Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 02.08.2025
1. росія може зіткнутися з дефіцитом бензину, попри заборону на експорт.
— росію знову лихоманить через брак пального — цього разу загроза дефіциту бензину накриває країну вже в третій раз за останні 7 років.
— Незважаючи на статус «енергетичної наддержави» та третє місце у світі за видобутком нафти, внутрішній ринок рф вкотре демонструє глибоку структурну нестабільність.
— У серпні–вересні очікуються перебої з постачанням бензину по всій країні. Заборона на експорт, запроваджена владою минулого тижня, ситуації не рятує — продажі за кордон становили лише 2,5 млн тонн за перше півріччя, що є краплею в морі порівняно з внутрішнім споживанням.
— Як і в кризах 2023-го та 2021-го років, уряд рф може звернутися по допомогу до Білорусі. Водночас чиновникам доведеться «вручну» керувати ринком: переносити ремонти НПЗ, збільшувати випуск бензину, тиснути на приватні заправні мережі, які цього року не створили необхідних резервів через високі кредитні ставки та стрибок цін на паливо на біржі (на +30% з березня).
— Ситуацію погіршують наслідки атак українських дронів, які вже неодноразово виводили з ладу великі нафтопереробні заводи, а також збої в авіаційному секторі — населення масово переходить на автомобільний транспорт, що ще більше тисне на дефіцит.
— Таким чином, енергетична криза у самій росії стає хронічною — навіть за наявності нафти держава виявляється неспроможною забезпечити елементарні потреби внутрішнього ринку без зовнішньої допомоги та адміністративного втручання.
2. Індекс Мосбіржі (IMOEX2) різко пішов вниз після того, як президент США Дональд Трамп заявив про розміщення двох ядерних підводних човнів у відповідь на «вкрай провокаційні заяви» медведєва.
— На цьому фоні ціна нафти Brent злетіла вище $70 за барель, що свідчить про зростання геополітичної напруги.
— Реакція ринків підкреслює вразливість російської економіки до зовнішньополітичних загроз і обмеженість внутрішніх інструментів стабілізації.
— Погіршення міжнародного клімату й погрози з боку Вашингтона одразу вдарили по довірі інвесторів до російських активів, що може поглибити фінансову нестабільність у рф.
3. Санкційний удар ЄС по російському танкерному флоту починає давати результати: з 21 по 27 липня фрахт на перевезення російської нафти зріс на всіх напрямках — наслідок обмеження доступного тоннажу та посилення контролю з боку країн-імпортерів.
— Найрізкіше подорожчання зафіксовано на маршруті Новоросійськ – Туреччина: +30% за тиждень, до $3,6 за барель або $2,6 млн за рейс Aframax. Турецькі компанії під тиском нових санкцій почали суворіше перевіряти відповідність поставок, і це одразу позначилося на вартості логістики.
— Інші напрямки також демонструють негативну для росії динаміку: транспортування з Чорного моря в Індію зросло на 9–10% (до \$6,8–7,4 за барель), з балтійських портів — на 7–8% (до $8,3–9). Навіть традиційно стабільний маршрут до Китаю з Козьміно додав 11% — до $2,8 за барель.
— Таким чином, санкційне посилення ЄС, спрямоване на «тіньовий» флот, безпосередньо б’є по витратній частині російського експорту нафти, поступово звужуючи його економічну рентабельність і змушуючи москву дедалі більше субсидувати транспортування, аби утримати клієнтів.
4. Індія почала згортати закупівлі російської нафти після тиску з боку Вашингтона.
— Найбільший нафтопереробний завод країни — державна компанія Indian Oil Corporation — придбав щонайменше 5 млн барелів нафти зі США і ще 2 млн барелів — з ОАЕ. Це прямий наслідок загроз Дональда Трампа ввести додаткові мита проти покупців російських енергоносіїв.
— Попри те що поки йдеться лише про політичний тиск, великі гравці ринку вже не хочуть ризикувати, обираючи російську нафту в умовах підвищених цін і зростаючих геополітичних ризиків.
— Цей крок трактується як початок зниження залежності Індії від російських поставок. За словами Лівії Галлараті з компанії Energy Aspects, Індія активно диверсифікує імпорт, оскільки втрата доступу до американського ринку або фінансових інструментів через вторинні санкції може виявитися дорожчою, ніж вигода від дешевого російського ресурсу.
— Для росії це — ще один сигнал втрати ключового ринку. Індія з 2022 року була одним із головних покупців російської нафти після розвороту експорту в обхід Заходу.
— Але тепер навіть традиційні «нейтральні» партнери починають дистанціюватися, побоюючись санкцій та іміджевих втрат через співпрацю з державою-агресором.
5. У Британії виявили й покарали ще одну тіньову структуру, пов’язану з оточенням путіна.
