Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок
санкцій, станом на 07.10.2024
1. росія збільшить витрати на держпропаганду до нового історичного рекорду.
— У проект бюджету-2025 уряд рф заклав збільшення фінансування державних телеканалів, ЗМІ та пропагандистських проектів в інтернеті до нового історичного рекорду — 137,2 млрд рублів.
— У порівнянні з поточним роком витрати збільшать на 13%.
— У середньому держпропаганда коштуватиме російському бюджету 11,4 млрд рублів на місяць, або 2,6 млрд рублів на тиждень, а головними одержувачами коштів залишаться державні ТВ-канали.
2. У росії обсяг Фонду національного добробуту (ФНД) на 1 жовтня становив 12,787 трлн. рублів або 6,7% прогнозованого на 2024 рік розміру російського ВВП, повідомив у п’ятницю Мінфін рф.
— У доларовому еквіваленті обсяг фонду становив $137,9 млрд. Ліквідна частина ФНД на 1 жовтня складалася з 222 млрд китайських юанів, 293 тонн золота та 1,6 млрд руб.
— Усього обсяг ліквідної частини фонду станом на 1 жовтня дорівнював 5,255 трлн руб. або $56,7 млрд.
— За 2023 обсяг ліквідних активів скоротився в рублях на 18%, з 6,133 трлн до 5,012 трлн руб, а в доларах — вдвічі сильніше, на 36%, з $ 87,19 млрд до $ 55,88 млрд руб.
— Таке значне зниження відбулося з допомогою використання валютних накопичень ФНД, передусім закриття дефіциту федерального бюджету минулого року її.
— Усього з фонду тоді було вилучено коштів у сумі 3,461 трлн руб.
3. Експорт російського трубопровідного газу до Європи виріс на 17%.
— За січень–вересень 2024 року експорт російського газу до Європи та Молдови збільшився на 17% і становив 23,7 млрд куб. м.
— У вересні постачання склали 2,7 млрд куб. м, що відповідає рівню 2023 року.
— Основний приріст припав на газопровід «Турецький потік», де постачання зросло на 27%, досягнувши 12,2 млрд куб. м.
— Транзит через Україну за цей період збільшився на 7%, склавши 11,5 млрд. куб. м.
— Незважаючи на високий рівень заповнення європейських газосховищ (94%), попит на російський газ залишається високим.
— За прогнозами, у жовтні-грудні 2024 року постачання становитимуть близько 2,8 млрд куб. м на місяць, а за підсумками року – 30–33 млрд. куб. м.
4. росія прагне збільшити експорт вугілля до Індії.
— Китай залишається найбільшим покупцем російського вугілля, але Москва заявила, що Індія може обігнати його на початку наступного десятиліття, оскільки Пекін планує скоротити використання вугілля для виробництва електроенергії.
— Індія все більше покладається на вугілля для задоволення рекордного попиту на електроенергію, а зростання виробництва електроенергії на вугільних електростанціях на початку цього року випередило зростання відновлюваної енергетики вперше щонайменше з 2019 року.
— У 2023 році Індія імпортувала 176 мільйонів тонн енергетичного вугілля, в основному на електростанції.
— Російський експорт до Індії минулого року досяг 26,2 мільйона тонн у порівнянні з 20 мільйонами тонн у 2022 році, за даними російського міністерства енергетики.
— Росія вже є найбільшим постачальником сирої нафти до Індії завдяки диверсифікації торгівельних зв’язків з Європою.
5. ЄС наростив імпорт газу з Азербайджану.
— У перші сім місяців цього року країни ЄС збільшили імпорт природного газу з Азербайджану на 5,5 відсотків порівняно з аналогічним періодом попереднього року. Загальний обсяг постачання досяг 297,77 тис ТДж.
— Вартість газу з Азербайджану, поставленого до країн ЄС за цей період, знизилася на 35,5 відсотка, склавши €2,48 млрд.
— Зокрема, постачання до Болгарії збільшилося на 0,3 відсотка, досягнувши 21,95 тис ТДж, при цьому вартість знизився на 15,5 відсотків. У Грецію було поставлено 46,44 тис. ТДж при зниженні на 6,7 відсотків, а до Італії — 229,38 тис. ТДж, збільшившись на 9 відсотків, але зі зменшенням вартості в 1,6 раза.
— У липні країни ЄС збільшили імпорт газу з Азербайджану на 7,2 відсотка до 43,24 тис. ТДж, витративши €398,47 млн, що на 17,5 відсотка більше. Греція отримала 6,76 тис. ТДж на €57,37 млн, Болгарія — 3,2 тис. ТДж на €24,3 млн., а Італія — 33,28 тис. ТДж на €316,76 млн.
