Об этом в интервью Обозревателю заявил главнокомандующий ВСУ генерал-полковник Руслан Хомчак.
— Отец погибшего военнослужащего через суд добился, чтобы ГБР открыло уголовное производство по факту возможной бездеятельности Верховного Главнокомандующего, которая привела к смерти. Судмедэкспертиза показала, что разведчик истек кровью, не дождавшись эвакуации. Все ли было сделано для спасения жизни воина?
«Начну с того, что всего этого вообще могло не случиться. Был запрет на то, чтобы ходить в «серую зону». Вообще выходить за свои позиции и лезть туда, где за шесть с половиной лет все нашпиговано минами, где все простреливается. Этот запрет нарушили Красногрудь, Журавель и еще два матроса, которые стояли на наблюдательном посту. Матросам по 20 лет и они со старшими товарищами полезли, куда запрещено», — отмечает Хомчак.
По словам главкома ВСУ, есть предположения, что они хотели провести разведку.
«Четверо находились на наблюдательном посту. И вот они решили пойти. Инициаторами были Красногрудь и Журавель. Они были классными военными, прошли войну, все умели и знали. И вот они пошли предположительно в разведку, хотя им никто не давал никаких распоряжений. Они нарушили все приказы, которые были. Если вы хотели услышать, что произошло – тогда я прямо это говорю.
При этом он утверждает, что их командир не знал о том, что Красногрудь, Журавель и два молодых матроса отправились в серую зону.
«Командир батальона – их хороший друг, прошел с ними всю войну. Но он не знал. Первым шел командир разведвзвода Дмитрий Красногрудь, за ним – сержант Ярослав Журавель, а потом уже те два молодых матроса. После того, как подорвался Красногрудь, Журавель сказал матросам, что надо уходить, помочь уже ничем не смогут. Трое возвращаются на свою позицию, докладывают командиру батальона о произошедшем», — отметил Хомчак.
«Отправляют беспилотник, а потом с командиром принимают решение идти забирать тело Красногрудя. Дальше по установленному алгоритму заявляют о ситуации через СЦКК и ОБСЕ. Когда получают подтверждение от российско-оккупационых войск, тогда уже надевают белые каски, бронежилеты и идут. Среди них и офицеры СЦКК. Первым – Журавель, за ним офицер-сапер морской пехоты (на случай, если нужно разминировать тело, так как враг часто такое делает), потом остальные. Доходят до зоны видимости тела Красногрудя и в этот момент из кустов раздается очередь. Журавель падает. Группа вся возвращается», — продолжает он.
«Им задают вопросы – где Журавель? Они отвечают, что он – 200-й, а вернулись, чтобы всю группу не подставить под удар. Почему лейтенант, который был командиром второй группы (они шли еще вместе с Журавлем), принял решение оставить там воина? Я не знаю. В рамках уголовного производства сейчас идет расследование. Решение принимает тот, кто отвечает за ту территорию и ту операцию. Так в армии есть и так должно быть, вы же понимаете меня. И если кто-то из «диванных воинов» думает, что это президент решил «оставить» военнослужащего – это не так», — утверждает Хомчак.
Далее, по словам главнокомандующего ВСУ, после того, как стало известно, что разведчик жив и оказывает себе медицинскую помощь, была сформирована новая группа для эвакуации Журавля. В эту группу вошли: лейтенант, который ходил еще с Журавлем, когда тот был ранен, и те же два матроса – все они пошли третий раз.
«Представьте себе нагрузку в тот день на 20-летних ребят. В первую очередь моральную. И все это под огнем противника – это же не по кабинету гулять. Эта группа разминулась на каких-то метров 50 с местом, где Журавель попал ранее в зону видимости, где мы его потеряли и где подорвался боевой медик Николай Илин («Эстонец»). Где получил ранения лейтенант – командир группы. Два бойца, которые их прикрывали, успели отойти.Так что, разве можно сказать что Журавля не спасали? Давайте честно. Но в результате еще один военнослужащий погиб, второй был ранен. Журавель исчез из виду. Я вам гарантирую, если бы видели, где он точно находится, то пошла бы еще одна группа. Но зная, что балка минировалась и нами, и противником на протяжении нескольких лет – нельзя было отправлять людей на верную смерть», — уверяет Хомчак.
