Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 03.11.2025
1. «Лукойл» зазнала падіння прибутку через ослаблення ринку та санкційний тиск.
— російська нафтова компанія «Лукойл» повідомила про скорочення чистого прибутку за дев’ять місяців 2025 року на 14,2%. Особливо різке падіння зафіксовано у третьому кварталі — прибуток зменшився у понад чотири рази порівняно з аналогічним періодом 2024 року, до 24,7 млрд рублів. Виручка компанії за січень–вересень скоротилася на 8,1%, а валовий прибуток знизився на 1,3%.
— Спад пов’язаний із зниженням світових цін на нафту, скороченням експорту через обмеження логістики, а також накопиченням дисконту на російську сировину.
— Тиск на галузь посилюють санкції, обмежений доступ до страхування і фінансування, а також проблеми з реалізацією на «сірих» ринках Азії.
2. У росії загострюється боргова криза: у 165 тисяч компаній закінчилися гроші на виплату боргів.
— Різке підвищення відсоткових ставок, уповільнення економіки та посилення західних санкцій поставили майже чверть російських компаній на межу боргового колапсу.
— Частка проблемних позичальників серед юридичних осіб у серпні 2025 року сягнула 23% — найвищого рівня за останні шість років. Вчасно обслуговувати кредити більше не можуть близько 165 тисяч компаній, що на 41 тисячу більше, ніж на початку року.
— З моменту початку війни показник фактично подвоївся. Фінансові ризики у корпоративному секторі різко зросли через економічне охолодження та високу ключову ставку.
— Це призвело як до погіршення якості обслуговування банківських боргів, так і до зростання кількості дефолтів на ринку корпоративних облігацій. З початку року технічний дефолт оголосили щонайменше 26 компаній — удвічі більше, ніж торік. російський бізнес стикається з падінням прибутковості, тоді як витрати на обслуговування боргу стрімко зростають.
— У 2024 році компанії витратили на сплату відсотків банкам 11,5 трлн рублів — на 83% більше, ніж роком раніше. А лише за перше півріччя 2025-го процентні витрати підскочили ще на 54%, до 7,5 трлн рублів. При цьому сумарний прибуток економіки скоротився вже другий рік поспіль — на 8,4%, до 13,1 трлн рублів.
— Ситуація свідчить про поглиблення фінансової нестабільності в російському корпоративному секторі, який дедалі важче витримує наслідки санкційного тиску та монетарної політики кремля.
3. росія запровадила заборону на експорт сірки через дефіцит сировини на внутрішньому ринку.
— Уряд рф оголосив про тимчасову заборону на вивезення технічної сірки — рідкої, гранульованої та грудкуватої. Обмеження діятиме до 31 грудня 2025 року і, за офіційною версією, має «стабілізувати постачання сировини на внутрішній ринок» для виробництва добрив і «забезпечення продовольчої безпеки».
— Втім, реальні причини рішення значно серйозніші. У жовтні росія вперше за багато років була змушена імпортувати 35 тисяч тонн сірки за ціною близько 390 доларів за тонну. Такий крок свідчить про глибоку кризу у російському енергетичному секторі.
— Сірка, яка використовується у виробництві вибухівки, кислот і добрив, раніше надходила переважно з російських НПЗ. Однак через зупинку частини переробних потужностей її виробництво різко скоротилося. Лише за перші вісім місяців 2025 року випуск технічної сірки впав на 11,2%, до 3,17 млн тонн. Загалом за останні роки експорт сірки з росії обвалився з 3,9 млн тонн у 2019 році до 1,04 млн у 2024-му, а у 2025-му ситуація стала критичною.
— На середину вересня понад 25% потужностей російських НПЗ простоювало — це близько 1,86 млн барелів на добу з 6,8 млн. Додатковим ударом стала зупинка Астраханського газопереробного заводу, одного з головних виробників сірки, зокрема для оборонної промисловості.
— Таким чином, країна, яка донедавна експортувала сірку, тепер вимушена її імпортувати, втрачаючи контроль над критично важливими для промисловості галузями.
— Це ще один прояв системної деградації російської енергетики, посиленої санкціями, технічним зношенням та воєнними витратами.
4. Китайські нафтопереробники відмовляються від російської нафти через санкції.
— Після введення нових санкцій США, ЄС та Великої Британії проти «Роснефти» та «Лукойла» Китай почав стрімко скорочувати закупівлі російської нафти. Навіть великі державні компанії, зокрема Sinopec та PetroChina, скасували заплановані поставки, щоб уникнути ризику потрапити під вторинні обмеження.
