Тільки не треба думати, що це процес некерований, комусь дуже вигідно тримати Україну на дистанції від цивілізації, навіть в умовах війни на знищення.
Валерій Прозапас
.
На Заході є одиниці лідерів, які можуть вийти на Зеленського в обхід Єрмака й без попередніх узгоджень. А може вже й один — Анджей Дуда. Був раніше ще Борис Джонсон, але він склав повноваження, а тепер уже й не приховує розчарування. І, коли враховуємо цей факт, то деякі події стають зрозумілішими. Кріт напередодні саудійської змови (рімейк невдалого Копенгагена) активно сварить Україну з найкращими союзниками. Найперше, з Великою Британією, Німеччиною, Францією… Із США боїться, лише стиха підгаджує. Але є ще Польща та Литва. З Литвою ще очікуємо, адже президент Науседа прямим текстом при людях вказав Зеленському, щоб той позбувся кротів. А поки зрежисували випад проти Польщі.
Польський президентський речник фактично повторив фразу Бена Воллеса про невдячність зелених хамів. Там були якісь недавні причини. От коли в Польщі дійсно звучали неприйнятні реваншистськівипади проти України, наша влада мовчала. А тут усе в межах коректності. Але в Єрмака вже давно чекали нагоди. І кріт миттю віддав наказ Сибізі виступити із зверхньо-звинувачувальною заявою. Узагалі, Сибіга для мене зараз — колосальне розчарування. Знав його і професійно, й особисто, як дуже фахового дипломата. Але ж оте сакраментальне «хто хоче їсти не просто хліб, а хліб з маслом…» Він виконав наказ у найнепристойнішій для такого рівня формі.
Але й цього для крота було замало. Він віддав своєму кишеньковому песику Кулебці команду «Фас!» А той негайно викликав посла Польщі для відчитування. На це вже у Варшаві правлячі еліти буквально вибухнули гнівом. На цьому дружні стосунки можна було б вважати завершеними, але Дуда не Зеленський, він достатньо мудрий політик і державний діяч. І в нього, як я вже сказав, є прямий вихід на оце наше Зе в обхід кротової нори. Дуда розуміє, що доки війна, розбурхувати пристрасті й розвивати відторгнення щодо України не можна. Тому відчитав Зеленського непублічно. Думаю, що на особливо підвищених тонах.
Бо вже сьогодні появилася заява Бубочки, де він, підібгавши хвостика між задні лапки, розказує, як недопустимо створювати тріщинки між нашими народами. Навіть сакраментальну для поляків фразу «od morza do morza» приплів, щоправда, про наші дві країни разом. І вже ні капельки пацанячого апломбу. Це десь вийшло так само щиро, як у нього ж недавно було, що бруківкою не повоюєш. Але після таких заяв, коли з тексту видно, що стосунки були на межі крайньої кризи, треба когось звільняти: Сибігу? Кулебу? А найкраще б самого крота й провокатора Єрмака. Але ж наш Бубочка своїх не здає. Вони ж не патріоти чи захисники України якісь…
=======
Я перед цим написав трошки про те, як кротова нора пробувала засмоктати й погубити україно-польське стратегічне партнерство заразом із дружніми стосунками та максимальною підтримкою й допомогою. Відмітив, як після відвертого бикування проти союзників, раптово Зеленському довелося підтягнути хвоста й робити примирливі заяви. Думав, що на цей раз, принаймні, після прямого втручання Анджея Дуди конфлікт удалося загасити. Виявилося, що я надмірний оптиміст. Там забагато всього було наговорено. А про усілякі зловживання з розкраданням допомоги чи зерновими аферами й говорити зайве. Схоже, що Єрмак таки свого добився. Польська влада демонструє явне охолодження стосунків.
Польсько-українські відносини останнім часом погіршилися через висловлювання представників української влади, — заявило з цього приводу МЗС Польщі. Ні, звісно, можна випустити ту саму даму з ЦПК, що бикувала у Вільнюсі проти Салівана, або скомандувати Міші Ткачу, щоб той написав якийсь пасквіль про поганих невдячних поляків… От тільки від цього стане ще гірше. Нам відсікають союзників. І коли навіть у США терпець увірветься, в Зеленського вже буде записаний відосік, що всі нас зрадили й треба домовлятися з пуйлом за посередництвом та під гарантії ПАР і Сенегалу.
Історія з Беном Волесом та реакцією світу на хамстов Зеленського перед самітом НАТО у Вільнюсі нічому українську владу не навчили. Наші придурки не можуть зупинится. Хамство далі рулить дипломатацією. Навіть толератні поляки заговорили про те, що потрібно навчитись дякувати. Замість того аби промовчати і тихенько виправитись наші придурки влаштовують розбірки. Це те ж само, що гасити вогонь бензином
Дмитро Биков