«Да, решение принимал командир батальона, который уже потерял Красногрудя, Журавля и Илина «Эстонца». И он должен был в никуда отправлять очередную группу? Его можно понять? Я также прекрасно понимаю отца Ярослава Журавля. К слову, он воевал со своим сыном, прошел войну. Отец имеет право предъявлять претензии кому угодно. Но я ставлю себя и на место того командира, который принимал решение. Отправил бы я кого-то, потеряв уже столько людей? Отправил бы на смерть? Тем более, когда там все простреливается. Потому откровенно говорю: если бы Красногрудь и Журавель не пошли, всего этого бы не произошло. Все началась с их нарушения. Это синдром военных. Такое бывает на войне… Я это знаю», — добавил он.
При этом Хомчак отметил, что Дмитрий Красногрудь и Ярослав Журавель достойно прошли всю войну, были действительно храбрыми и отважными – президент наградил их посмертно.
Как сообщалось, 13 июля российские наемники обстреляли группу украинских военных, проводивших эвакуацию тела бойца ВСУ в районе пгт Зайцево. В результате вражеского огня военный медик погиб, один военнослужащий получил ранения, еще один — боевое травмирование.
Тела погибших и раненный военнослужащий, который впоследствии скончался, остались на месте обстрела. Были начаты переговоры с СММ ОБСЕ об их эвакуации. 15 июля тело военнослужащего Ярослава Журавля, погибшего 13 июля возле Зайцево, было возвращено с временно оккупированной территории.
Прокуратура Донецкой области начала досудебное расследование по факту нарушения законов и обычаев войны, соединенного с умышленным убийством, представителями не предусмотренных законом вооруженных формирований РФ.
Позже стало известно, что военный медик, погибший на Донбассе, был гражданином Эстонии.
censor.net
P.S.
Хомчак винним в тому, що Ярослава Журавля покинули стікати кров’ю, зробив… Ярослава Журавля.
***
*****
********зачеркнуті мати*
Вдихнули. Видихнули.
Я краще зацитую текст. Не здивуюся, якщо цей шедевр скоро видалять з Обозревателя. Після такої ницості просто хочеться помити руки…
«Була заборона на те, щоб ходити в «сіру зону». Взагалі виходити за свої позиції й лізти туди, де за шість із половиною років усе нашпиговано мінами, де все прострілюється. Цю заборону порушили Красногрудь, Журавель і ще два матроси, які стояли на спостережному посту.
Четверо перебували на спостережному посту. І ось вони вирішили піти. Ініціаторами були Краснорудь і Журавель. Вони були класними військовими, пройшли війну, все вміли і знали. І ось вони пішли імовірно в розвідку, хоча їм ніхто не давав ніяких розпоряджень. Вони порушили всі накази, які були. Якщо ви хотіли почути, що сталося, – тоді я прямо це говорю.»
*про моральні якості генерала каже все хоча б те, що генерал не бере відповідальність на себе за солдата. Генерал перекладає відповідальність НА солдата.
*Перекладає на загиблих, які вже не зможуть йому заперечити. Мьортвиє сраму нє імут.
Вдихнули. Видихнули.
Поїхали.
Наказ «не ходити в сіру зону, не вести розвідку, не робити нічого» — класним військовим, які пройшли війну, знали що робити (с), — це окреме, дуже гарне питання. За нього, вірю, Хомчак ще буде давати відповідь. Разом із Зе.
Але за своїми посадами загиблі діяли в інтересах батальону. Вони не алкаші, що пішли в ларьок, не дезертири. Також вони не повара і не медики. Вони діяли в інтересах свого військового підрозділу, діяли в межах своїх посадових обов’язків розвідників.
Хомчак фактично звинувачує їх у сумлінній службі (підкреслено), в той час, коли сам він віддав наказ військам НЕ ВОЮВАТИ (підкреслено).
Це за гранню саме по собі. На цьому можна ставити крапку і цю істоту більше ні про що не слухати. Але.