— За словами трейдерів, відмову від російської сировини демонструють і менші приватні НПЗ — так звані «чайники». Вони побоюються повторити долю Shandong Yulong Petrochemical, яку нещодавно внесли до санкційного списку ЄС та Великої Британії. Найбільше постраждав популярний російський сорт нафти ESPO, який ще донедавна активно купували китайські заводи.
— За оцінками аналітиків Rystad Energy, обсяги імпорту цього сорту скоротилися на 400 тисяч барелів на день — майже на 45%. Ціни на нього різко впали, що свідчить про зменшення попиту навіть на найбільш дисконтовану російську нафту.
— Раніше росія утримувала статус найбільшого постачальника нафти до Китаю завдяки демпінгу, однак після посилення санкцій москва починає втрачати і цей ринок.
— Нові обмеження США та союзників спрямовані на позбавлення кремля основного джерела валютних надходжень, яким залишаються енергоресурси.
— Китайські компанії дедалі більше орієнтуються на безпечніші поставки з інших країн, тоді як російські виробники опиняються в дедалі глибшій ізоляції.
5. Китай нарощує запаси нафти, готуючись до можливих перебоїв через санкції проти росії.
— Китай швидко збільшує свої стратегічні запаси нафти, створюючи буфер безпеки на випадок перебоїв у поставках, які можуть виникнути через посилення санкцій США проти російських енергоресурсів.
— За офіційними даними митниці, упродовж перших дев’яти місяців 2025 року Китай імпортував понад 11 мільйонів барелів нафти на добу, з яких близько 1,2 мільйона барелів щодня спрямовувалося до резервів.
— За оцінками, накопичення триватиме щонайменше до 2026 року. Стратегічні резерви та комерційні запаси КНР вже забезпечують суттєвий захист від короткострокових збоїв у постачанні енергоресурсів.
— Водночас не очікується, що великі китайські НПЗ повністю відмовляться від російської нафти, попри нові санкції проти «Роснефти» та «Лукойлу», які обмежують розрахунки в доларах. Нині лише близько 5% експорту російської нафти здійснюється у доларах, тоді як приблизно 67% розрахунків ведеться в юанях, що ще більше посилює залежність москви від Пекіна.
— Водночас незалежні китайські НПЗ — так звані “чайники” — почали скорочувати закупівлі російської нафти через ускладнення з оплатами, страхуванням і логістикою, що виникли після запровадження санкцій.
— Ці підприємства, які раніше були основними покупцями російської морської нафти, дедалі частіше віддають перевагу постачанням із Близького Сходу, прагнучи зменшити ризики вторинних санкцій.
— Таким чином, попри намагання москви утримати ринки збуту, залежність росії від Китаю стає дедалі вразливішою, а можливості стабільного експорту скорочуються навіть у межах азійського напрямку.
6. Індійська BPCL почала заміщати російську нафту через санкції США.
— Індійська державна нафтова компанія Bharat Petroleum Corporation Ltd (BPCL) придбала партію сирої нафти Upper Zakum з Абу-Дабі для поставки у грудні, щоб замінити російську нафту, після того як США запровадили санкції проти двох ключових виробників із рф — «Роснефті» та «Лукойлу».
— За даними джерел у торгових колах, йдеться про 2 мільйони барелів нафти, які BPCL придбала через спотовий тендер. Постачальником виступить компанія ADNOC Trading, дочірня структура національної нафтової компанії ОАЕ.
— Санкції Вашингтона, запроваджені минулого тижня, стали черговим кроком у посиленні економічного тиску на москву, спрямованому на обмеження доходів Кремля від продажу енергоресурсів, що фінансують війну проти України.
— У BPCL раніше зазначали, що компанія продовжить купувати російську нафту лише у тих постачальників, які не потрапили під санкції, проте частку таких закупівель буде скорочено. Зазвичай BPCL імпортує близько 2 мільйонів тонн нафти щомісяця, значна частина якої походила з росії. Тепер принаймні половину обсягів компанія планує замінити неросійською сировиною.
— Рішення BPCL свідчить про поступове звуження можливостей росії збувати нафту на азійських ринках, навіть у таких стратегічно важливих для неї країнах, як Індія, яка досі залишалася головним покупцем російської сировини після запровадження європейського ембарго.
7. Імпорт російської нафти до Індії дещо зріс у жовтні, але тенденція може змінитися.
— У жовтні 2025 року Індія трохи збільшила імпорт російської нафти, попри зростаючий тиск із боку Вашингтона, який закликає Нью-Делі скоротити закупівлі.