— Італія, Греція, Болгарія, Румунія, Угорщина, Сербія, Словенія та Хорватія мають контракти з Азербайджаном.
— Цього року експорт азербайджанського газу прогнозується в обсязі 25 млрд. куб. м, до Європи планується поставити половину цього обсягу.
6. ЄС шукає шлях подолання вето Угорщини на фінансування України.
— Чиновники Європейського союзу розглядають способи обійти вето Угорщини на фінансування України на тлі розчарування блокуванням Будапештом допомоги на суму понад 6 млрд євро.
— Дипломатичний підрозділ ЄС, Служба зовнішніх зв’язків розглядає можливість дозволити країнам робити добровільні внески до Європейського фонду миру.
— Це дозволило б у майбутньому спрямовувати кошти на основі згоди вкладників, а не одноголосної підтримки. Угорщина вже більше року використовує свій голос для припинення виплат, що спонукає країни шукати інші шляхи.
— Неясно, чи отримає план підтримку, адже багато ключових рішень блоку мають ухвалюватися одноголосно.
— У вівторок посли ЄС зустрінуться, щоб уточнити деталі.
7. Прем’єр Словаччини Роберт Фіцо звинуватив Захід у затягуванні воєнного конфлікту в Україні.
— На його думку, Захід хоче «поставити росіян на коліна» та «підтримує вбивство слов’ян».
— За словами Фіцо, бойові дії між рф та Україною – це «військовий конфлікт, де насправді вбивають слов’ян, а Європа підтримує це вбивство».
— Він додав, що проти вступу України до НАТО, але не проти ухвалення країни до Євросоюзу.
— Фіцо також заявив, що у 2025 році хоче відвідати Москву з нагоди 80-х роковин закінчення Другої світової війни. Він закликав «не страждати на русофобію», пояснивши, що хоче «подякувати визволителям», адже «свобода до Словаччини прийшла зі сходу».
8. КНДР пригрозила НАТО «трагічними наслідками» через засудження співпраці з росією.
— НАТО загрожуватимуть «трагічні наслідки», якщо військово-політичний блок продовжуватиме «посягати на гідність, суверенітет, безпеку та інтереси КНДР».
— Північна Корея продовжить докладати зусиль, щоб захистити себе від загроз з боку США,- неназваний спікер МЗС КНДР, якого цитує північнокорейське державне інформагентство KCNA.
— За словами речника, критика щодо співпраці Північної Кореї та росії нібито свідчить про те, що НАТО «збирається вийти на першу лінію протистояння з КНДР.
— У тому ж числі Пхеньян «глибоко занепокоєний» тим, що Альянс «обмовляє законну співпрацю між незалежними суверенними державами, спотворюючи суть української кризи».
— Зокрема МЗС звинуватило НАТО у «розпалюванні ворожнечі», а також «протяганні щупальців» до Корейського півострова та Азійсько-Тихоокеанського регіону.
9. Президент України Володимир Зеленський підписав укази, якими ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про застосування санкції щодо осіб з Ірану, Китаю та росії.
— Обмеження торкнулись шістьох фізичних осіб та 43 компаній цих країн. Обмежувальні заходи застосовані до громадянина Німеччини Олександра Акста, власника поштового оператора “Преміум пакет”.
— Також санкції застосовані до двох громадян України Валерія Фальковського, який раніше обіймав посаду начальника відділу митного оформлення №3 митного поста “Одеса-вантажний”, і Владислава Студенця, який пов’язаний із кількома компаніями в різних регіонах України.
— Також санкції накладені на 18 товариств з обмеженою відповідальністю, що зареєстровані в Україні.
ШЛЯХ НА ДНО
Рятівних кіл, які підтримують російську економіку на плаву, усе менше.
Україна має протриматись — аби потім історики майбутнього не бідкались, як близько була перемога, і як жаль, що її не дочекалися.
Шість великих секторів російської економіки, на які приходиться майже 30% усієї економіки, уже перебувають у виразному «мінусі» порівняно із показниками, які вони мали до початку повномасштабного вторгнення до України.
Видобуток корисних копалин,
торгівля,
охорона здоров’я та соціальні послуги,
житлово-комунальна сфера,
культура та організація дозвілля,
і надання інших видів послуг.
Ще три великі галузі – сільське та лісове господарство, транспорт та енергетика – стагнували увесь цей час і зараз перебувають приблизно на рівнях 2021 року.
Перша сфера формувала основу, якою забезпечувався мовчазний соціальний договір російського влади з її підданими. Вони не плутаються під ногами у питаннях управління,- а за це отримують прийнятний стандарт життя (правда, дуже залежно від місця проживання).
