Уся увага військового й політичного керівництва країни прикута до Бахмута, адже в ньому й біля нього зосереджено так багато сил, що помилки в управлінні можуть бути фатальними
Бахмут
Стратегія перемелювання росіян у Бахмуті тепер поєднується із тактикою поступового відходу з окремих районів міста, які вже неможливо втримувати. Якщо Силам Оборони вдасться затримати ворога в Бахмуті ще на 1-2 місяці, то український контрнаступ може суттєво змінити розстановку сил, зокрема й на цій ділянці фронту.
Від останніх днів лютого й досі ЗСУ поступово відходять зі східної частини Бахмута на лівому березі річки Бахмутівки. На цей час Сили Оборони ще втримують невелику частину приватного сектору в цій частині міста, яку називають Забахмутка, однак уже невдовзі річка стане суцільною лінією фронту.
Відходячи, наші військові організовано підривають за собою автомобільні та залізничні мости. Водночас через зменшення площі, яку потрібно обороняти, ЗСУ також знижують концентрацію оборонців, відводячи частину на інші ділянки фронту.
На північ від міста рашисти знову поновили наступальні зусилля на Веселе й Роздолівку із перспективою виходу до Сіверська, однак на цій ділянці фронту їхні зусилля були надто млявими. Натомість більш загрозливими були штурми околиць Оріхово-Василівки: тут окупантам вдалося просунутися на пів кілометра по трасі на Слов’янськ. Однак найбільш небезпечним стало просування на перерізання стратегічно важливої дороги із Часового Яру на Бахмут через село Хромове. Тут ворогу вдалося пробити двокілометровий коридор між селами Богданівка та Хромове й наблизитися на відстань менш ніж кілометр до логістичної артерії. Водночас останні кілька днів наступ путінолюбів сильно загальмував, адже вони просуваються відкритим рівнинним простором у той час, коли наші воїни зайняли вигідні панівні вершини довкола.
З південного боку Бахмута загарбники впритул підійшли до житлових кварталів біля Маріупольського цвинтаря, а також намагаються пробитися в центральну частину міста, рухаючись правим берегом попри Бухмутівку. Втім темпи просування через щільну міську забудову є дуже низькими, тож тут рашисти можуть застрягнути ще на багато місяців. Тим паче, що ЗСУ час від часу проводять успішні контратаки, як-от нещодавно на південь від Іванівського в напрямку Кліщіївки. Завдяки цьому можливою залишається логістика через трасу Костянтинівка – Бахмут, яка знову стала основною.
Донецьк і Вугледар
Попри прагнення росіян захопити Вугледар і прорватися на Курахове, щоб оточити ЗСУ, які тримають лінію фронту на околицях Донецька, їм не вдається зробити це вже понад 9 місяців. Після найбільшої танкової поразки в цій війні під Вугледаром окупанти знову намагаються зібрати тут війська для нового наступу. А тим часом роблять спроби тиснути в інших напрямках, щоб розосередити нашу оборону. Так, незначні просування ворога були на південь від Мар’їнки в селі Побєда, а також з півдня та півночі Авдіївки, в районі Водяного та Красногорівки.
Луганщина
Упродовж місяця ми повідомляли про те, що на Луганському напрямку росіяни зосередили великі ресурси й намагаються прорватися до Лимана. Втім минув місяць безперервних зустрічних атак, і ЗСУ знову почали відтискати окупантів в напрямку траси Сватове – Кремінна. Особливо це відчутно в районі Невельського – Червонопопівки. Усе це свідчить, що навіть попри невпинну мобілізацію ворогу гостро бракує людських ресурсів, які масово перемелюються в постійних і беззмістовних піхотних атаках.
Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також інших відкритих та перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.
espreso.tv
