Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 04.07.2025
1. Доходи росії від продажу нафти і газу стрімко падають.
— У червні 2025 року надходження до бюджету рф скоротилися на 34% порівняно з аналогічним періодом минулого року і склали лише 494,8 млрд рублів — найнижчий показник з січня 2023-го.
— За півроку бюджет недоотримав 17% запланованих нафтогазових доходів — 4,73 трлн рублів замість торішніх 5,7 трлн. Причиною стало падіння світових цін на нафту та зміцнення рубля, що зменшило рублеву виручку.
— Короткострокове зростання цін через конфлікт між Іраном та Ізраїлем не змогло змінити негативний тренд.
— Мінфін рф визнав: у липні держава недоотримає ще 28,8 млрд рублів, а у червні розрив між очікуваними та фактичними надходженнями склав понад 7 млрд.
— Це особливо вразливо для російської економіки, оскільки саме нафтогазові доходи фінансують чверть бюджету — включно з рекордними витратами на війну.
— У 2025 році військові видатки зросли на чверть і склали 6,3% ВВП — це найвищий рівень з часів холодної війни.
— У Мінфіні вже переглянули свій оптимістичний прогноз: замість 10,9 трлн рублів від енергоресурсів очікується лише 8,3 трлн.
— кремль опинився перед фактом: ресурсна модель, яка десятиліттями підживлювала бюджет, дає серйозний збій.
2. Авторинок рф стрімко провалюється: прогноз‑2025 — мінус чверть продажів.
— Асоціація європейського бізнесу (AEB) різко погіршила річний прогноз: у 2025‑му в росії продадуть лише 1,25 млн легкових авто — на 24 % менше, ніж торік. Такого обвалу російська галузь не знала з 2015 р. (‑36 %) та 2022 р. (‑59 %) після початку повномасштабної агресії проти України.
— I півріччя вже показало мінус 27 %, а в червні ринок скоротився ще на 29 %.
— Причини: ключова ставка ЦБ РФ ≈20 %, різке підвищення утильзбору на імпорт (до 85 %), і загальне падіння попиту на тлі рецесії. Держпрограми «Перший»/«Сімейний автомобіль» заморожені, а жодних стимулів уряд поки не запропонував.
— Навіть китайські бренди, що рятували російський ринок після відходу західних автовиробників, згортають активність: експорт з КНР до рф на початку року просів майже вдвічі, а біля калузького заводу Chery простоюють ≈10 000 непроданих машин.
— Отже, замість обіцяного «переможного імпортозаміщення» росія отримує черговий колапс цивільної галузі, тоді як ставка на військові видатки продовжує виснажувати купівельну спроможність населення й добивати внутрішній попит.
3. В російських портах накопичилося близько 50 мільйонів тонн непроданого вугілля — це приблизно чверть від усього експорту за 2024 рік.
— На складах банально немає місця, попиту немає, ринок стоїть. Після втрати європейських клієнтів через санкції рф не змогла знайти еквівалентних покупців в Азії, а логістика на Схід — через перевантажену залізницю та обмеження портової інфраструктури — не справляється навіть із тим, що є.
— Учасники ринку визнають: склади в багатьох портах переповнені, відвантаження майже не ведеться. Тим часом вугілля, яке нікому не потрібне, продовжує добуватися — російські компанії змушені накопичувати запаси, не маючи змоги реалізувати продукцію.
— Азійські конкуренти, передусім Індонезія й Австралія, витісняють росію з ринку, пропонуючи кращі ціни та стабільні поставки.
— У підсумку — колапс у галузі, зростання витрат на зберігання, зниження валютної виручки, загострення проблем у регіонах, де економіка зав’язана на вугіллі.
— російський експортний потенціал фактично обвалюється, а вугільна галузь, яка колись була однією з опор бюджету, дедалі більше нагадує економічний баласт.
4. «Тіньовий флот» путіна виріс утричі: росія масово обходить санкції через старі танкери.
— Кількість суден, що входять до так званого «тіньового флоту» росії, зросла щонайменше втричі після початку повномасштабного вторгнення в Україну.
— Якщо на початку 2022 року Москва використовувала менше сотні танкерів, то вже станом на початок 2025 року — від 300 до 600 одиниць, повідомляє галузеве видання Safety4Sea.