— Компанія Markom Management Limited, пов’язана з сім’єю Ротенбергів — багаторічних друзів російського диктатора, отримала штраф у розмірі 300 тисяч фунтів стерлінгів (понад 345 тисяч євро) за порушення санкцій.
— Компанія здійснила переказ у розмірі 416 590 фунтів на користь особи з санкційного списку, попри чітке усвідомлення заборони. Перерахунок було зроблено зі стороннього рахунку, щоб обійти обмеження — тобто мова йде не просто про порушення, а про свідомий обхід санкційного режиму, введеного через анексію Криму та повномасштабне вторгнення рф в Україну.
— Це ще один приклад того, як західні юрисдикції починають жорсткіше реагувати на спроби путінського оточення зберегти контроль над грошовими потоками через «сіру» економіку та номінальні компанії.
— Попри роки прихованих операцій, ланцюги зв’язків олігархів із центром ухвалення рішень у кремлі стають дедалі більш прозорими для західних регуляторів.
6. Країни ОПЕК+ п’ятий місяць поспіль готуються до збільшення видобутку нафти.
— Цього разу мова йде про можливе повернення на ринок ще 548 тисяч барелів на добу вже у вересні. Така ініціатива стала прямою реакцією на вимогу Дональда Трампа наростити постачання для стримування цін на бензин, які залишаються чутливими до геополітичної напруги — зокрема через війну росії проти України.
— У разі затвердження квоти ОПЕК+ повністю зніме останнє з добровільних скорочень у 2,2 млн барелів на добу, що були запроваджені на тлі російської агресії та турбулентності на енергетичних ринках.
— Найактивніше в нову хвилю нарощування втягується ОАЕ, які вже зараз готові додатково збільшити видобуток на 300 тис. барелів на добу.
— Для росії це — погана новина: на фоні зниження доходів від нафти через санкції ЄС і зростання транспортних витрат, додатковий тиск з боку дешевшої та легше доступної нафти з країн ОПЕК+ лише посилить конкуренцію.
— Особливо враховуючи, що країни-імпортери, як-от Індія, дедалі активніше скорочують закупівлі російської сировини на користь постачальників із США та Перської затоки.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 03.08.2025
1. У російській економіці — новий сигнал деградації цивільного виробництва.
— Через посуху, санкції та провал імпортозаміщення росія зіткнулася з різким падінням виробництва буряка та цукру. За офіційними даними Росстату, з січня по червень обсяги відвантаження цукрового буряка впали на 51,3% у річному вимірі, до 1,9 млн тонн.
— У ключових аграрних регіонах ситуація катастрофічна: у Бєлгородській області — мінус 96%, у Липецькій — мінус 88,3%, у Тамбовській — мінус 83,7%, у Курській — мінус 81,6%. Загальний збір овочів у росії скоротився до 41,9 млн тонн (–21% до минулого року), врожайність буряка впала на 24%.
— Причина — повна залежність російського АПК від іноземного насіння, яку москва намагалась «замістити» власними сортами. Врожайність російських аналогів нижча на 20–30%. Після заборони ввезення насіння з Нідерландів 30 червня, аграрії залишилися без якісного посівного матеріалу.
— На тлі цього, за даними Росстату, виробництво білого цукру в рф впало на 28,4% у першому півріччі, до 654,4 тисяч тонн. Очікується подальший дефіцит сировини, який може призвести до зростання цін і обмежень на ринку.
— Крім провалу з насінням, буряк у 2025-му не зміг набрати масу через тривалу спеку та посуху, що змусила кілька південних регіонів запровадити режим надзвичайної ситуації.
— За даними Союзросцукру, навіть тестові врожаї показують падіння як маси коренеплоду (–4%), так і вмісту цукру (–18%) порівняно з 2024 роком.
— На тлі війни та міжнародної ізоляції російський агросектор дедалі глибше занурюється в структурну кризу — ні насіння, ні води, ні цукру.
2. В росії почався «ритуальний бум» — кількість похоронних агентств різко зросла на тлі рекордних втрат у війні проти України.
— Лише за перше півріччя 2025 року було зареєстровано 805 нових компаній, що спеціалізуються на ритуальних послугах — це на 16% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
— Особливо стрімке зростання фіксується у регіонах, звідки традиційно набирають мобілізованих: у Підмосков’ї відкрито 57 нових похоронних бюро (+33% до минулого року), у Краснодарському краї — 42 (+22%).
— Згідно з офіційними даними Росстату, ринок ритуальних послуг у країні з січня по квітень зріс на 12,7%, сягнувши майже 40 млрд рублів.
— Ці цифри відображають реальний масштаб демографічних наслідків затяжної агресії, яку Кремль веде проти України, попри дедалі більші людські та економічні втрати.
— В умовах, коли влада приховує точні дані про загиблих, приріст похоронного бізнесу стає непрямим, але наочним індикатором катастрофічних втрат російської армії на фронті.
3. росія та Китай впроваджують зловмисний код в Open Source.
