Trending

Коли влада починає міняти стільці — це тому, що підлога вже горить

0
By on Политика
На Банковій знову стартував улюблений жанр — кадрова опера-буф. У повітрі запах гарячого попкорну, адже глядачам обіцяють велике «перезавантаження силового блоку».
Хоча насправді це не перезавантаження — це перестановка тулубів у кріслах, щоб хоч щось виглядало свіжим.
Журналіст Фомічов злив інформацію: Татарова нібито виносять із кабінету, як старий зламаний стілець. ДБР — міняють керівництво. І все це виглядає майже оптимістично, поки не доходиш до найсмішнішого моменту:
Малюка переводять на позицію Татарова.
Ага. З СБУ — просто під теплу ковдру Єрмака.
Це навіть не «кадрове рішення», це класична спецоперація по порятунку свого фаворита —
коли йдуть дощі, сухі парасолі ховають у комору,
а мокрі прикривають на балконі, щоб не зіпсували дорогий паркет.
Рояль рятує АліБабу — і робить це так елегантно, що хочеться аплодувати стоячи.
Татарова — у смітник чи в дипломати, Малюка — з кабінету в кабінет ,
а ми все ще робимо вигляд, що це «оновлення влади».
Нові кандидати? Прізвища звучать як список людей, яких можна знайти у вічному резерві Банкової:
«Хто вільний? Поклад? Добре, ставте Поклада».
Усе, дисципліна залізна:
ніхто зайвий до геніального диригента не потрапить.
Бо головне не нові обличчя — головне вчасно прикрити старі проблеми новими костюмами.
Те, що тоне країна — другорядне.
Головне, щоб оркестр на Банковій не зупинявся.
Грайте далі! Хай рухаються барабани, переносяться труби, перескакують скрипки.
Бо коли музика затихне — почуються справжні питання.
Поки що в офісі панує нервовий сміх, перемішаний із дивним оптимізмом:
може, знову пронесе.
Але всі розуміють:
коли влада починає міняти стільці — це тому, що підлога вже горить.
Volodymyr Tsybulko
Можливо, це малюнок: труба, саксофон, скрипка та кларнет
Реакція Зеленського на обшук у Єрмака виглядала так, ніби слідчі НАБУ не просто зайшли з ухвалою, а винесли з Банкової родинну реліквію. Президент, замість спокійно сказати «слідство має працювати», перейшов у режим ображеної зірки: «Як ви взагалі сміли турбувати Андрія Борисовича?»
Схоже, для Зеленського Єрмак — не чиновник, а щось між талісманом і системним блоком: висмикнеш кабель — і вся конструкція зависає.
Іронія в тому, що обшук не став би політичною катастрофою, якби президент не кинувся рятувати Єрмака з такою емоційністю, з якою раніше рятував рейтинги. Але тепер Зеленський сам прикрутив собі до шиї табличку: «Єрмак — це я».
Ну окей, якщо так — тоді будь-яка флешка зі справи Мідаса тепер флешка і на президента.
Стратегічний геній Банкової полягає в тому, що замість дистанції вони демонструють повне політичне злиття. Обшук у Єрмака? Для Зеленського це «атака на стабільність». А для країни — це просто обшук у кабінеті людини, яка давно стала символом кулуарної влади.
Але президент вирішив інакше: «Не чіпайте мій Офіс!»
Пробачте, але з якого часу Офіс президента став приватизованим активом?
Той факт, що Зеленський нервово захищає Єрмака, лише доводить: у Банковій чудово розуміють масштаби того, що може вилізти з цих протоколів обшуку. І зовсім погано, що президент поводиться так, ніби в кабінеті Єрмака знайшли не документи, а чорну скриньку з усіма рішеннями останніх чотирьох років.
Найкумедніше: тепер Зеленський сам зацементував політичний фінал. Бо якщо Єрмак «недоторканний», то кожен новий факт у слідстві — удар не по ньому, а по самому президенту.
Коротко кажучи:
обшук зробили в Єрмака, а реакцією Зеленський зробив підозрюваним самого себе.
Volodymyr Tsybulko

Можливо, це ілюстрація текст

Володимире Олександровичу, а як же  «Єрмак прийшов зі мною і піде зі мною»?

Володимире Олександровичу, навіщо ці півміри? Ваш вихід! Вірніше, на вихід!

Дайте шанс врятувати від вас країну, клята зелена плісняво!

Якщо чесно, відчуваю огиду. Як ми дійшли до такого життя, до такої ситуації, що якийсь хрін з гори, з чітко пропечатаним на обличчі «інтелектом» настільки укорінився, настільки узурпував владу, що навіть чіткий меседж у 70%-у несприйнятті суспільством, бунт недобитків монобільшості, тиск західних партнерів не могли викорчувати цей химерний мікс Козиря і Алі-Баби!

Я радітиму, коли він сяде пожиттєво.

Можна поряд з Володимиром Олександровичем. Зріднилися, мабуть, за стільки років…

Самарска

Zеленському справді пообіцяв Єрмак, що звільнивши Єрмака, він вмить здобуде велику прихильність населення? І Zе, судячи з відосіка, повірив. Навіть янукович, коли Льовочкін оголосив про своє звільнення не повірив ні в що й не підписував звільнення цілий місяць…

І не дарма зараз, як ошалілі Буданова крутять. Це буде маркер. Якщо призначать когось із чєловєчьков Єрмака, то це не тільки його гра, але й доказ, що все він тримає під контролем. А от, якщо Буданов обо стане керівником опи, або в інший спосіб засвітять його домінування, то таки стався маленький двірцевий переворот (чи вміла інтрига), організована «першою Машею країни» — Марією Левченко. Вона незмінна секретарка Zейла ще з Кварталу та спільної роботи на фсб рф і депутата єдінороса валуєва, зараз сидить з ним в одному кабінеті й присутня при всіх зустрічах і нарадах.

А хочете ще одну інтригу на випадок будановського злету. Хоча… І єрмаковського падіння достатньо. Річ у тому, що Єрмак — це потомственне гру срср і рф. А Левченко-Гогілашвілі, А.Деркач, Галущекнко, Татров та ряд інших ображених Єрмаком — це фсб рф. І між ними в себе вдома на раші точиться смертельна війна. присутність фсб більш масова. І Єрмаку могли ще й помститися за усунення своїх феесбешних та просування до головних кормушок і центрів ухвалення рішень конкуруючої фірми.

Дико й неправдоподібно звучить? Згоден. Але в Україні Zеленського немає такої неймовірної зради, яка б не могла виявитися правдою…

Чорновіл

Share.

Related Posts

Comments are closed.