.

— Попри те що ЦБ почав знижувати ставку після різкого підвищення до максимумів за два десятиліття, ситуація для бізнесу майже не покращилася: ринкові ставки за облігаціями вже пів року залишаються високими.

— Щоб утримати інвесторів, компанії дедалі частіше переходять на щомісячну виплату купонів замість квартальної чи річної.

— Однак зростання вартості обслуговування боргу разом із погіршенням платіжної дисципліни клієнтів лише підвищує ризик нових зривів виплат.

4. російський «АвтоВАЗ» скоротив план продажів через падіння попиту.

— Найбільший російський автовиробник «АвтоВАЗ» скоротив план продажів на лютий на 15% через слабкий попит на автомобілі Lada.

— Навіть з урахуванням зниженого плану компанія поки не виходить на заплановану динаміку. У січні «АвтоВАЗ» продав лише 19,6 тис. автомобілів, а в лютому розраховує реалізувати понад 20 тис., хоча ринок демонструє песимістичні тенденції.

— Очікування щодо пожвавлення авторинку на початку 2026 року не справдилися. Додатковим ударом стала різке зменшення автокредитування, яким користуються близько двох третин покупців.

— Навіть зниження ключової ставки з 16% до 15,5% не змогло стимулювати попит.

— Ситуація свідчить про подальше охолодження російського авторинку та проблеми зі споживчою активністю на тлі дорогих кредитів і загального економічного спаду.

5. Темпи буріння в росії впали до мінімуму за останні три роки, що створює додаткові ризики для нафтогазового сектору та підриває перспективи стабільного видобутку.

— У 2025 році в рф пробурили близько 29,1 тис. км експлуатаційних свердловин — на 3,4% менше, ніж роком раніше. Після рекордних показників на початку року активність почала знижуватися вже з червня, а в грудні обсяги буріння були приблизно на 16% нижчими, ніж у грудні 2024-го.

— Скорочення пов’язане з падінням світових цін на нафту, розширенням дисконту на російську сировину та зміцненням рубля, що зменшує експортну виручку.

— Додатковий тиск чинять санкції, які обмежують доступ до технологій та ускладнюють реалізацію нових проєктів. На цьому тлі видобуток у росії скорочується вже другий місяць поспіль.

— Уповільнення буріння поглиблює структурні проблеми галузі та підвищує ризик подальшого зниження виробництва, особливо в умовах виснаження старих родовищ і невизначеності щодо майбутніх рішень у межах формату ОПЕК+.

6. Експорт сирої нафти з росії у першій половині лютого зріс у середньому до 3,39 млн барелів на добу.

— Формальне збільшення відвантажень відбувається на тлі ескалації атак українських безпілотників по російських НПЗ та перебоїв із трубопровідними поставками до Угорщини і Словаччини.

— У лютому удари були завдані по нафтових об’єктах у Волгограді, Ухті та по Ільському НПЗ на Кубані. Пошкодження інфраструктури змушують компанії переорієнтовувати потоки сирої нафти на експорт, оскільки частина переробних потужностей працює нестабільно.

— Таким чином, зростання експорту частково пояснюється проблемами всередині країни, а не розширенням виробництва. Водночас видобуток у січні скоротився майже на 300 тис. барелів на добу порівняно з рівнем, дозволеним у межах домовленостей з ОПЕК. Це свідчить про структурні обмеження галузі та труднощі з підтриманням стабільного обсягу виробництва.

— Китай за перші два тижні лютого збільшив імпорт російської нафти до 2 млн барелів на добу. Все більше партій Urals перенаправляються з Індії, яка скорочує закупівлі.

— Майже вся нафта з тихоокеанських і арктичних портів також іде на китайський ринок.

— Така концентрація поставок посилює залежність москви від одного покупця та звужує її можливості для маневру в умовах санкційного тиску і цінових знижок.

7. росія намагалася зацікавити США масштабною «угодою століття».

— У записці, що була підготовлена для Ради безпеки рф напередодні зустрічі на Алясці в серпні минулого року, пропонувалося подати Трампу пакет економічного співробітництва на $12 трлн. Але обіцяні вигоди виглядають радше політичним маркетингом, ніж економічно обґрунтованим проєктом.