Далі.
Хомчак оббріхує загиблих, що вони порушили наказ. Брехня. Наказ від комбата Римаренка на розвідку був. І цьому існують докази.
Далі
Розвідник пішов у розвідку, чим начебто за словами Хомчака, порушив наказ (брехня і лицемірство. Але), але потім розвідник повернувся. Розвідник повернувся і доповів командиру. А потім — вийшов у нову операцію. Так? Так, так. І ось це вже не порушення наказу. З моменту, коли Ярослав Журавель вийшов у пошукову операцію з порятунку загиблого Красногрудя, це вже бойове завдання.
І ось тут Хомчак бреше. Просто на 100% бреше. Бреше лицемірно і нахабно. В очі суспільству. Ярослав Журавель сумлінно виконував завдання, не порушував ніякі накази, навпаки намагався врятувати побратима. Генерал його оббріхує посмертно.
Далі.
Морпіх пішов у операцію з пошуків і порятунку товариша. Операцію, яка була погоджена на рівні ОБСЄ, це зараз прекрасно відомо. Ярослав отримав поранення і не зміг повернутися. Але він ще був живий! Що він живий, здатний навіть ходити сам, а значить поранення легке — бачили з безпілотника і це знав весь підрозділ.
І ось тут Хомчак перекладає відповідальність на комбата Римаренка, що це він віддав наказ не робити нічого і дочекатися, щоб Ярослав Журавель помер.
Моральний рівень такої позиції за межами.
Свою цю ницість Хомчак виставляє за благородну заботу про підлеглих.
Нехай Римаренко сам пояснює свої дії прокурору, але ваш підлеглий ось вже лежить поранений. За нього не треба клопотатися?
Просто нахабна ница брехня…
Під час боїв за Донецький аеропорт на відрізаній від основних сил позиції в Новому терміналі залишилася жменька бійців. Вони вже не могли продовжувати спротив і не могли повернутися. Та навіть тоді командування спробувало їх врятувати. Ця операція провалилася, люди, що йшли на допомогу загинули і потрапили в полон, серед них Олег Кузьміних. Але покинути своїх — гірше.
В таких ситуаціях йдуть добровольці. І в ситуації з Ярославом був цілий підрозділ морської піхоти — добровольців і два підрозділи спецназу. Хомчак не запропонував послати добровольців. Не запропонував і сам не очолив операцію доброволцем. Він дивився з безпілотника як Ярослав вмирає 4 дні, а потім його оббрехав за допомогою свого дружбана Бутусова.
Ваша Верховний Головнокомандувач розповідав на всі ефіри, що за одного розвідника, всього одного, віддав 100 беркутівців, які вбили 50 мирних людей, і готовий повторити це знову. Що ж ви за базар не відповідаєте, клоуни?
Та Хомчак бреше і тут теж. Комбат Римаренко начебто заборонив своїм підлеглим морпіхам іти рятувати побратима — ок. А хто заборонив спецназу?
У ССО свої начальники. Це окремий рід сил. Упс. Брехав і не подумав? Забороняти двум групам ССО, які були присутні на позиціях і готові були вийти на порятунок, мав їхній начальник. Більш високопоставлений начальник.
Історія зі смертю Ярослава Журавля це 100% кримінальна справа. Це справа навіть серйозніша за загибель Іл-76 з десантниками над Луганськом. Хомчак в ній має відповідати на питання прокурора. Їх всіх треба розмотати, щоб вони видали одне одного і того найголовнішого, який все замовив — замовив вбивство морпіха Ярослава Журавля.
Зеленський з Хомчаком мали всі можливості врятувати Ярослава Журавля. Вони мали засоби і можливості організувати його порятунок. Єдина група і та з всього трьох бійців розминулася з Журавлем лише на 50 метрів.
Хомчак бреше в купі місць:
1. що не було наказу діяти.
2. що порушили наказ не діяти.
3. що загинули під час порушення наказу.
4. Що покинути Журавля — наказ тільки Римаренка.
5. Що покинути Журавля — це законний і правильний наказ.
