Лол. Ізраїль знову наносить авіаудари по сектору.
Все виключно «у відповідь на підлі дії» Хамас, який начебто «порушив перемир’я і атакував ЦАХАЛ, ніхто не загинув, але ми рішуче відповімо». Нетаньяху уже зібрав екстренне засідання уряду і пригрозив, що відповідь терористам буде страшна.
От тільки бригада Аль‑Кассам каже, що вперше чує про якісь зіткнення. Ті «атаки», про які стверджує Цахал, за словами терористів, відбулися у червоній зоні окупації — тобто в зоні під контролем Ізраїля.
От уже не знаю, чи це Нетаньяху так відвертає увагу від того, що зараз палестинські лікарі оприлюднили докази тортур над заручниками, яких повернув Ізраїль (живі зі слідами катувань, а мертві — з зв’язаними за спиною руками і застрелені в голову).
Чи може Нетаха не хоче в тюрму. Він єдиний кому невигдіні підписані угоди і мир. Бо його політика спровокувала 7 жовтня, а потім він прошляпив напад Хамас, зараз переміг «повернувши заручників», яких хамас пропонував обміняти зразу ж після нападу, а щойно будуть вибори і він втратить владу — ще й сяде у справі про корупцію. Навіть Трамп у Кнесеті при підписанні «угод тисячоліття» відкрито просив президента Ізраїля помилувати Натаху. Просто комедія. Де Саша Барон Коен? Ось про кого треба зняти кіно «Диктатор».
Завжди смішило, як стада носяться з цими баснями, що от «у Ізраїлі керівництво доросле, а в Україні корупціонери, тому вам не допомагають». Не знають наївні люди, що в Ізраїлі тупо путін при владі, який розв’язує війни, щоб не посадили на нари в 75 років.
Ну а ці перестрілки в Рафаху. 100% чергова провокація під фальшивим прапором. Бо в наше село новини доходять довго, але у світі всі давно знають, що Ізраїль використовує в Газі озброєні кримінальні банди, переодягнені в палестинців. І вони у Газі вчиняють злочини проти мирного населення під чужим прапором. Наприклад, широко відомий випадок як «Народні сили» крали гуманітарку, а Ізраїль потім звинувачував Хамас. Одну з таких банд Хамас і зачистив на днях, щойно виліз з тонелів.
Прямо НКВД і переодягнені бандерівці.
Ця тактика навіть в самому Ізраїлі викликає огиду.
У відповідь на звинувачення колишнього міністра Авігдора Лібермана у підтримці таких банд Нетаньяху відповів у стилі: «ахаха, лол кек, ну і що тут такого? наших військових загине менше».
А викликає огиду у всіх нормальних людей така тактика тому, що використовуючи її, ні ти, ні нормальні люди, які це змушені спостерігати, ніколи не можуть бути до кінця впевненим: то злочини вчиняв злий і коварний терорист чи ти сам?
Ізраїль знову вдарив по центру Гази — місто в сильному диму.
Попри домовленості про перемир’я, атаки не вщухають.
——
В гілці дискусії щодо виступу Дмитро Чекалкин мене спитали звідки Дмитро знайшов усі ці данні про 800 тис. ув’язнених палестинців починаючи з 1967 року. Де Ізраїль їх усіх утримує/утримував?
Відповідаю.
З 1967 року, після Шестиденної війни та окупації Західного берега річки Йордан, Східного Єрусалиму та Сектора Гази Ізраїлем, система утримання палестинців стала ключовим елементом окупаційного режиму.
Ізраїльські сили арештували понад 1 мільйон палестинців (за оцінками ООН, Amnesty International та палестинських правозахисних організацій, таких як Addameer і Palestinian Prisoners Society), що становить близько 20% палестинського населення та 40% чоловіків.
Більшість утриманих — це «політичні в’язні» за звинуваченнями в «безпекових» порушеннях, часто без формальних звинувачень (адміністративне затримання).
Утримання відбувається в системі, керованій Israel Prison Service (IPS) та ізраїльською армією. Більшість в’язниць розташовані всередині Ізраїлю (порушуючи IV Женевську конвенцію, яка забороняє переміщення цивільних з окупованих територій), що ускладнює візити родичів.
Нижче наведено основні місця утримання, засновані на даних від B’Tselem, Addameer та IPS (станом на 2024–2025 роки). Деякі в’язниці використовуються з 1967 року, інші створені пізніше для розширення системи.
Основні в’язниці та центри затримання
Назва в’язниці/центру / Розташування/Опис та історія/Кількість утриманих палестинців (орієнтовно, 2024–2025)
1. Ofer Prison/ Західний берег (біля Рамалли)/ Заснована в 1980-х; використовується для допитів та утримання з Західного берега. Перейшла під контроль IPS у 2006/ ~1,000–1,500 (включаючи дітей та адміністративних затриманих)
2. Megiddo Prison / Північ Ізраїлю (біля Назарета) / Заснована в 1940-х як британська, з 1967 — для палестинців; відома жорсткими умовами. Під IPS з 2005. /~800–1,200
3. Ketziot (Ansar III) Prison / Пустеля Негев (південь Ізраїлю) / Створена в 1980-х під час Першої інтифади; тимчасовий табір, що став постійним. / ~1,000–2,000 (часто переповнена)
4.Gilboa (Shatta) Prison / Північ Ізраїлю (біля Джолбоа) / Заснована в 1960-х; високий рівень безпеки, використовується для лідерів опору. / ~500–800
5. Ramle Prison Complex (включає Ayalon, Neve Tirza) / Центральний Ізраїль (біля Рамли) / Заснована в 1950-х; Neve Tirza — для жінок з 1968. Включає ізолятори та клініку. / ~1,000 (включаючи ~100 жінок)
6. Ashkelon Prison / Південь Ізраїлю (біля Ашкелона) / Заснована в 1970-х; відома тортурами під час допитів. / ~600–900
7. Nafha Prison / Пустеля Негев / Заснована в 1980-х; високий рівень безпеки для «терористів». / ~700–1,000
8. Majdo (Al-Majdo) / Центральний Ізраїль / Заснована в 1970-х; для чоловіків з Західного берега. / ~500
9. Etzion Detention Center / Західний берег (південь від Вифлеєму) /Військовий центр; один з найжорсткіших, з 1967. / ~300–500 (переважно допити)
10. Huwara Detention Center / Західний берег (біля Наблуса) / Військовий; для короткотермінового утримання з 1980-х. / ~200–400
11. Sde Teiman Military Facility / Пустеля Негев / Тимчасовий табір, розширений після 7 жовтня 2023; для газанців, з повідомленнями про тортури. / ~2,000–3,000 (газанці, «незаконні бійці»)
12. Facility 1391 / Невідоме (секретне) / Секретна в’язниця з 1967; використовується для допитів; Amnesty називає її «чорною дірою». / Невідомо (десятки)
Джерела: Addameer, B’Tselem, ООН (на основі правозахисних звітів).
