Коли не дали танки, почалися пошуки винних серед своїх. Кажуть, Зеленський якось не так просив, не тоді, не тими словами. Не треба так.
По-перше, тому, що іншого президента в нас нема і не буде до кінця війни. А по-друге, тому, що такі твердження не мають під собою підстав.
Якби нам дійсно давали зброю в залежності від того, що скаже Зеленський, ми б не отримали і десятої долі того, що ми маємо зараз.
Бо наш основний донор і нестримний лобіст, що вибиває нам зброю у цілого світу – це США. Ті самі США, де призединтом Джо Байден. Той самий Байден, проти якого Зеленський змовився з Трампом перед виборами в Штатах.
І якби було все, як дехто каже і допомога залежала від вчинків Зеленського, цей дипломатичний факап президента України тупо перекреслив би все. Бо навряд чи Байден горів бажанням допомагати тому, хто з усіх сил працював на його порзаку на виборах.
Але, слава богу, інтереси США це не інтереси Байдена. Тому сам Байден натягнув на обличчя посмішку і пішов тиснути недавньому кривднику руку та постачати зброю.
Давайте ще раз, по буквах: своєю військовою допомогою світ допомагає не Україні, а собі самому!
І це не красива метафора, а факт, абсолютно чітко усвідомлений усіма урядами, які допомагають. І коли Данія передає всі 18 Цезарів, які мала на озброєнні, це не тому, що Данія така щедра. Це тому, що Цезарі данської армії – дуже мала ціна за те, що біснуватих зупинять в Україні, а не в Данії.
Саме тому постачання зброї не припиниться ніколи і буде тим потужнішим, чим більші ми матимемо потреби.
Промови Зеленського можуть вплинути на постачання, але це короткострокові і незначні впливи. Якщо говорити в статегічному вимирі, то що б Зеленський не говорив хорошого чи поганого для наших партнерів, зброю вони постачатимуть так само, як постачали. Бо постачають за себе, а не для Зеленського.
Відмова Німеччини по Леопардам не тому, що Зеленський сказав в інтерв’ю «Дай танки!«. А тому, що у разі, якщо путін таки остаточно втратить розум, ядерні ракети можуть полетіти й на Німеччину. Так, вірогідність цього низька, але вона існує і вона цілком реальна. Тож, поставте собі питання, чи готові ви допомагати сусідам, якщо це загрожуватиме ядерною бомбою вам? Переконаний, німці дадуть танки. Просто їм треба трошки часу перестати боятися.
Постачання тяжкої зброї, літаків, ракет великої дальності буде відбуватися незалежно від будь-яких заяв з України. Питання нашої обороноздатності куруються у Вашингтоні. Слава богу, там дорослі і що б ми тут не витворяли, поки ЗСУ б’ються, вони будуть мати всю можливу підтримку.
Сергій Марченко
Не розумію, чому Рєзніков ставить себе вище генерала штабів США Марка Міллі та міністра оборони США Ллойда Остіна?
Щось не подобається міністру оборони України?
Не подобається кількість і якість підтримки?
То може варто почати виробляти свою зброю, а не продовжувати Велике будівництво і розпил грошей?
Кричуща неповага, на жаль, з нашої сторони.
Гопницька дипломатія продовжується і це неодмінно відштовхує від нас союзників. Добре, що союзники знають свою роботу, ціль та місію…
Дмитро Биков
Журналісту «Наших грошей» Юрію Ніколову надали хороший інсайд про торгівлю на крові. Буквально на крові.
Мова про закупівлі харчування для ЗСУ. Ціни на продукти не просто високі, а захмарні. Такого не було за жодного керівництва Міноборони.
А згадуючи вчорашню позу Рєзнікова на засіданні робочої групи по наданню зброї Україні в німецькому Рамштайні — вдвічі гидко.
