6. Угорщина підтримала ідею продовження санкцій Європейського Союзу проти росії одразу на один рік.
— Це стало різкою зміною політики Будапешта після багаторічних суперечок із Брюсселем щодо санкційного тиску на кремль. На зустрічі послів країн ЄС угорська делегація приєдналася до держав, які підтримали пропозицію президента Європейської ради Антоніу Кошти щодо 12-місячного продовження санкцій. Остаточне рішення має бути розглянуте лідерами Євросоюзу пізніше цього місяця.
— Раніше Угорщина погоджувалася лише на продовження санкцій кожні шість місяців, використовуючи необхідність одностайного схвалення як важіль впливу під час переговорів із Брюсселем. Через це кожне чергове продовження обмежень супроводжувалося ризиком блокування з боку Будапешта.
— Зміна позиції пов’язана з приходом до влади нового уряду прем’єр-міністра Петера Мадяра, який задекларував курс на відновлення відносин із Європейським Союзом після років конфліктів за правління Віктора Орбана. Саме Орбан вважався найближчим союзником москви серед лідерів країн ЄС і неодноразово критикував санкційну політику щодо росії.
— Ще одним свідченням зміни курсу стало досягнення домовленостей між Будапештом і Києвом щодо прав угорської меншини в Україні. Після цього угорська влада оголосила про готовність зняти вето на перехід України до наступного етапу переговорів про вступ до Європейського Союзу.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 07.06.2026
1. У ніч на 7 червня українські безпілотники атакували низку військових і паливних об’єктів в окупованому Криму.
— Під удари потрапили дві нафтобази — у Феодосії та селищі Леніне, а також військова частина в селищі Совєтський. У районі Семиколодязянської нафтобази в Ленінському районі після атаки було зафіксовано пожежу.
— Дані супутникового моніторингу NASA FIRMS свідчили про появу та подальше розширення теплових аномалій на території об’єкта, що може вказувати на посилення займання. Повідомлення про вибухи також надходили з району нафтобази у Феодосії.
— Інформацію про атаку поширили кримські моніторингові ресурси та представники руху спротиву «АТЕШ». Крім того, за даними місцевих джерел, удар було завдано по військовій частині в селищі Совєтський.
— Деталі щодо масштабу пошкоджень та можливих втрат наразі відсутні. Нафтобази в окупованому Криму відіграють важливу роль у забезпеченні паливом російських військових угруповань на півдні України та на самому півострові. Упродовж останніх двох років вони неодноразово ставали цілями українських атак.
2. У росії палає Тюменський нафтопереробний завод.
— На одному з найбільших незалежних нафтоперереробних заводів росії сталася масштабна пожежа. Інцидент стався 6 червня на Антипінському НПЗ у Тюмені, який є найбільшим незалежним нафтопереробним підприємством країни та ключовим постачальником пального для Уралу і Західного Сибіру.
— За офіційною версією російської влади, займання виникло на установці очищення внаслідок порушення технологічного процесу. Пожежа могла охопити установку гідроочищення дизельного пального потужністю 3,6 млн тонн на рік.
— Саме такі установки є критично важливими для виробництва дизеля стандарту Євро-5, який випускає підприємство. Місцева влада поспішила спростувати повідомлення про можливу атаку безпілотників, наголосивши, що причиною інциденту стало порушення технологічного процесу.
— Водночас пожежа сталася на фоні регулярних ударів по російській нафтопереробній галузі та зростання кількості аварій на енергетичних об’єктах. Антипінський НПЗ здатний переробляти близько 8 млн тонн нафти на рік і відіграє важливу роль у забезпеченні паливом промислових регіонів росії.
— Будь-які перебої в роботі такого підприємства створюють додатковий тиск на паливний ринок і змушують компанії витрачати ресурси на відновлення виробничих потужностей.
3. Кадровий дефіцит у росії почав створювати проблеми навіть для реалізації енергетичних проєктів за участю китайського капіталу.
— Китайські підприємці у росії називають нестачу кваліфікованих працівників одним із ключових викликів для іноземних інвесторів.
— Питання залучення персоналу поряд із податковими умовами залишається серед головних тем у діалозі між китайським бізнесом та російською владою.
— Проблема особливо відчутна для енергетичного сектору, який кремль розглядає як один із пріоритетних напрямків економічного розвитку та переорієнтації експорту після втрати значної частини західних ринків.
— Однак дефіцит працівників дедалі сильніше обмежує можливості для реалізації нових проєктів і розширення виробництва. Нестача кадрів у росії наростає з 2022 року на фоні мобілізації, значних втрат у війні проти України та відтоку сотень тисяч спеціалістів за кордон.
— Той факт, що кадрову проблему відкрито визнають представники китайського бізнесу, свідчить про її системний характер.
