Чому західні союзники планують скоротити фіндопомогу Україні

Західні союзники, зокрема США та Євросоюз, планують кардинально скоротити фінансову допомогу Україні. Тому дипломатам слід посилити свою роботу та більш активно працювати на міжнародній арені, а чинній владі прискорити реформи і боротьбу з корупцією всередині держави, а не займатись політичними маніпуляціями.

Про це та багато іншого в інтерв’ю Світлані Орловській на телеканалі “Прямий” розповів Костянтин Єлісєєв, дипломат, представник України при Європейському Союзі (2010-2015 рр.)

– Західні партнери уважно дивляться, як буде далі розгортатися ця історія в Курській області. А для України у цій ситуації надзвичайно важливий час. Просто критично важливий і у контексті постачання зброї, і надання цього дозволу щодо далекобійної зброї. Що ми можемо зробити для того, аби ця своєчасність відбулася?

– Питання суперважливе, і на нього до сих пір українська влада й українські посадовці намагаються надати відповідь. Але тут дійсно треба сказати, що багато відповідей мають надати передусім наші партнери. З іншого боку, треба також запитати, як ми працюємо з нашими партнерами, щоб досягти цієї позитивної для нас відповіді. На жаль, ми завжди чекаємо на якусь “манну небесну”. Зараз чекаємо, можливо, 5 листопада, що якісь результати будуть і станеться диво.

Натомість, ми бачимо, що показує ситуація. Я не хотів би бути проповідником негативних новин, але я хотів би, щоб ми готувалися. Знаєте, є гасло таке – сподівайся на найкраще, готуйся до гіршого. Але ми маємо розуміти, що стільки грошей, скільки нам надали за останні два роки, більше нам не нададуть, як би ми не намагалися це робити. Більше того, нам надавали гроші і надають до сих пір у сподіванні, що це стане, як кажуть, паливом для розвитку нашої економіки, для нашої економічного розвитку.

Ви можете представити, щоб ЄС надав будь-якій країні світу за майже три роки 114 мільярдів євро. Я такого аналогу в світі не бачив і, напевно, в світі не існує жодної країни, кому б ЄС одноразово надав 114 мільярдів євро. Це тільки один ЄС. А якщо додати Сполучені Штати, додати Канаду, додати те, що нам надають на двосторонній основі і так далі…

Тому, я розумію, питання грошей – це одне з ключових. І, до речі, це було червоною лінією, червоною ниткою під час наради наших послів, коли хто б не виступав, весь час казав: давайте гроші, гроші, ще раз гроші, гроші в фонди, гроші на те, на те. Але які є аргументації для того, щоб отримати ці гроші? Натомість українські посадовці, які це вимагали від наших послів у досить жорсткому режимі, не казали, а як, власне, ми намагаємося контролювати їх використання. Вони не казали, як ми боремося і плануємо боротися з корупцією і так далі. Тобто, як у нас з верховенством права. Це наше зобов’язання міжнародне, але на це не звертали увагу.

От зараз є знову-таки заява президента про 50 мільярдів від заморожених російських активів, які нібито пообіцяла “Сімка”. Я можу зараз робити ставки, що, на превеликий жаль, до кінця року ми ці гроші фізично не отримаємо. Це правда, що нам пообіцяли, але зараз триває дуже непростий технологічний і технічний процес опрацювання цього рішення. Воно дуже непросте, юридично дуже складне і, повірте мені, не зовсім популярне навіть в деяких країнах і членах Європейського Союзу.

Тому ми, звичайно, можемо кормити наших громадян такими ілюзіями й обіцянками, але ми маємо бути і говорити відверто і щиро з нашою громадою, з нашими громадянами. Ми маємо все-таки намагатися покладатися і на власні ресурси. А натомість ми давимо власний бізнес, не даємо розвиватися. Але ми хочемо видавити ці гроші від наших партнерів за будь-якою ціною, щоб ми отримали ці гроші.

Німеччина минулого тижня чесно сказала, що у них теж є бюджетні проблеми. І, до речі, зараз багато країн-членів ЄС вступають після літніх відпусток у непростий бюджетний процес. У багатьох країнах вони будуть бюджети розглядатися і ухвалюватися, зокрема і у Європейському Союзі. До речі, Німеччина, на жаль, на наступний рік планує скорочення бюджетної допомоги Україні. Якщо у цьому році вони надали 7,5 мільярдів євро, то на наступний рік, поки що, за оцінками, планується дати тільки 50%.