— російські й китайські урядові хакерські угруповання системно впроваджують зловмисний код у програмне забезпечення з відкритим кодом (OSS), попереджає компанія Strider, яка спеціалізується на стратегічній кіберрозвідці.
— У звіті зазначається, що стрімке поширення OSS, який присутній у 90% сучасних застосунків, випереджає розвиток механізмів захисту. Цим користуються угруповання на кшталт Cozy Bear (рф), APT41 (Китай) і Lazarus Group (КНДР), які поширюють зловмисний код через такі платформи, як GitHub.
— Навіть один фрагмент шкідливого коду в популярному open source-проєкті може мати ланцюговий ефект і призвести до витоків даних, саботажу або отримання доступу до конфіденційної інформації в різних секторах.
— Таким чином, відкритий код став новим інструментом державної кібервійни — особливо для росії, яка через санкції й технологічну ізоляцію дедалі активніше покладається на приховане втручання в глобальні цифрові інфраструктури.
4. Туреччина скорочує торгівлю з росією: мінус 5% у першому півріччі 2025 року.
— Обсяг товарообігу між Туреччиною та росією за січень–червень 2025 року зменшився на 5% у річному вимірі — до $24,9 млрд. Про це свідчать офіційні дані турецької сторони.
— Найбільше просів турецький експорт до рф — на 22% (до $3,25 млрд), що свідчить про ослаблення економічної активності та посилення платіжних ризиків на російському ринку.
— Імпорт російських товарів до Туреччини впав помірно — на 2%, до $21,7 млрд, що переважно пояснюється скороченням закупівель енергоресурсів.
— Незважаючи на заявлене «поглиблення стратегічного партнерства», реальні економічні зв’язки між Анкарою та Москвою поступово слабшають.
— Турецький бізнес зіштовхується з ускладненням розрахунків, посиленням західного контролю за вторинними санкціями та загальним зростанням ризиків при співпраці з рф.
5. У США представлено новий двопартійний законопроєкт, який передбачає жорсткі санкції проти Китаю через його підтримку військово-промислового комплексу росії під час війни в Україні.
— Ініціатива, яку внесли сенатори-демократ Джин Шахін та республіканець Джон Корнін, зобов’язує адміністрацію Трампа ввести обмеження проти китайських компаній, керівників і фінансових установ, які допомагають кремлю обходити західні санкції та нарощувати військове виробництво.
— Законопроєкт прямо пов’язаний із зростаючим невдоволенням Вашингтона через роль Пекіна в постачанні росії компонентів подвійного призначення — включаючи мікроелектроніку, дрони, машинні інструменти та вибухові речовини, які використовуються у виробництві боєприпасів.
— За даними західних розвідок, Китай постачає до 70% критичних товарів, необхідних для російської військової економіки, що фактично робить його головним тиловим постачальником москви.
— Законопроєкт також передбачає тіснішу координацію зі США союзниками, зокрема ЄС, який у липні вперше запровадив санкції проти китайських компаній, залучених до військової підтримки рф.
— Ініціатива свідчить про формування в Конгресі США широкого консенсусу щодо потреби вжити жорстких заходів не лише проти росії, а й проти її ключових зовнішніх партнерів, насамперед Китаю.
— Це створює додатковий тиск як на Пекін, так і на треті країни, що беруть участь у реекспорті критичних товарів до рф.
6. Індія відмовляється припинити імпорт російської нафти попри погрози Трампа.
— Індія продовжить купувати російську нафту, незважаючи на нові заяви Дональда Трампа про можливі санкції проти країн, які не припинять торгівлю з Москвою. Політика Нью-Делі в енергетичному секторі залишається незмінною: у пріоритеті — дешеве паливо та енергетична безпека, а не зовнішній тиск.
— Попри те що Трамп публічно пригрозив запровадити 100% мита проти покупців російської нафти й додаткові санкції за співпрацю з кремлем, Індія офіційно не коментувала можливу зміну курсу.
— У МЗС країни лише підкреслили, що приймають «незалежні рішення» на основі ринкової ситуації. росія, як і раніше, залишається головним постачальником енергоносіїв до Індії: з січня по червень поставки становили 1,75 млн барелів на добу — на 1% більше, ніж торік. Таким чином, на частку москви припадає понад третина всього нафтового імпорту Індії.
— Втім, санкційний тиск починає позначатися. Через скорочення знижок на російську нафту та перебої з постачанням індійські держкомпанії — IOC, HPCL, BPCL і MRPL — уже другий тиждень не закуповують нові обсяги.
— Причиною стали як економічні ризики, так і логістичні труднощі, пов’язані з новими санкціями ЄС.
— Незважаючи на заяви про «стратегічне партнерство» з москвою, дедалі більше ознак вказують на те, що російська нафта втрачає привабливість для Індії — економічно, політично й технічно.
— кремль, який покладав великі надії на індійський ринок після втрати європейського, дедалі частіше стикається з новими бар’єрами.