— Для російської економіки це означає подальше зниження потенціалу розвитку, оскільки брак працівників дедалі частіше стає перешкодою не лише для внутрішніх компаній, а й для реалізації проєктів за участю одного з головних економічних партнерів москви.
4. росія дедалі активніше залучає підлітків до диверсійної діяльності та шпигунства за кордоном, використовуючи соціальні мережі, месенджери та ігрові платформи для вербування виконавців.
— російські спецслужби разом з іранськими структурами використовують Telegram, TikTok, Snapchat, Facebook, Discord та онлайн-ігри для пошуку неповнолітніх, яким пропонують гроші, часто у криптовалюті, за виконання різноманітних завдань.
— Спочатку підліткам доручають відносно прості дії — поширення листівок, нанесення графіті або фотографування об’єктів. Надалі завдання можуть ускладнюватися і включати підпали, збір розвідданих про військові об’єкти, виготовлення вибухових пристроїв та проведення диверсій.
— За інформацією української розвідки, у 2025 році підлітки становили 21% усіх затриманих за співпрацю з російськими спецслужбами. Це свідчить про системне використання кремлем неповнолітніх як інструменту гібридної війни.
— Європейські спецслужби вважають, що росія свідомо експлуатує покоління так званих «цифрових аборигенів», які значну частину часу проводять в онлайн-середовищі.
— У Europol назвали використання неповнолітніх для диверсій однією з найшвидше зростаючих загроз безпеці в Європі. росія дедалі частіше поєднує традиційні методи розвідки з інструментами цифрового впливу, залучаючи до протиправної діяльності молодь через популярні онлайн-платформи.
— Поява таких схем демонструє, що кремль розширює арсенал методів гібридної війни, використовуючи соціальні мережі та цифрові сервіси не лише для пропаганди, а й для підготовки диверсійних операцій за межами росії.
5. Ірландський уряд розслідує експорт глинозему до росії.
— Ірландія розпочала перевірку експорту глинозему із заводу Aughinish Alumina, що належить російському «Русалу», після появи інформації про можливий зв’язок поставок із російським військово-промисловим комплексом.
— Підставою для перевірки стали розслідування Irish Times та OCCRP, які простежили ланцюги постачання глинозему до російських підприємств, пов’язаних із виробництвом озброєнь.
— Хоча сам глинозем наразі не перебуває під санкціями Європейського Союзу, у Брюсселі дедалі частіше лунають заклики обмежити або повністю заборонити його експорт до росії.
— Додаткову увагу до ситуації привернули дані російської митниці, згідно з якими одним із найбільших отримувачів ірландського глинозему є підприємство «Русала» у Красноярську. Вироблений там алюміній через посередників потрапляє до компаній, що постачають продукцію для російського оборонно-промислового комплексу.
— Алюміній є критично важливим матеріалом для виробництва танків, бронетехніки, літаків, ракет і безпілотників. Зокрема, високоякісні алюмінієві сплави використовуються під час виробництва ударних дронів дальнього радіуса дії, які росія активно застосовує у війні проти України.
— Уряд Ірландії опинився під політичним тиском. Депутати Європарламенту та представники політичних партій закликають Єврокомісію розглянути санкції щодо підприємства, якщо буде доведено використання його продукції у виробництві російської зброї.
— Скандал навколо Aughinish Alumina створює для росії додаткові ризики. У разі запровадження нових обмежень кремль може втратити ще одне важливе джерело сировини для алюмінієвої галузі, яка відіграє помітну роль у забезпеченні потреб російського військово-промислового комплексу.
6. Європейський Союз готує пакет економічної допомоги для Вірменії на суму 50 млн євро на фоні торговельного тиску з боку росії та погіршення відносин між москвою і Єреваном.
— Про це повідомила президентка Урсула фон дер Ляєн. За її словами, рішення було ухвалене після переговорів із прем’єр-міністром Нікол Пашинян.
— У Брюсселі заявляють, що росія використовує торговельні обмеження як інструмент політичного тиску. Останніми місяцями москва запровадила низку заборон на імпорт вірменської продукції, зокрема фруктів, овочів, квітів, риби та мінеральної води.
— Одночасно російські посадовці публічно критикували курс Вірменії на зближення з Європейським Союзом та поглиблення співпраці із Заходом. Урсула фон дер Ляєн назвала такі дії «економічним примусом» і наголосила, що ЄС не вважає прийнятним використання торгівлі як політичної зброї. За її словами, Європа має намір підтримати Вірменію в умовах зростаючого зовнішнього тиску.
— Нова допомога стала ще одним сигналом поступового посилення зв’язків між ЄС і Вірменією. Після втрати впливу росії на Південному Кавказі та погіршення репутації москви як гаранта безпеки в регіоні Єреван дедалі активніше диверсифікує свої зовнішньополітичні та економічні зв’язки.