Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 07.11.2025
1. Нафтогазові доходи російського бюджету обвалилися майже на 30%.
— Доходи російського бюджету від продажу нафти й газу стрімко скорочуються через падіння цін на Urals, зміцнення рубля та посилення санкцій.
— За даними Мінфіну рф, у жовтні надходження від нафтогазових компаній зменшилися на 27% у річному вимірі — до 888,6 млрд рублів, що на 322 млрд рублів менше, ніж торік.
— Надходження від ключового податку на видобуток корисних копалин (НПДІ) впали на 26% — з 908,1 млрд до 671,3 млрд рублів. Загалом за десять місяців 2025 року бюджет отримав 7,5 трлн рублів нафтогазових доходів — на 2 трлн менше, ніж за той самий період минулого року (9,54 трлн).
— Темпи падіння лише зростають: від 14% на початку року до 21% у жовтні. Падіння цін на російську нафту Urals до 4349 рублів за барель (приблизно $53,7) — майже на третину нижче, ніж рік тому, — суттєво вдарило по валютних надходженнях кремля.
— Навіть короткострокове зростання доходів на 45 млрд рублів Мінфін визнав тимчасовим ефектом від коливань бензинових цін, який згодом буде компенсований компаніям.
— Таким чином, нафтогазова рента — головне джерело фінансування війни проти України — стрімко виснажується, демонструючи глибину структурної кризи російської економіки.
2. Український дрон вивів з ладу Волгоградський нафтопереробний завод.
— Внаслідок удару українського безпілотника зупинив роботу Волгоградський НПЗ, один із ключових нафтопереробних активів «Лукойлу».
— Пошкоджено установки первинної переробки нафти CDU-5 потужністю 9,1 тис. тонн на добу (приблизно 66,7 тис. барелів) — це п’ята частина загальної потужності підприємства. Також постраждала гідрокрекінгова установка продуктивністю 11 тис. тонн на добу. «Завод зупинено, установка CDU-5 горіла, є пошкодження на гідрокрекінгу», — повідомив один із джерел агентства на умовах анонімності.
— Волгоградський НПЗ, який належить «Лукойлу», є найбільшим у південному регіоні росії. У 2024 році він переробив 13,7 млн тонн нафти, або 5,1% від загального обсягу переробки в рф.
— Зупинка такого об’єкта створює серйозні ризики для стабільності паливного постачання на півдні країни, де зосереджено логістику військових перевезень у напрямку України.
— Атака на Волгоградський НПЗ стала вже черговим успішним ударом українських дронів по енергетичній інфраструктурі рф, що демонструє вразливість російського нафтопереробного сектору навіть у глибині території країни.
3. кремль готує зниження податків для «Газпрому» після збитків на 1,2 трильйона рублів (14,8 млрд доларів).
— З листопада 2026 року «Газпром» отримає податкову знижку з ПВКП на газ на загальну суму 64 млрд рублів (790 млн доларів),
— Зниження податків заплановано для структур «Газпрому», що видобувають газ на «Ямалі». З 1 листопада 2026 року податкова знижка становитиме 2,44 млрд рублів на місяць, з 1 серпня 2027 року — 3,5 млрд рублів на місяць, з 1 серпня 2028 року — 5,5 млрд рублів щомісяця.
— «Газпром», який намагався заморозити Європу і в результаті втратив ключовий ринок збуту, минулого року отримав 1,02 трлн рублів чистого збитку за РСБО (російські стандарти бухгалтерського обліку).
— Цього року, згідно зі звітністю за російськими стандартами, яка включає тільки газовий бізнес «Газпрому» (без нафтового, СПГ і енергоактивів), його чистий збиток склав ще 170,3 млрд рублів за січень-вересень.
4. Міжнародні санкції паралізували виробництво російських винищувачів Су-57.
— Міжнародні санкції фактично зірвали виробництво російських винищувачів п’ятого покоління Су-57, повідомив Центр стратегічних комунікацій.
— За даними OSINT-спільнот InformNapalm та Fenix, які отримали документи підприємства ОКБМ — одного з ключових виробників комплектуючих для російської військової авіації, рф втратила доступ до критично важливого високоточного обладнання з ЄС та США. Без нього неможливо виробляти низку компонентів для Су-57.
— Китай не здатен компенсувати брак західних технологій, тому програми модернізації російської авіації регулярно зривались.
— Крім того, 23 жовтня підприємство ОКБМ включено до 19-го пакета санкцій ЄС, що остаточно паралізувало його діяльність і зірвало постачання деталей для літаків.
— Програма виробництва Су-57 — одного з головних іміджевих проєктів кремля — фактично зупинена, а амбіції москви щодо переозброєння ВПС опинилися під загрозою зриву.
5. Ціни на російську нафту в Азії обвалилися після санкцій проти «Роснефті» та «Лукойла».
— Вартість російської нафти в азійських портах різко впала після запровадження блокувальних санкцій США проти двох головних експортерів — «Роснефті» та «Лукойла».
— Нафтопереробні заводи Індії та Китаю почали масово відмовлятися від партій російської сировини, що призвело до безпрецедентного падіння котирувань.