Всього 19 в’язниць в Ізраїлі та 1 на Західному березі; переповненість сягає 150% (IPS, 2024). Жінки (95) та діти (270) утримуються окремо, але часто в жорстких умовах.
Динаміка утриманих палестинців (1967–2025)
Загалом: ~1 млн арештів з 1967 (середній ~47 на день).
Рівень засуджень у військових судах — 99,7%, часто через plea bargains.
Адміністративне затримання (без звинувачень, на основі «секретних доказів») — ключовий інструмент: ~100,000 випадків з 1967, з них ~52,000 наказів.
Ключові тенденції та статистика
• 1967–1987 (перші 20 років окупації): ~500,000 арештів (1 з 3 палестинців). Початок адміністративного затримання (перший наказ: вересень 1967). ~100–200 на день у судах; фокус на націоналістах (1974: ~200 затримань на 5 років).
• 1987–1993 (Перша інтифада): Найвищий рівень ув’язнення у світі (~600,000 з 1967). Засудження: 90–95%; ~12,000 дітей.
• 2000–2005 (Друга інтифада): Пік ~8,000–10,000 утриманих одночасно. Кумулятивно ~650,000 з 1967.
• 2012: ~800,000 загалом; ~100,000 адміністративних.
• 2023 (до 7 жовтня): ~5,250 утриманих, включаючи 1,264 адміністративних, 170 дітей, 40 жінок.
• 2023–2025 (війна в Газі): Різке зростання: з 5,250 до 10,000–11,056 (липень 2024: 9,623; грудень 2024: 9,619; травень 2025: 10,068; жовтень 2025: ~11,000). ~30,000 арештів з жовтня 2023, включаючи ~18,000 на Західному березі та тисячі газанців (2,500 як «незаконні бійці»). Адміністративних: з 1,100 до 3,544–4,781 (7-кратне зростання). Діти: ~760 арештів; жінки: ~153 з Гази.
Смерті: 77 з жовтня 2023 (тортури, недбалість); загалом з 1967: ~226–300 (72 від тортур).
• 2025 (після обміну): Випущено ~2,000 (включаючи 1,700 газанців);
Джерела: ООН, B’Tselem, Al Jazeera, HaMoked.
Тенденції та зміни
• Зростання адміністративного затримання: З ~100 на рік (1967) до ~3,500–4,800 (2024–2025); використовується для політичних лідерів, журналістів, активістів.
• Діти та жінки: З 1967 — ~50,000 дітей, ~17,000 жінок; після 2023 — фокус на «інформаторів» через тортури.
• Тортури та смерті: ~72 смерті від тортур з 1967; після 2023 — систематичне (стрес-пози, голод, медична недбалість). ООН називає це «карцеральним режимом» — ув’язненням як інструментом контролю.
• Вплив подій: Арешти зростають під час конфліктів (інтифади, війна 2023); обміни (2023–2025) тимчасово зменшують, але не змінюють тренд.
• Критика: HRW, Amnesty: порушення прав (без доступу до адвокатів, «секретні докази»); суди — «шаманські» з 99,7% засуджень.
Ця система, за словами ООН, перетворює окуповані території на «відкриту в’язницю».
Всі ці дані ви можете перевірити, вони є у відкритому доступі.
.
Палестино-ізраїльські війни в нашому, українському, інформпросторі давно набули однозначного забарвлення: за замовчуванням визначено, хто правий (симпатії широкої аудиторії на боці Ізраїля) і хто – неправий (палестинці). Втім, деталі, фактаж і події на місцях у цьому довготривалому протистоянні лишаються білою плямою: це, здебільшого, просто невідомо абсолютній більшості населення. Саме через цей брак знань часто виникає брак розуміння, чому ж ті чи інші дії Ізраїля засуджуються. В тому числі — на офіційному рівні. Я вже мовчу про напіванекдотичні ситуації, коли питають, а чи не збирається Україна визнавати Палестину як це тільки зараз зробили Франція та Велика Британія. Як вчора в наших «Союзниках» добре розтлумачив Igor Semyvolos: в нинішній війні уряд Нетаньягу вже зіткнувся з такою критикою власного суспільства, що і далі стояти на своїх максималістських цілях відносно Сектору Гази йому було не тільки некомфортно, але і контрпродуктивно. Зайвий раз просто підкреслю, що Україні, маючи майже пʼяту частину території під окупацією, і далі варто триматися тієї оцінки конфлікту Ізраїля і (у широкому сенсі) Палестини, яка відповідає нормам міжнародного права передовсім