Це, до речі, я звертаю увагу на так звані безпекові угоди. Пам’ятаєте, як рекламували, що Україна на десятки років забезпечила сталу фінансову допомогу, наприклад, з тієї ж Німеччини. Але ж ніхто, напевно, ці угоди не читав, а там написано, що Німеччина надала зобов’язання тільки дати гроші на один рік, на 2024-й. А на наступний просто сказала, що планує розглядати подальшу підтримку, але точної суми вона не називала.

Тому, я думаю, це більше питання до української дипломатії, передусім для українського посла. Що він робить для того, щоб це унеможливити? Це ж потрібно працювати вже зараз. І в багатьох країнах, коли починається бюджетний процес, треба дійсно відповідним чином працювати і зустрічатися, а не коментувати. Я пам’ятаю першу реакцію українського посла була, що це фейк. Насправді посол, напевно, або не володіє ситуацією, або дезорієнтований. Тому я не критикую, а просто констатую факти. Це елемент нормальної професійності.

Так само, як ми зараз в очікуванні результатів виборів у Сполучених Штатах. І ви знаєте, минулого тижня відбувався дуже важливий конвент демократичного партії Сполучених Штатів, на якому була висунута офіційним кандидатом Камала Гарріс. А чому там не було українського посла? Що робив український посол тут? Кажуть, була на нараді. Мені здається, що нема нічого більш важливішого, ніж в цей момент бути на демократичному конвенті і активно працювати заради забезпечення інтересів України.

Це дуже добре, що Камала Гарріс в своєму виступі згадала про Україну і у своєму виступі згадав так само і Трамп, що свідчить, що у нас є нормальні перспективи отримати двопартійну підтримку. Це позитив. Зараз негативів те, що у порівнянні, наприклад, з близькосхідним досьє питання України згадано одним реченням, а, наприклад, у виступі Камали Гарріс питанню близькосхідного регулювання присвятили три-чотири абзаці. От вам, як кажуть, і пріоритетність питань.

Я думаю, що якраз це не є просто питання технічне. Хтось із спічрайтерів не дописав, як, наприклад, президенту не написали про важливість ППО для України під час наради послів. Це політика. Але цю політику можна виправляти шляхом проактивної позиції української дипломатії на чолі з послом, який має бути криголамом на цьому шляху, мобілізуючи всі верстви українського політику. Я ще раз підкреслюю і звертаю увагу на це.

У цьому зв’язку у мене велике питання до української дипломатії. Чому посол України у це важливий момент був відсутній на цьому демократичному конгресі? Я вважаю, це великий прокол для української дипломатії. У нас на сьогодні така ситуація складається, на жаль.

– А покращити її за рахунок політиків-важковаговиків можна було б?

– Ми констатуємо зараз там, де є у нас, знаєте, тонке, там, де у нас трохи вже починається рватися. Воно ще не порвалося. Але це ми вказуємо на ці недоліки у тому сподівання, що вони будуть враховані і дійсно будуть мобілізовані, я ще раз кажу, депутати Верховної Ради, політики-важковаговики, представники громадянського суспільства, просто справжні професіонали. Задіяти народну дипломатію для того, щоб працювати, до речі, не лише зі Сполученими Штатами. Нам треба працювати з тією ж Німеччиною. Чому б ні?

Я думаю, що зараз було б на часі брати певні делегації і з собою возити на фронт представників впливових політичних кіл країн НАТО, передусім, і показувати, дати можливість зустрітися з українськими солдатами, поговорити, показати, як відбувається ситуація на фронті. Нам нема що ховати від наших близьких союзників і партнерів, якщо ми їх такими вважаємо. І навіть показати, що, от дивіться, є техніка, яку, наприклад, наші в районі Сумської області внаслідок Курської операції “віджали” від російського агресора. Там потужна техніка, важкі машини “Урал”, наприклад. І показати, от дивіться, послу Франції, дивіться, коробка передач, мотор, там “Рено”. Тобто, а де ж ваші санкції?

Президент звертає увагу на важливість санкційного режиму. Я завжди казав, і я навіть пам’ятаю, у 15-му році, 16-му критикував Європейський Союз. Те, що вони зараз роблять – це недостатньо. І деякі санкції виглядають, як просто укус комара. Тому я вважаю, що якраз санкційний режим є не менш важливим фактором не лише для того, щоб завдати потужного удару по російській економіці, а й для того, щоб заганяти Росію у глухий кут.

Я ще раз звертаю увагу: чому до сих пір ми не обрізали фінансову систему Росії від загальної фінансової системи світу і Європейського Союзу? Чому до сих пір російські банки можуть співпрацювати з деякими європейськими компаніями? Або зверніть увагу, буквально нещодавно Маск був змушений оголосити список інвесторів, які він залучив для купівлі “Твіттера”. Це зараз називається “Х”. І це не стало сюрпризом. Ми підозрювали, що там було два російських нафтових магната-мільярдера. Чому мовчать Сполучені Штати? Чому мовчить Європейський Союз? Питання теж риторичне.