— Близько 40% суден рф придбала у продавців з Європейського Союзу — попри запроваджені обмеження. При цьому середній вік танкерів «тіньового флоту» становить 20–25 років, що майже вдвічі перевищує середній світовий показник. Старі судна становлять серйозну екологічну та технічну загрозу.
— Навіть попри запроваджені санкції проти понад 200 російських танкерів, кремль продовжує успішно обходити обмеження. росія активно використовує фіктивні компанії, зміну прапорів, вимкнення транспондерів і перевантаження на морі, щоб приховати реальні маршрути постачання нафти.
— Використання «тіньового флоту» стало ключовим елементом стратегії москви для збереження нафтових доходів на тлі санкцій і обмежень Заходу.
— Але одночасно це демонструє все більшу ізоляцію та технологічну деградацію російської морської логістики.
5. Російські олігархи вивели рекордні 1,8 трлн рублів — попри економічну кризу.
— У 2024 році найбагатші росіяни масово виводили кошти зі своїх компаній — замість того, щоб інвестувати в економіку чи підтримувати бізнес.
— Загальна сума дивідендів, отриманих топ-олігархами, сягнула понад $20 млрд (1,8 трлн рублів) — рекорд за останні роки. Це відбувалось на тлі рецесії, проблем з кредитуванням і заяв бізнес-спільноти про переддефолтний стан більшості підприємств.
— У той час як економіка рф стагнує, а санкції б’ють по всіх секторах, великі власники виводять капітал у свої статки — замість розвитку виробництва чи підтримки робочих місць.
— Такий відтік коштів лише поглиблює кризу та демонструє, що російська економіка давно перестала працювати в інтересах суспільства.
6. росія продовжує використовувати західні мікрочипи в дронах, попри санкції.
— Німецький телеканал ZDF повідомив, що у збитих над Україною російських дронах типу «Шахед» виявлені західні мікрочипи, попри жорсткі санкції ЄС проти рф.
— Баварська компанія Comsit, яка провела технічний аналіз компонентів, підтвердила наявність чипів подвійного призначення, виготовлених у Швейцарії та США.
— Ці деталі є критично важливими для систем управління БПЛА. Невідомо, яким чином технології, які підпадають під експортні обмеження, опинилися в руках росії.
— Виробники чипів відмовились від коментарів, що викликає ще більше запитань до ефективності санкційного режиму та каналів обходу обмежень.
— Використання санкційної електроніки свідчить про серйозні прогалини у контролі за експортом, які кремль успішно експлуатує для ведення агресивної війни проти України.
7. У Конгресі США розслідують бездіяльність Трампа щодо санкцій проти росії.
— Троє сенаторів-демократів — Джин Шейгін, Елізабет Воррен і Кріс Кунс — оголосили про початок розслідування через п’ятимісячну паузу адміністрації Дональда Трампа в запровадженні нових санкцій проти росії.
— «Замість кроків для посилення тиску на агресора, президент Трамп не робить нічого», — йдеться у спільній заяві. Від початку другого терміну Трампа США не ввели жодної нової санкції проти москви, а в деяких випадках обмеження навіть послаблювались.
— Для порівняння, адміністрація Байдена запроваджувала в середньому понад 170 санкцій щомісяця. Відсутність нових обмежень, на думку сенаторів, дозволяє путіну безкарно продовжувати війну.
— Ситуація загострилася після оприлюднення інформації про припинення постачань частини ППО та високоточної зброї для України. Це рішення викликало обурення серед законодавців.
— «Відрізати Україну від критично важливої підтримки — стратегічна й моральна помилка. Це виглядає як спроба винагородити путіна», — заявив демократ Адам Сміт.
— Сенатори вимагають від Білого дому відновити санкційний тиск на росію й долучитися до європейських партнерів, аби змусити кремль припинити агресію.
8. Гонконгські банки почали масово блокувати операції з громадянами Киргизстану через підозру в обході санкцій проти рф.
— Банківські установи Гонконгу посилили перевірки фізичних і юридичних осіб, пов’язаних із Киргизстаном. Власникам киргизького паспорта дедалі частіше відмовляють у відкритті рахунків та міжнародних переказах, вважаючи їх «ризиковими».