— Знижки на основний експортний сорт Urals досягли $4 за барель, що стало рекордним рівнем принаймні за останній рік. Лише за кілька тижнів дисконт зріс удвічі — на $2, повідомили трейдери.
— Падіння торкнулося й далекосхідного сорту ESPO, який традиційно купували китайські НПЗ: тепер він продається зі знижкою до Brent, хоча раніше торгувався з премією.
— Державні нафтові компанії Китаю призупинили закупівлі російської нафти слідом за індійськими — зокрема, Hindustan Petroleum, Bharat Petroleum, Mangalore Refinery and Petrochemicals та HPCL-Mittal Energy.
— В Індії попит на російську нафту з постачанням у грудні — після набуття чинності американських санкцій — різко впав. Саме індійські НПЗ, що призупинили закупівлі, забезпечували понад 65% усього російського нафтового експорту до країни.
— Санкційний тиск США почав руйнувати головні азійські ринки збуту москви, створюючи ризик для валютних надходжень та стабільності нафтового експорту рф.
6. Gunvor відмовилася від угоди на $22 млрд щодо купівлі зарубіжних активів «Лукойла» після блокування США.
— Американський Мінфін заблокував спробу швейцарського трейдера Gunvor придбати зарубіжні активи російської компанії «Лукойл» на суму понад $22 млрд, назвавши компанію «маріонеткою кремля».
— У відомстві підкреслили, що дозвіл на угоду не буде видано, «поки Путін продовжує безглузді вбивства в Україні».
— Після цього Gunvor офіційно відмовилася від плану придбання активів «Лукойла», серед яких — нафтопереробні заводи в Румунії та Болгарії, АЗС у США та Європі, а також родовища на Близькому Сході, у Центральній Азії та Африці.
— Таким чином, одна з найбільших спроб росії зберегти міжнародну присутність у нафтогазовому секторі провалилася. «Лукойл» почав шукати покупців після запровадження нових санкцій адміністрацією Дональда Трампа, які торкнулися і «Роснефти».
— За даними FT, заборона США стала першим публічним кроком Вашингтона, спрямованим на перекриття каналів російського нафтового експорту — головного джерела фінансування війни проти України.
— Gunvor, заснована союзником Путіна Геннадієм Тимченком, намагалася дистанціюватися від російського походження, проте Мінфін США прямо нагадав про тісні зв’язки компанії з кремлем.
— Сам Тимченко ще у 2014 році потрапив під американські санкції після анексії Криму. Після провалу угоди під загрозою залишаються ключові об’єкти російської енергетичної інфраструктури за кордоном, зокрема болгарський НПЗ «Бургас», який забезпечує понад дві третини потреб країни у пальному, та румунський Petrotel, що становить близько третини національних потужностей переробки.
— Рішення США завдало потужного удару по спробах москви зберегти вплив у європейській енергетиці, ще раз продемонструвавши ізоляцію російського нафтового сектору на тлі зростаючого міжнародного тиску.
7. Експорт Китаю до росії у жовтні впав найсильніше за вісім місяців.
— Торгівля між Китаєм і росією продовжує стрімко скорочуватися — у жовтні експорт з КНР до рф зменшився на 22% у річному вимірі, до 60,46 млрд юанів (8,49 млрд доларів США). Це сьоме поспіль місячне падіння та найглибше з лютого.
— Зниження китайського експорту до росії пов’язують із посиленням західних санкцій, перебоями у фінансових розрахунках і падінням попиту на тлі уповільнення російської економіки.
— У вересні експорт КНР до рф вже зменшився на 21,2%. Імпорт Китаю з росії у жовтні зріс лише на 2,5%, тоді як місяцем раніше — на 3,8%. У підсумку, за січень–жовтень 2025 року експорт Китаю до росії впав на 11,9%, а загальний обсяг двосторонньої торгівлі скоротився на 8,7%, до 1,31 трлн юанів.
— Погіршення показників відбувається попри нещодавній візит прем’єра рф Михайла Мішустіна до Китаю, де сторони заявили про спільний опір західному тиску.
— Втім, Пекін обережно ставиться до співпраці з москвою — китайські державні нафтові компанії тимчасово зупинили закупівлі російської нафти, після запровадження США санкцій проти «Роснефти» та «Лукойлу».
— Китай нині намагається уникати вторинних санкцій і зменшує частку високоризикових угод із російськими контрагентами, що підриває плани кремля компенсувати втрату західних ринків через Азію.
8. Порт Баку припинив прийом нафти «Лукойлу» після санкцій США.
— Після запровадження Вашингтоном блокувальних санкцій проти російського «Лукойлу» компанія зіткнулася з масштабними проблемами в Азербайджані: порт Баку відмовився приймати нафту з каспійських родовищ, якими володіє російський виробник.
— Із листопада «Лукойл» повністю зупинив відвантаження в бакинський порт, перенаправивши постачання до російської Махачкали — єдиного незамерзаючого порту рф на Каспії.
— Відтепер сировина прокачуватиметься трубопроводом у Новоросійськ, а далі експортуватиметься морем.
— У листопаді компанія відправить у Махачкалу близько 30 тис. тонн нафти, а з грудня — увесь обсяг, який раніше постачався в Баку (приблизно 130 тис. тонн на місяць).
