Про це Бабченко розповів під час прес-конференції.
«Насамперед мені було сказано: «Пріоритет — це твоя безпека». Щоб мінімізувати небезпеку була придумана легенда, що я підвернув ногу — щоб не виходити з дому, тому що стрьомно йти в магазин, коли ти знаєш, що тебе можу грюкнути в будь-який момент, коли ти гапдки не маєш, за яким рогом людина стоїть і чекає і з якою зброєю. Сидів вдома. Те, що це сталося у вівторок — це просто збіг. На людину почали тиснути. На виконання дали 3 тижні. Принагляли, щоб це було зроблено швидше. Сама операція повинна була бути в п’ятницю, але з деяких причин була перенесена на вівторок», — розповів журналіст.
Після початку спецоперації Бабченку довелося кілька годин вдавати вбитого, лежачи у справжній тваринній крові. При цьому спецназ, який приїхав на виклик, не знав про спецоперацію.
«У вівторок годин в 6 вечора прийшов гример. Ми придумали, як все це буде, вирішили, що вбивця зайшов у під’їзд і поки я відкривав двері, вистрілив мені в спину. Ми тренувалися, мені показували, як падає вбитий чоловік, як у нього йде кров з пробитого легені. Футболку мою до цього відвезли, окремо прострелили манекен. У підсумку я одягав прострілену футболку, впав. Кров була справжня — свиняча. Мене залили кров’ю, все, я помер. Всі пішли, ми залишилися одні, дружина зателефонувала до поліції, потім до швидкої допомоги. Спецназ приїхав моментально — хвилин через 7, забігли, перевірили всі кімнати, забезпечили безпеку. Вони були не в курсі спецоперації. Приїхала швидка допомога, легенда була така, що я був ще живий, мене посадили на носилки, віднесли до швидкої допомоги», — продовжив Бабченко.
Після констатації «смерті» журналіста повезли до моргу.
«Реанімація виявилася невдалою і я помер. Лікар зафіксувала смерть, приїхав судмедексперт, почав мене описувати, потім вирішили, що краще це закінчимо в морзі. Поїхали у морг, до цього моменту я лежав як убитий, зображував жертву. Перевантажили мене на каталку, завезли в морг і коли в морзі ворота за мною закрилися, тут я вже «воскрес». Мене відвели до кімнати санітара, я зняв закривавлений одяг, замерз як собака. Мені дали простирадло, я закутався і, як Джавахарлал Неру, сидів у простирадлі, дивився новини про те, яким офігенним хлопцем я був. З моргу мене евакуювали, тому що приїхали журналісти, допустити витоку інформації було не можна. Відвезли в безпечне місце під охороною і в 5 ранку тільки все це вже закінчилося. Почалося в 6 вечора закінчилося в 5 ранку. Там я вже помився і ліг спати», — підсумував Бабченко.