Хомчак бреше прямо і опосердковано. Бреше цинічно, бреше нахабно. Бреше підло, оббріхуючи загиблих, нагороджених державними нагородами.
Слова Хомчака це безсоромна, нахабна брехня цинічної людини, яка будь-яку порядну людину ставить у ступор. Тому розбиратися з Хомчаком і його брехнею має професійний прокурор, який за це ось, щоб слухати таку брехню і не лізти на стіну, отримує гроші.
Після цього інтерв’ю, вважаю, Зеленський зобов’язаний був би відправити Хомчака у відставку. Але ми розуміємо, що цього не станеться. Хомчак це його подільник у цій справі і може дати покази на роль самого Зеленського в цій історії, його накази, а потім оті всі відволікаючі маневри з кіном про «луцького терориста». В США за менше оголосили імпічмент Трампу.
А насправді причина загибелі Ярослава Журавля в тому, що військово-політичне керівництво України пішло на поступки ворогу. На переговорах з ворогом воно погодилося на поступки ворогу, які ідуть супроти статутів і елементарної доцільності. Керівництво України зобов’язалося не вести розвідку ворога, не піднімати безпілотники, не укріплювати позиції військ. Саме це в свій час підписали розвідоргани України і Росії — не вести один проти одного розвідку. Росія і підписала те, щоб зв’язати нам руки, а самій порушувати. Керівництво України, маючи перед собою факти, що вже таке було, наказало військам знову не розвідувати Росію.
І ось результат. В результаті цієї помилки, яка насправді злочин, наші військові загинули. Загинули професійні розвідники, «які знали і вміли все робити» (с). При чому один із них загинув у жахливих муках — 4 дні стікаючи кров’ю, вірячи, що його не покинуть.
Це злочин, за який всій нашій країні має бути соромно.
Хомчак: «Що стосується Російської Федерації – потрібно розуміти, що з нами воює кремлівська влада, а не весь російський народ.
У Росії живе багато людей, які прекрасно розуміють, що відбувається і хто розв’язав збройну агресію проти України. Багато росіян підтримує зв’язок з українськими родичами й далеко не всі ненавидять нашу країну. Хоча цю ненависть Кремль усіма силами намагається розпалити».
От дійсно, тільки чому так багато бажаючих росіян повоювати на Донбасі, щоб віддати кредити і переїхати в теплий Крим. А всі просунуті російські ліберали паляться на питаннях війни на Донбасі і чий Крим. А ще Росія активно озброює паспортами населення ОРДЛО і 500 тисяч понаєхавших росіян в Крим. Це теж понять і простіть?
Здається, мені дяді треба більше міняти памперси дитині. І менше гавкати в інтерв’ю. Хоча для нової квартири можна і погавкати в унісон з єрмаками.
Головнокомандувач Руслан Хомчак заявив, що прийде час і ми будемо вибудовувати мирні відносини з РФ.
Якийсь абсурд! Людина, яка повинна розробляти тактичні та стратегічні плани зі знищення ворога, по ліквідації загроз з боку супротивника, по руйнуванню держави агресора, розповідає, що у війні винна влада, а з іншими ми будемо товаришувати, бо в РФ не всі погані.
Така політика нової зеленої влади. Нівелювати всіх українських героїв, ув’язнити волонтерів та військових, дискредитуючи минулі п’ять років, та замиритись з РФ.
Я не розумію, які вибудовувати відносини? Економічні? Втратити Європейські ринки та знов переключитись на РФ? Які? соціальні та культурні, щоб знов знищували мову, історію та культуру, нав’язуючи російський світ? Чи духовні? щоб думка про свою незалежну церкву не встигла оселитись в Україні.
З РФ не може бути взаємної поваги, Кремль хоче знищити Україну і немає жодної різниці хто сидить у кріслі президента. Це не та ситуація яка була після війни в США проти Великобританії. Там ворог поважав один одного, та потім Лондон визнав кордони, ідентичність та націю яка утворилась в США і станом на зараз це зразок дружби та стратегічного партнерства.
Ніяких стосунків з Мордором не може бути, ні під час війни, ні після. А головнокомандувачів, які хочуть миритись з ворогом, не повинно бути в армії! Це сором!