— Паралельно з перемовинами щодо завершення війни росія просувала бізнес-трек — доступ до арктичної нафти й газу, родовищ рідкісноземельних металів, інфраструктурних і енергетичних мегапроєктів.

— У москві намагалися подати це як «величезний приз» для американських компаній у разі пом’якшення санкцій. Втім, розрахунки свідчать про значно скромніші масштаби.

— Навіть якщо припустити повернення імпорту до рівня 2021 року та фантастичну частку США у 50% поставок, сукупні річні потоки (не прибутки) становили б близько $340 млрд. Для досягнення заявлених $12 трлн такі обсяги мали б зберігатися десятиліттями без нових криз і санкцій — що в нинішніх умовах виглядає малоймовірним.

— Арктичні проєкти також супроводжуються значними ризиками. Більшість геологічних оцінок базуються ще на радянських дослідженнях, інфраструктура відсутня або потребує сотень мільярдів доларів інвестицій, а реалізація ускладнена санкціями, технологічними обмеженнями та високими логістичними витратами.

— Додатковим фактором є домінування Китаю в ланцюгах постачання та переробки рідкісноземельних металів.

— Окрему проблему становить інституційне середовище: санкційний режим налічує десятки тисяч обмежень, частину з яких неможливо швидко скасувати.

— Навіть у разі політичного рішення інвестори зіштовхнуться з ризиком відновлення санкцій, непрозорістю судової системи та зростанням ролі держави в економіці. У підсумку, «угода на $12 трлн» значною мірою є перебільшенням.

— Потенційні вигоди для окремих гравців можливі, однак системного економічного прориву для США вона не гарантує. Натомість для росії відкриття західних ринків означало б фінансовий перепочинок і часткове відновлення економічного потенціалу, що має довгострокові геополітичні наслідки.

— Економічне перезавантаження відносин дало б російській економіці додатковий ресурс для відновлення та потенційної реваншистської політики. Тому будь-який президент США, який керується національними інтересами, мав би оцінювати такі пропозиції без ілюзій і з урахуванням політичних ризиків.

8. У ЄС зростає опір санкціям проти портів, пов’язаних із «тіньовим флотом» росії.

— Ініціатива Єврокомісії обмежити доступ танкерів російського «тіньового флоту» до портів у ЄС та третіх країнах зіткнулася з опором окремих держав-членів. Це може послабити 20-й пакет санкцій, який готується до річниці повномасштабного вторгнення рф в Україну.

— Кілька урядів висловили заперечення проти обмежень щодо портів у Грузії та Індонезії. Італія та Угорщина занепокоєні можливими санкціями проти грузинського порту Кулеві, який також приймає газ із Азербайджану — важливого постачальника для Європи.

— Греція та Мальта сумніваються щодо доцільності обмежень проти індонезійського порту Каримун. Обидва порти пропонувалося включити до санкційного списку через операції з російською нафтою.

— Якщо частину обмежень буде пом’якшено або заблоковано, це може дати москві додаткові можливості для обходу нафтових санкцій через альтернативну логістику.

— Дискусії тривають, і остаточне рішення щодо пакета санкцій ще не ухвалене.

9. У ЄС почали обговорювати повну заборону на імпорт російської сталі.

— В Євросоюзі стартували дискусії щодо повної зупинки імпорту російської сталі. Хоча постачання готових сталевих виробів із рф були заборонені ще у 2022 році, заготовки продовжують надходити — близько 3 млн тонн на рік на суму приблизно €1,7 млрд.

— Бельгія, Італія, Чехія та Данія заявляють, що поки не можуть повністю відмовитися від російських заготовок, які використовуються у великих будівельних проєктах. Водночас Європейський парламент наполягає на повному ембарго.

— Переговори між депутатами та країнами ЄС мають розпочатися вже наступного тижня.

— За словами депутатки Європарламенту від Швеції Карін Карлсбро, ЄС «не зробив усього можливого, щоб обмежити військовий бюджет путіна». Вона назвала російську сталеливарну галузь «хребтом війни» та частиною «російської військової машини».

— Якщо повна заборона буде ухвалена, це означатиме втрату для росії ще одного мільярдного ринку в Європі та подальше звуження експортних можливостей металургійного сектору.