І тепер ця сфера стрімко здувається — насамперед під впливом санкцій (хай і повільніше, ніж нам би хотілося, і з постійними рецидивами).
Зараз низка інших галузей ще утримують російську економіку на плаву — головним чином завдяки накачуванню військовими грішми та кредитами.
Насамперед це військово-промисловий комплекс, який в основному і забезпечує «статистику пропаганди», коли путін і його поплічники похваляються «небаченим зростанням економіки всупереч санкціям».
Однак відремонтованими танками і змайстрованими ракетами населення не нагодуєш.
ВПК потребує «приводних пасів» для підтримки решти економіки — лише тоді не падає вся система.
Це, зокрема,
фінансова та страхова сфера, яка з 2021 року зросла на понад 23%, IT (+23%),
готелі та громадське харчування (+20%),
різноманітне будівництво (яке через накачування дешевими грішми додало за цей час 16,4%),
державне управління та безпеку (де приріст на 13% загалом був забезпечений різким зростання виплат та кількості військових),
а також обробна промисловість, де понад 10% зростання було забезпечено головним чином завдяки щедрим військовим замовленням.
Фактично, майже 95% від сукупного зростання російської економіки за ці 2,5 роки забезпечили названі 6 секторів, на які припадає менше 40% від усього її нинішнього обсягу.
Але останнім часом і це коло стрімко зменшується, а усе більше його галузей також переходить в «червону зону».
Зокрема, за 8 місяців поточного року економіку рф тримали лише 4 великих сектори, на які припадає менше 32% ВВП.
Це торгівля, обробна промисловість, фінансова діяльність та ІТ.
Уся решта економіки спрацювала в нуль або й в мінус.
Зокрема, з початку 2024 року втратило свою роль рятівного кола російської економіки будівництво.
Понад те, через надмірну залежність від ключової ставки Центробанку та пільгового державного кредитування, уже з останнього кварталу 2024 року будівельний сектор рф за прогнозами тамтешніх експертів почне навпаки тягнути й решту російської економіки до дна.
З другого кварталу 2024 року фактично повністю припинив зростання й кредитно-фінансовий сектор російської економіки.
Враховуючи подальше уповільнення кредитної активності російських банків від 4 кварталу 2024 року він теж ризикує перетворитися із донедавна рятівного кола підсанкційної економіки на проблему для всієї економіки. Підвищення ж відсоткових ставок за кредитами, яке триватиме принаймні в найближчій перспективі лише поглиблюватиме її.
Нарешті останнім часом усе більш виразні ознаки гальмування, а то й спаду помітні й у низці тих галузей обробної промисловості, які донедавна зростали завдяки військовим замовленням з бюджету:
— В нафтопереробці зниження виробництва триває з початку року.
— У металургійному виробництві у серпні 2024 року було зафіксовано спад порівняно із тим же періодом минулого року.
— Різке уповільнення зростання відбулося у виробництві електричного обладнання (у серпні зростання склало заледве 0,8% порівняно із 20-30% залежно від місяця у минулому році).
— І навіть у виробників готових металевих виробів, куди входять боєприпаси та зброя, теж виразне і стрімке гальмування: до 8,7% приросту у серпні замість колишніх 30-40%, які спостерігалися залежно від місяця зовсім нещодавно.
Основним фактором наростання проблем в обробній промисловості, попри масштабні вливання грошей на військові замовлення, залишаються так і не подолані проблеми із постачанням у необхідних кількостях імпортного обладнання та комплектуючих.
Чим ефективніше працюють санкції, зокрема вторинні — тим більш дорожчає російське виробництво, виснажуючи ресурси і рвучи «приводні паси» між ВПК і рештою економіки.
Так колись розвалилась економіка срср — і росія твердо стала на цей шлях.
Нарешті й останній острівець – ІТ-сектор, хоч і продовжує поки зростання, але водночас саме він вкрай вразливий до міграційних ризиків та дефіциту кваліфікованого персоналу.
А продовження російської агресії проти України, посилення цензури, загальне «закручування гайок» та особливо загроза повернення до примусової мобілізації через зростаючі проблеми з поповненням армії за рахунок найманців –
усе це уже зараз створює усе більші ризики, що штовхають фахівців ІТ галузі до еміграції.
Економіка росії втоне не завтра. Але вода стрімко заповнює трюми, а рятівні кола рвуться.
Тож завдання України — управляти наявними і наданими від союзників ресурсами найбільш ефективно. Щоб нам їх вистачило довше, ніж росії — її власних та підкинутих іншими диктатурами.
Все, що цьому шкодить — має бути нещадно викорінене.