— Причина — використання Киргизстану як транзитної юрисдикції для обходу антиросійських санкцій. Киргизькі компанії та рахунки дедалі частіше потрапляють у фокус контролю, оскільки через них відбуваються схеми постачання товарів подвійного призначення до рф.
— Регулятор Гонконгу (HKMA) заявив, що банки зобов’язані застосовувати підхід, заснований на оцінці ризиків, відповідно до міжнародних стандартів боротьби з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму.
— Фактично йдеться про поступове виключення Киргизстану з легального міжнародного фінансового обігу — ще один наслідок співпраці з країною-агресором.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 05.07.2025
1. росія проїдає останні резерви: валюти у ФНБ залишилося трохи більше ніж на рік.
— На тлі різкого падіння нафто-газових доходів бюджет рф тріщить по швах: у червні надходження зменшилися на 34%, опустившись до найнижчого рівня з січня 2023 року. Щоб латати дірки, російський Мінфін посилив розпродаж активів Фонду національного добробуту (ФНД).
— З 7 липня Центробанк за дорученням Мінфіну щодня продаватиме юані на 9,8 млрд рублів — це на третину більше, ніж у червні.
— На початку місяця у ФНД залишалося 4,1 трлн рублів ліквідних активів. Із такими темпами витрат запасу вистачить менш ніж на 14 місяців, підрахували аналітики MMI.
— Якщо ціна нафти впаде нижче $50 (на тлі зростання видобутку країнами ОПЕК+), резерв буде вичерпаний ще швидше, що змусить кремль урізати витрати і загнати економіку в рецесію.
— До початку повномасштабної війни росія накопичила у ФНД понад $113,5 млрд ліквідних активів — 7,3% ВВП. Нині фонд скоротився в 2,5 раза — до $52,6 млрд (1,7% ВВП).
— Фонд, який спочатку створювався для пенсій, остаточно перетворився на касу екстреної підтримки військового бюджету. Але і ця «подушка безпеки» стрімко тане.
2. У російських компаній стрімко зростають борги перед Пенсійним фондом — лише за перший квартал 2025 року недоїмка зі страхових внесків зросла на 22% і сягнула 352 млрд рублів.
— Це майже вдвічі більше, ніж роком раніше: станом на червень 2024 року борг становив 179 млрд.
— Причина — очевидна: бізнес більше не витримує тиску економічної кризи. В умовах високої ключової ставки компанії змушені обирати між оплатою поточних витрат і виконанням соціальних зобов’язань.
— Це черговий сигнал про глибину соціально-економічної дестабілізації в росії.
— кремль продовжує фінансувати війну проти України, тоді як усередині країни зростає фіскальна дірка й дефіцит навіть базових обов’язкових платежів. Під ударом — пенсійна система та медицина, які й без того деградують у тіні мобілізаційної економіки.
3. росії загрожує дефіцит овочевого насіння через заборону імпорту з Нідерландів — одного з головних постачальників.
— Рішення Россільгоспнагляду від 30 червня, у розпал посівної кампанії, спричинило паніку серед аграріїв. Замінити імпорт швидко — неможливо: вітчизняних сортів бракує і за обсягом, і за якістю.
— Особливо постраждали тепличні господарства, які потребують високоякісного насіння. В умовах ізоляції та санкцій росія втрачає доступ до критичних ресурсів, що ставить під загрозу продовольчу безпеку. Заборона — черговий приклад, як санкційна політика Кремля шкодить власній економіці.
4. В російських портах накопичилося близько 50 мільйонів тонн непроданого вугілля — це приблизно чверть від усього експорту за 2024 рік.
— На складах банально немає місця, попиту немає, ринок стоїть. Після втрати європейських клієнтів через санкції рф не змогла знайти еквівалентних покупців в Азії, а логістика на Схід — через перевантажену залізницю та обмеження портової інфраструктури — не справляється навіть із тим, що є.
— Учасники ринку визнають: склади в багатьох портах переповнені, відвантаження майже не ведеться. Тим часом вугілля, яке нікому не потрібне, продовжує добуватися — російські компанії змушені накопичувати запаси, не маючи змоги реалізувати продукцію.