— Поставки зросли до 1,48 млн барелів на добу порівняно з 1,44 млн у вересні, тоді як OilX оцінює показник на рівні 1,43 млн барелів на добу.
— У ці дані не включено казахстанську нафту, що експортується через російські порти. Незначне зростання імпорту свідчить, що Індія поки не поспішає виконувати вимоги США й зберігає високий рівень закупівель навіть після запровадження санкцій проти «Роснефти» та «Лукойлу».
— Проте цей тренд може змінитися вже у листопаді. Індійські нафтопереробні заводи починають обережніше підходити до контрактів із російськими постачальниками, побоюючись вторинних санкцій, затримок у розрахунках і проблем зі страхуванням танкерів.
— Таким чином, хоча Індія тимчасово утримує обсяги закупівель, тиск з боку США та ускладнення фінансових і логістичних операцій, ймовірно, призведуть до поступового скорочення імпорту російської нафти, що ще більше звузить для москви азійські ринки збуту.
8. Китайське газове судно підозрюють у допомозі росії обходити санкції США.
— Китайський танкер CCH Gas, який, ймовірно, бере участь у схемах обходу санкцій США проти російського експорту зрідженого природного газу (СПГ), продовжує фальсифікувати своє місцезнаходження.
— За офіційними сигналами суднової системи AIS, CCH Gas нібито простоює біля східного узбережжя Малайзії. Проте супутникові знімки програми Copernicus Sentinel-2, зроблені між 28 жовтня та 2 листопада, не зафіксували судно в цьому районі.
— Це свідчить про навмисний спуфінг місцезнаходження — поширену практику серед суден так званого «тіньового флоту», що працюють на користь підсанкційних експортерів.
— Раніше у жовтні CCH Gas було помічене поруч із танкером Perle, який транспортує СПГ із російського заводу «Портова» — об’єкта, внесеного США до чорного списку ще у січні.
— Зображення свідчать про можливе перевантаження газу з судна на судно, що може означати отримання CCH Gas російського вантажу, попри діючі санкції.
— Наразі місцезнаходження судна невідоме, що підсилює підозри щодо його участі у нелегальних операціях із транспортування російського палива до третіх країн.
— Цей інцидент демонструє, як москва активізує тіньові схеми експорту газу, прагнучи утримати зовнішні доходи на тлі посилення західних обмежень.
— Ще один підсанкційний російський проєкт — «Арктик ЗПГ-2» — уже з серпня постачає паливо до Китаю, попри заборону США, що вказує на розгортання нової глобальної мережі обходу санкцій за участю китайських структур.
9. Удари по російських НПЗ різко підвищили прибутки західних нафтових компаній.
— Масовані атаки українських дронів на російські нафтопереробні заводи, а також посилення західних санкцій проти російського енергетичного сектору призвели до стрімкого зростання прибутків західних нафтових гігантів.
— За підсумками третього кварталу 2025 року прибуток чотирьох найбільших енергетичних корпорацій — ExxonMobil, Chevron, Shell і TotalEnergies — від переробки нафти зріс на 61% у порівнянні з попереднім кварталом.
— Це стало одним із ключових факторів загального зростання їхнього сукупного прибутку на 20%. Причиною стало різке скорочення пропозиції нафтопродуктів із росії, де після численних ударів дронів по НПЗ та експортних терміналах експортні поставки впали на пів мільйона барелів на добу.
— У вересні рф змогла відвантажити лише 2 млн барелів нафти й нафтопродуктів на добу — мінімальний показник не лише від початку війни, а й з 2020 року.
— Це створило дефіцит пального на світовому ринку, чим скористалися провідні західні виробники. Зокрема, у ExxonMobil прибуток підрозділу з виробництва енергетичних продуктів зріс більш ніж на 30% — до 1,84 млрд доларів — завдяки «збоям у поставках» пального.
— Аналогічну динаміку продемонстрували Chevron, Shell і TotalEnergies, які сукупно забезпечують понад 10% світового виробництва нафтопродуктів (близько 11 млн барелів на добу).
— BP, яка колись володіла майже 20% акцій «Роснефти», після виходу з російського ринку також отримує вигоду від санкційного тиску: її прибутковість у секторі переробки зросла на 33% порівняно з другим кварталом.
— Таким чином, економічна війна проти росії не лише послабила її енергетичний сектор, а й перерозподілила прибутки на користь західних конкурентів, які тепер отримують додаткові вигоди від обмежень, що москва сама ж спровокувала своєю агресією проти України.
