Першого квітня 2023 року польський прем’єр Матеуш Моравецький завітав з офіційним візитом на оборонний завод «Rosomak SA» у місті Семяновіце-Шльонські. У своїй промові перед працівниками він згадав, що Україна купує 100 KTO Rosomak.
Дослівно: «Привіз отримане від прем’єр-міністра України замовлення на 100 машин, які будуть виробляти тут».
Заплатять за пакет міжнародні донори – ЄС і США.

Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький на заводі з виробництва бронетранспортерів Rosomak у Семяновіце-Шльонські
Поляки випускають ці колісні бронемашини формули 8×8 з 2005 року, коли фінська «Patria» виграла тендер на локалізацію їх у Польщі.
З того часу було три контракти на постачання для Війська Польського – 690 апаратів у 2003 році, 140 та 390 на строк до 2019 року.
Не дуже швидко, як і будь-яка сучасна техніка, зате регулярні, ритмічні відвантаження у війська.
Виявляється, так було можна, не обов’язково возитися з БТР-4 півтора десятка років і отримати їх у результаті як кіт наплакав.
А якби не було багаторазово запізнілого іракського контракту на заводі у Харкові під час нападу РФ у 2014 році?
Було б не дуже добре.
Над ВПК потрібно працювати попри всі фінансові та політичні кризи, тому що це питання життя і смерті держави.
По суті «Росомаха» – це колісна бойова машина піхоти, з гарним бронюванням від 14.5 мм у лобову проєкцію, озброєна 30 мм гарматою та кулеметом.

22 тонни ваги, можливість нести додаткову композитну броню та решітки. Днище тримає шестикілограмову міну – все, як у всіх.
Але є ціла плеяда спеціальних машин на його базі: командирські, міномети (чудовий самохідний міномет «Рак»), санітарні, розвідувальні, просто бронетранспортери в економ-варіанті.
Протитанкову боротьбу покладено на десант з “Джавелінами”, хоча після нападу РФ на Україну ЗС Польщі замовили 70 машин з безлюдною баштою, які мають ПТРК “Спайк”.
Власне зараз виконується контракт на 60 «Rosomak-S» – носій пускової ПТРК «Спайк» у протитанкові взводи. Польська армія порізала протитанкові роти в батальйоні, розбивши оборону від жорстких цілей на більш гнучкі «цеглини».
Останні закупки цього озброєння вже були в модифікації «Spike-ER» – подовжена до 8000 метрів польоту версія, саме під пуски з башти в «Росомах».

Військовослужбовці армії Польщі на БТР Rosomak під час переміщення на полігон у Дравсько-Поморському, Щецин, Польща, 25 травня 2020 року
Машини надходили на озброєння 21, 15, 17-ї механізованих бригад.
Оснащені новими тепловізорами третього покоління, лазерними далекомірами, захищеними раціями і тактичними моніторами БМП були відправлені в 17 механізовану – саме Військо Польське назвало її «Цифровою бригадою».
«Росомаха» тримає близькі прильоти 152 мм артилерії, а гармата «Bushmaster II» пробиває всі російські БМП в лоб, використовуючи боєприпаси, які виробляють в Німеччині, Чехії, Іспанії, США, Норвегії.
У навідника і командира є окремі тепловізори, серед російських однокласників це рідкість.
Загалом, це хороша машина, і її бригадний комплект суттєво посилить нас.
Якщо хтось і готується до війни серед країн Європейського Союзу, то це поляки. Військо Польське формує дві додаткові дивізії.
“Піхота Легіонів”, яку розгортають по лінії біля Білостока, щоб захистити східний кордон і коридор на Сувалки. Плюс десантна з прицілом на швидку допомогу балтійським країнам.
Формують додаткові бригади ТРО.

Варшавська, яку заточують на міські бої у столичній агломерації та в Хелмі з Пшемислем, де частини взаємодіятимуть із прикордонною вартою в лісистій місцевості.
Кожна дивізія отримує артилерійську бригаду – поляки самі кажуть, що це уроки війни в Україні.
Польська армія замовила величезну кількість БТР «Борсук», сотні танків, включаючи німецькі «Лео-2», американські «Абрамси» та корейські К-2, США санкціонували продаж полякам до 500 «Хаймарсів».
Але при цьому у Варшави досі 17 батальйонів, оснащених БМП-1 («бовупою» 70-х років минулого століття), плюс машини управління, розвідка, тил. Потрібно в стислі терміни замінити понад 1000 «копійок». Уряд Польщі на ці цілі планує витратити до 2026 року майже 20 млрд доларів.
Тож “український” контракт дорогого коштує – поляки уповільнюють модернізацію своєї армії, даючи нам можливість продовжувати бойові дії та посилювати ЗСУ.
Разом з контрактами на САУ “Краб”, постачанням МіГ-29, дронів, навчанням бійців, передачею понад 200 танків з наявності збройних сил можна говорити навіть не про стратегічне партнерство, а про військовий союз, який зароджується на наших очах.

Бо попри упевненість поляків у тому, що вони наступні в разі поразки України, Варшава робить набагато більше, ніж просто сусід і партнер, який не хоче, щоб пожежа охопила його власний будинок.