— Азійські конкуренти, передусім Індонезія й Австралія, витісняють росію з ринку, пропонуючи кращі ціни та стабільні поставки.
— У підсумку — колапс у галузі, зростання витрат на зберігання, зниження валютної виручки, загострення проблем у регіонах, де економіка зав’язана на вугіллі. російський експортний потенціал фактично обвалюється, а вугільна галузь, яка колись була однією з опор бюджету, дедалі більше нагадує економічний баласт.
5. Три країни НАТО розпочали перевірки російських танкерів у Балтійському морі.
— Одразу три країни НАТО — Німеччина, Швеція та Данія — посилили тиск на «тіньовий флот» росії, що орудує у Балтійському морі.
— Усі судна, які проходять через їхні територіальні води, з 1 липня зобов’язані надавати документи про страхування від екологічних ризиків.
— У разі відмови — судна потрапляють до чорного списку США, Великобританії та ЄС. «Той, хто не хоче показувати документи, — і є джерелом проблеми», — заявила професорка морського права Південного університету Данії Крістіна Сиг.
— російський тіньовий флот складається переважно зі старих танкерів, зазвичай без належної страховки, під «псевдофлагами» та з непрозорими іноземними власниками. Такі судна відмовляються від послуг лоцманів, створюючи ризики масштабного розливу нафти, який загрожує екологічною катастрофою в Балтиці.
— Крім екологічної небезпеки, країни Балтії також підозрюють, що Кремль використовує танкери для диверсій, зокрема для пошкодження підводної інфраструктури, як-от кабелів зв’язку.
6. До міжнародної «коаліції дронів» на підтримку України офіційно приєдналися Туреччина та Бельгія.
— Відповідне рішення було ухвалено під час засідання керівного комітету коаліції, що відбулося в Ризі. Ініціативу, яка координується Латвією та Великою Британією, підтримують уже 20 країн, і їхня кількість зростає — попри спроби росії ізолювати Україну на міжнародній арені.
— Цей крок є додатковим підтвердженням згуртованості Заходу навколо технічного переозброєння ЗСУ — зокрема у сфері безпілотних систем, які відіграють вирішальну роль у стримуванні російської агресії.
— У межах коаліції вже зібрано зобов’язання на суму 2,75 млрд євро на 2025 рік, з яких 180 млн направлено у спеціальний фонд під управлінням Британії для централізованих закупівель дронів.
— Вступ Туреччини до ініціативи — особливо показовий сигнал для кремля: Анкара не лише відмовилася підтримувати російське бачення «мирного врегулювання», а й посилила участь у військовій підтримці України.
— Таким чином, російські спроби створити розкол усередині НАТО та зірвати ланцюжки постачання техніки в Україну знову зазнають поразки. Коаліція дронів розширюється, і російські війська дедалі частіше опиняються в ролі цілі.
7. ОПЕК+ готується до нового збільшення видобутку нафти в серпні, і це може ще сильніше натиснути на ціни, що вже перебувають під тиском через зростання пропозиції.
— Рішення про перегляд квот планується ухвалити в суботу — і, за словами джерел, збільшення може перевищити нинішнє щомісячне зростання у 411 тисяч барелів на добу.
— Особливе роздратування серед учасників картелю викликає поведінка Казахстану, який систематично перевищує погоджені обсяги видобутку.
— Країна, де Chevron активно розвиває родовище Тенгіз, у червні досягла рекордного рівня видобутку — ігноруючи свої зобов’язання в рамках ОПЕК+.
— москва, яка разом із Саудівською Аравією є співголовою альянсу, поки стримує публічні претензії, однак у нових умовах частки ринку дедалі більше зміщуються — не на користь росії.
— На цьому тлі кремль ризикує втратити і вплив у самому картелі, і частину ринку.
— У першому півріччі 2025 року російські компанії стикнулися зі спадом експорту нафти до Індії та зростанням конкуренції з боку арабських і західних постачальників, а нове зростання видобутку в межах ОПЕК+ ще більше ускладнить спроби росії утримати валютну виручку.
— І поки нафта дешевшає, Захід лише посилює санкційний тиск, а стратегія кремля в енергетиці продовжує тріщати по швах.
