Чи кожен, хто живе в Україні, може пояснити походження назви своєї держави? Цього, без сумніву, навчають із дитячого садочка, потім — у школі, далі — у вузі. Однак єдиної версії походження назви Україна, видається, історики й досі не виробили.
Чому? Ми вирішили з’ясувати, коли наша держава стала називатися Україною, чому саме таку назву отримала і скільки імен вона мала. Про це розказав Олександр Палій, історик, кандидат політичних наук.
— Скільки найменувань нашої держави знає історія?
— Перша відома нам назва території України — Кімерія. Вона згадується лише кілька разів в Х — VII столітті до нашої ери. Назва пов’язана з одним із індоіранських племен, яке жило на Півдні України. Потім Україну називали Скіфією, згодом Руссю, і власне Україною.
Назва “Скіфія” зберігалась приблизно тисячу років. Західний і східний кордони Великої Скіфії визначалися дуже чітко. Територія утворювала гігантський квадрат, який майже збігається із сучасними межами держави. Тоді Скіфія пролягала вширину на 700 кілометрів від річки Дунаю до річки Дон і приблизно на стільки ж — углибину, від Чорного й Азовського морів майже до впадіння Прип’яті в Дніпро.
Згідно з даними античних істориків, скіфи в V столітті до нашої ери вважали себе корінними мешканцями на території України. Також Геродот, який відвідував їхні землі, пов’язував тутешніх жителів із Дніпром, називав їх «борисфенітами», тобто «дніпрянами».
— А як виникла назва «Русь»?
— «Русь» — давнє слово іраномовного походження, пов’язане з назвами сарматських племен, які здавна мешкали на території України. До VІ століття воно закріпилося на середньому Дніпрі й поступово перейшло на слов’ян. Назва Русь, найімовірніше, походить від назви сарматського племені роксолан. Слово «рокс» сарматськими мовами означало «сяючий», «світлий», «білий», «головний».
Руси в Х столітті сповідували культ меча, мали характерний спосіб і ритуал поховання, одяг (зокрема, характерні для одягу скіфів і сарматів, а згодом і українців широкі шаровари, вовняні шапки із довгими шликами), сарматські назви посад своїх вождів, зокрема жупан тощо. До речі, Русь Х — ХІІ століття пролягала в межах сучасних Київської, Чернігівської, Житомирської, значної частини Черкаської, Полтавської, Сумської, а також частини Вінницької областей.
— Як же виникла сучасна назва нашої держави?
— Слово «Україна» вперше з’являється у літописах у 1187 році. У них йшлося, що за Переяславським князем Володимиром Глібовичем «тужила вся Україна». Переяславщина була одним із чотирьох князівств власне Русі (до якої на той час належали Київське, Чернігівське, Переяславське й Новгород–Сіверське князівства). Значна частина Переяславського князівства була віддалена від кордонів Русі навіть більше, ніж сам Київ. Тому поняття «Україна» не могло означати околиць князівства. Таким чином, було б не зрозуміло, чому за князем тужили саме прикордонні землі, адже робити це мали жителі всього князівства.
Усі перші згадки назви «Україна», зокрема літописні 1187, 1189 і 1213 років, підтверджують, що слово «Україна» в той час було синонімом до слів «князівство», «земля», «країна». Як за Переяславським князем у 1187-му тужило все Переяславське князівство, а не його околиці, так і князь Ростислав Берладник 1189 року захопив усе Галицьке князівство, а не його околиці. Так і Данило Галицький у 1213 році приєднав усе князівство зі столицею в Угровеську, а не його прикордонні частини. Слово «українянин», відповідно, означало «земляк», «співвітчизник». Пізніше це слово трансформувалося у слово «українець».
Назву «Україна» застосовували й до російських та білоруських земель — Рязанська Україна, Ростовська Україна, Полоцька Україна. Відомі також повідомлення про польських князів, які після походу на Галичину й Волинь поверталися «в свою Україну» — у власне князівство.
— Чи багато в світі є країн, назва яких змінювалася?
— Часто керівники тих держав, які вважали, що їм не вистачає своєї історії, намагалися привласнити чужу, більш авторитетну й шановану. Сучасна Румунія запозичила свою назву від Риму, хоча римляни масово виселилися з території Румунії в 270-х роках, залишивши там місцеве латинізоване дакійське населення.
За часів Середньовіччя Німеччина офіційно називалася «Священною Римською імперією», хоча внесок германців у римську історію обмежувався переважно тим, що германські племена зруйнували Рим.
Китай багаторазово змінював свою назву — ім’я походило від імен правлячої династії. Франція свого часу звалася Галлією, Англія — Альбіоном, Іспанія — Іберією. Щодо Росії історії відомі назви РРФСР, Московія, Залісся, Суздаль і Мерямаа.
Юлія ГОЛОДРИГА, expres.ua