Тому, бачите, скільки ми зараз під час нашої короткої бесіди виявили, як кажуть, слабких місць в санкційній політиці Європейського Союзу. Але це ще раз свідчить про те, що недопрацьовує українська дипломатія. Це треба сідати, писати, обґрунтовувати, показувати ці факти. Я ще раз звертаю увагу на можливий візит наших партнерів до точок, де йдуть бойові дії. І показати їм, що насправді відбувається, чого не вистачає, як працюють геніально, просто фантастично працюють наші бійці, які оперують дронами FPV, дронами-камікадзи. Я думаю, що нашим партнерам по НАТО є чому навчитися. Показати, як наші “віджимають” найновітніші зразки російської зброї, у якій є спеціальні деталі від країн-членів ЄС, від США. Про це треба говорити і нема що правди приховувати.

– Минулого тижня президент Чехії Петр Павел сказав, що Україну треба брати в НАТО з тимчасово окупованими територіями, і це було б вірне рішення. Наскільки така думка може стати спільною – коли і після чого?

– Ви знаєте, може я помиляюся, але мені здається, що є позитивна еволюція навіть в риториці української влади щодо нашої перемоги. Якщо пам’ятаєте, раніше казали, починали від того, що наша перемога – це прапор над Кремлем, потім уже почали казати, що треба негайно лише території 91 року, при цьому не звертали увагу на важливість членства в Альянсі, членства в НАТО, то зараз все більше і більше в риториці президента є те, що насправді ми воюємо за нашу незалежність, суверенітет, ми можемо потім відновити нашу територіальну цілісність політико-дипломатичним шляхом, але зараз нам головне відстояти нашу незалежність, бо нас Путін хоче знищити як націю, як державу.

І, звичайно, все більше схиляється до такого, знаєте, наративу, я це називаю, до “німецької формули”. Пам’ятаєте, коли Німеччина була частково окупована радянськими військами, натомість частині демократичній дали членство в Альянсі, і в результаті поступово Німеччина відновила свою територіальну цілісність, тобто об’єдналася політико-дипломатичним шляхом. Тому цей сценарій має право на життя.

Петр Павел – це досвідчений дипломат, і не лише військовий, який, ви знаєте, очолює і “снарядну коаліцію”, і він досить прогресивний у своїх думках. І пам’ятаєте, коли десь рік тому один з чиновників НАТО тоді якраз першим запропонував ідею, що, можливо, варто подумати над схемою – дати членство НАТО тій частині території, яка є під контролем уряду України, а натомість ту, яка не під контролем, визнати, що вона тимчасово окупована, і потім чекати слушного моменту для приєднання до території України. Тоді, пам’ятаєте, як його заклювали і майже зрадником назвали. Тоді, звичайно, НАТО відкликало цю пропозицію, і зараз вони мовчать.

Але я думаю, що нам треба ключове робити те, що ми можемо робити, і те, що від нас залежить. Повірте мені, ми інколи недооцінюємо, від нас багато що залежить. А перше – я не втомлюсь це повторяти – нам треба продемонструвати єдність всередині країни. Нам треба перестати битися, робити будь-яку нездорову політичну конкуренцію. Якщо є людина-меценат, наприклад, і пропонує зробити фортифікаційні споруди за вищою якістю інженерного мистецтва і профінансувати зі своїх кошти – дайте йому цю ділянку, нехай він її зробить і покаже всім приклади. Я думаю, у нас багато меценатів і заможних людей, які можуть це допомогти зробити.

Внаслідок цього, у зв’язку з тим, що боялася влада політичної конкуренції, їм було відмовлено, і в результаті страждають не ці бізнесмени. Вони зекономили кошти. Страждають в результаті українські міста. Той же Покровськ, до цього було Очеретино, Желанне, Мирноград. Мої рідні місця. Я не знаю, це треба було робити. Але ніколи не пізно, треба продовжувати далі працювати.

Я поїздив по цих певних областях прифронтових, але я ніколи не думав, що на вагу золота поруч з системами ППО і ракетами Storm Shadow британськими у дуже великій ціні екскаватори. Прості українські екскаватори. І вони просять на колінах – дайте нам екскаватор для укріплення своїх позицій, для зміцнення фортифікаційних споруд і так далі. Давайте це зробимо. Їдемо по Києву, багато є станцій, де здають екскаватори, будівельні майданчики, вони дають в оренду. У нас, згідно з законом про мобілізацію, можна легко це брати і використовувати для потреб фронту. Тому що немає нічого більш важливого, ніж підтримка фронту.

prm.ua